16 грудня 2025 рокусправа № 380/7943/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000176 від 21.02.2025;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000312 від 25.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі контрактів від 20.12.2023 №122 та від 12.12.2023 №116 ввезено на митну територію України товари та подано до Львівської митниці для митного оформлення за митними деклараціями відповідні товари, однак відповідач, в свою чергу, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вважає, що при здійснення митного оформлення було надано усі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та позбавляли контролюючий орган будь-яких сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 25.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Вказує, що Львівською митницею було встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, що безпосередньо відображено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
В спростування наведених відповідачем доводів представник позивача подав відповідь на відзив.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
20.12.2023 між компанією SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD, Китай, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ», Україна, з іншої сторони, укладено Контракт №122, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
21.02.2025 до відділу митного оформлення Львівської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №122 від 20.12.2023 позивачем було подано до митного органу митну декларацію №25UA209140004322U6 від 21.02.2025 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.
Для визначення митної вартості товару за електронною митною декларацією №25UA209140004322U6 від 21.02.2025 позивачем були надані наступні документи:
- пакувальний лист FQSY-043-CP241005E2-4 від 12.12.2024;
- рахунок-проформа FQSY-043-P241005E2-4 від 05.10.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) ) FQSY-043-CP241005E2-4 від 12.12.2024;
- Коносамент SXE24120142 від 19.12.2024;
- автотранспортна накладна б/н від 19.02.2025;
- сертифiкат про походження товару C257297394080003 від 14.01.2025;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR:0078902 від 26.12.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №46 від 17.02.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №49 від 19.02.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №OL017 від 19.02.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №122 від 20.12.2023;
- внутрішній договір (контракт) доручення 2310/ОЛ від 23.10.2024;
- договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020;
- договір (контракт) про перевезення №2309ОЛ від 23.09.2024;
- договір (контракт) про перевезення №А-126 від 20.03.2023;
- лист отримувача №32 від 20.02.2025;
- опис товарів від 21.02.2025;
- копія митної декларації країни відправлення №350820240084558018 від 17.12.2024.
На запит митного органу позивачем було додано додаткові документи - платіжні інструкції на оплату морського фрахту, прайс-лист та заявку до генерального договору.
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000176 від 21.02.2025.
12.12.2023 між компанією Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD Китай (Продавець) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» Україна (Покупець), з іншої сторони, укладено Контракт №116, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
24.03.2025 до відділу митного оформлення Львівської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №116 від 12.12.2023 позивачем було подано до митного органу митну декларацію №25UA209140007120U4 від 24.03.2025 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.
Для визначення митної вартості товару за електронною митною декларацією №25UA209140007120U4 від 24.03.2025 позивачем були надані наступні документи:
- пакувальний лист (Packing list) ZDJ1124870 від 19.01.2025;
- рахунок-проформа ZDJ24788250705 від 15.10.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) ZDJ1124870 від 19.01.2025;
- коносамент WMSS25011643 від 22.01.2025;
- автотранспортна накладна UN/2021/T від 18.03.2025;
- сертифiкат про походження товару CCPIT5202500037503 25C52012031 від 26.02.2025;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 21.10.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 30.01.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 04.03.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №9 від 19.03.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №19/03 від 19.03.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №116 від 12.12.2023;
- внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017;
- внутрішній договір (контракт) доручення №818 від 10.10.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020;
- договір (контракт) про перевезення №953 від 10.01.2023;
- заявка на ТЕО №130 від 15.01.2025;
- лист отримувача №47 від 10.03.2025;
- опис товару від 24.03.2025;
- копія митної декларації країни відправлення №310120250519646594 від 19.01.2025.
На запит митного органу позивачем було додано додаткові документи - прайс-лист, платіжну інструкцію, лист декларанта.
За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000312 від 25.03.2025.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.
При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як видно з матеріалів справи, позивачем з метою декларування та митного оформлення товару подано митні декларації №25UA209140004322U6 від 21.02.2025 та №25UA209140007120U4 від 24.03.2025.
До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- до митної декларації №25UA209140004322U6 від 21.02.2025: пакувальний лист FQSY-043-CP241005E2-4 від 12.12.2024;рахунок-проформа FQSY-043-P241005E2-4 від 05.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) ) FQSY-043-CP241005E2-4 від 12.12.2024; Коносамент SXE24120142 від 19.12.2024; автотранспортна накладна б/н від 19.02.2025; сертифiкат про походження товару C257297394080003 від 14.01.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR:0078902 від 26.12.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №46 від 17.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №49 від 19.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №OL017 від 19.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №122 від 20.12.2023; внутрішній договір (контракт) доручення 2310/ОЛ від 23.10.2024; договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020; договір (контракт) про перевезення №2309ОЛ від 23.09.2024; договір (контракт) про перевезення №А-126 від 20.03.2023; лист отримувача №32 від 20.02.2025; опис товарів від 21.02.2025; копія митної декларації країни відправлення №350820240084558018 від 17.12.2024;
- до митної декларації №25UA209140007120U4 від 24.03.2025: пакувальний лист (Packing list) ZDJ1124870 від 19.01.2025; рахунок-проформа ZDJ24788250705 від 15.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) ZDJ1124870 від 19.01.2025; коносамент WMSS25011643 від 22.01.2025; автотранспортна накладна UN/2021/T від 18.03.2025; сертифiкат про походження товару CCPIT5202500037503 25C52012031 від 26.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 21.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 30.01.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 04.03.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №9 від 19.03.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №19/03 від 19.03.2025;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №116 від 12.12.2023; внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017; внутрішній договір (контракт) доручення №818 від 10.10.2022; договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020; договір (контракт) про перевезення №953 від 10.01.2023; заявка на ТЕО №130 від 15.01.2025; лист отримувача №47 від 10.03.2025; опис товару від 24.03.2025; копія митної декларації країни відправлення №310120250519646594 від 19.01.2025.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та мітять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію витрат; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України необхідно (за наявності) подати такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість відповідач витребував документи, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості (платіжні документи, транспортні перевізні документи).
На виконання запитів позивач подав платіжні інструкції на оплату морського фрахту, прайс-лист та заявку до генерального договору (до митної декларації №25UA209140004322U6 від 21.02.2025) та прайс-лист, платіжну інструкцію, лист декларанта (до митної декларації №25UA209140007120U4 від 24.03.2025).
За результатами розгляду долучених документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025 та №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
У спірних рішеннях митний орган зазначав, що експортна декларація не можу бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Експортна мд не містить відміток митних органів.
З цього приводу суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товару.
У рішенні №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025 відповідач зазначає, що у гр.22 ЦМР б/н внесено реквізити фірми відправника - Logistika Sp.z.o.o, проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні, та те, що у графі 4 ЦМР б/н від 19.02.25 відсутня дата завантаження.
У рішенні №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025 зазначено, що у гр. 22 CMR №UN2021T від 18.03.2025 внесено реквізити фірми відправника - Magazyn Universum BLG Sp.z.o.o, проте документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні.
З цього приводу позивач роз'яснює, що метою перевезення імпортованого товару між позивачем, як клієнтом, та компанією ТОВ «ОВЕРСІЗ ЛОДЖИСТІК», як експедитором, було укладено генеральний договір транспортного експедирування №2310/ОЛ від 23.10.2024, який надавався митному органу (стосовно рішення №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025).
Зазначеним договором уповноважено експедитора укладати від імені клієнта або від свого імені пов'язані з перевезенням вантажу договори з портовими операторами та іншими учасниками транспортно експедиторської діяльності, якщо інше не передбачено цим Договором, а також представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з третіми особами (перевізниками, портами, державними органами та іншими організаціями) в рамках виконання експедитором своїх зобов'язань за цим Договором.
Також з метою перевезення імпортованого товару між позивачем, як замовником, та компанією ТОВ «МД ТРАНС», як експедитором, було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №2 від 15.11.2017, який надавався митному органу (стосовно рішення №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025).
Зазначеним договором уповноважено експедитора укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та ін. організаціями.
На виконання зазначених повноважень експедитором і укладались відповідні договори з третіми особами, відтак між позивачем та - Logistika Sp.z.o.o, Magazyn Universum BLG Sp.z.o.o договірні відносини не виникали.
Також відповідач викладає зауваження щодо підтвердження транспортних витрат, зокрема вказує про відсутність заявки, як додатку до договору на транспортно-експедиційне обслуговування, дату рахунку про витрати на транспортування.
Втім, така заявка долучена позивачем на вимогу митного органу, що підтверджується змістом рішення №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025.
В поданій заявці чітко прописані усі необхідні позивачу послуги та вартість їх надання експедитором, у зв'язку з чим дата виставлення в подальшому експедитором рахунку не має жодного значення для встановлення складових витрат на перевезення.
Також суд зауважує, що відповідно до висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
У спірних ситуаціях декларантом було надано довідки про транспортні витрати, які є належним підтвердженням розміру витрат на перевезення. Водночас, відповідач, викладаючи свої зауваження щодо транспортних документів, не вказав, яким чином такі впливають на визначення митної вартості.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем митними деклараціями.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте, у оскаржуваних рішеннях крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025 та №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025.
А тому, як наслідок, вищезазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд зазначає, що картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не має самостійних юридичних підстав прийняття, а є документом, який приймається виключно у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості, а тому суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування також і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000176 від 21.02.2025 та №UA209140/2025/000312 від 25.03.2025.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.09.2020 у справі №400/3133/18.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості та карти відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 7705,11 грн. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400039/2 від 21.02.2025.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000176 від 21.02.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400059/1 від 25.03.2025.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000312 від 25.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» 7705 (сім тисяч сімсот п'ять) гривень 11 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25а ; код ЄДРПОУ 35601501).
Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна