15 грудня 2025 рокусправа № 380/18230/25
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» з вимогою:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/100324/2 від 08.08.2025 року та винесену на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002285.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів його правомірності в частині визначення митної вартості імпортованих товарів, тому вважає, що таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, і як наслідок, визнати протиправною винесеної на підставі рішення картки відмови та скасувати, а позовну вимогу задовольнити. Позивач вказує, що зазначені митницею в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Зазначає, що жодних зазначених в ч. 1 ст. 58 Митного Кодексу України обмежень щодо товарів, які ввезені на митну територію України за вищезгаданою митною декларацією, немає. Отже, відсутні підстави для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
Ухвалою від 11.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зокрема зазначив, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Зазначає, що за результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення документів за декларацією від 07.08.2025 № 25UA209230074397U0 були розбіжності, які унеможливлювали здійснення розмитнення за основним методом, а саме: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Враховуючи наведене, просить суд відмовити в позові.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» зареєстрованеяк суб'єкт підприємницької діяльності 24 грудня 2020 року в ЄДРПОУ із записом №1004041020000004575; основний вид діяльності згідно КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» уклало зовнішньоекономічний контракт №12032024 від 20 березня 2024 року з компанією Постачальником Guangzhou Monsa Chemical (а.с.19-22).
На виконання умов контракту 15 квітня 2025 року згідно Специфікації 18 ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» замовило у Постачальника товари: ВКС 50 Додецил Диметил бензил амонiю хлорид 50% у кількості 14 000 кг., та DDAC 50% Дидецилдиметиламонію хлорид 50% у кількості 5400 кг. загальна сума специфікації 38284 дол. США, умови поставки CIF Гданськ Польща, умови оплати 25% попередня оплата, 75% перед приходом судна в Гданськ. Усі умови було погоджено шляхом підписання обома Сторонами вказаної Специфікації (а.с.22 зворот).
На попередню оплату 15 квітня 2025 року постачальник виставив Проформу-Інвойс № MS25-041401G (а.с.23-24).
15 квітня 2025 року ТОВ «Прайм Кемікалз» оплатило вищевказану проформу, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 89 та платіжною інструкцією в іноземній валюті № 36 (а.с.25-27).
09 травня 2025 року, після отримання попередньої оплати, постачальником виставлено Інвойс № МS25-041401G, який є документом приймання-передачі партії товару та супроводжує товар у дорозі (а.с.28).
Відповідальність за доставку даної партії товару покладено на постачальника за морське перевезення до порту міста Гданськ (Польща), на покупця ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» від порту Гданська до України, на підтвердження надано міжнародна транспортна накладна морського перевезення Коносамент №MEDUQV468101 (а.с.29-30), згідно якої постачальник Guangzhou Monsa Chemical організувало доставку партії товару до порту призначення м. Гданськ, Польща,
Згідно укладеного договору експедирування №05122024 від 05.12.2024 (а.с.30 зворот-34) ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» скористалося послугами ТОВ «СЕЙФЛОДЖИК ФРЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ» для організації доставки товару від Порту м. Гданськ на митну територію України.
На організацію транспортної експедиції вищевказаного вантажу, ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» уклало із ТОВ «СЕЙФЛОДЖИК ФРЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ» 11 липня 2025 року заявку № SL002029 на організацію Транспортного експедирування вантажу по маршруту: Маршрут: п. Гданськ, Польща - ст. Мостиська, Україна - с. Бірки, Львівська область, Україна (а.с.35).
Підтверджуючими документами вказаного транспортного експедирування вантажу є міжнародна транспортна накладна CMR №1365 (автомобільне перевезення від Мостиська до складу позивача с. Бірки) (а.с.37), довідка про транспортні витрати 2029/1(а.с.35 зворот), лист роз'яснення про надання транспортних послуг виданий експедитором №2029/2 від 08.08.2025 (а.с.36 зворот), рахунок експедитора №287 від 06.08.2025 (а.с.36), вказаний договір та заявка до договору.
ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» в особі декларанта ФОП ОСОБА_1 , подано митну декларацію №25UA209230074397U0 (а.с.16), для цілей митного оформлення ввезеного в режимі імпорту на митну територію України вищезазначеного товару, декларантом визначено митну вартість товару ВКС 50 Додецил Диметил бензил амонiю хлорид 50% за основним методом - ціною договору (контракту) та заявлено у митній декларації фактурну вартість на рівні 894220,39 гривень (вартість товару 21490 Доларів США * 41,611 курс Долар США до гривні) + 65919,17 гривень транспортно-експедиторські витрати, загальна вартість в декларації рядок 45-46 визначена 960 139,56 гривень.
Митним органом за результатами розгляду поданих до митного оформлення документів 07 серпня 2025 року направлено декларанту засобами електронного зв'язку Повідомлення наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вказану вимогу митного органу декларантом 08 серпня 2025 року надіслано відповідь із копіями документів (а.с.43 зворот-44).
Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/100324/2 від 08.08.2025 (а.с.14), яким за резервним методом визначено вартість імпортованого товару за одиницю за ціною 2,4200 Долара США за 1 кг.
Відповідно, на підставі рішення про коригування митної вартості Львівською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002285 (а.с.15).
Із графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:
- вантаж залізничним видом транспорту у контейнері GLDU3142381 доставлено до залізничної станції Мостиська ІІ. Митний кордон України вантаж перетнув на автомобілі BC3256TB/BC4933XG згідно СМR від 06.08.2025 № 1365. До розрахунку митної вартості декларантом враховано витрати на перевезення товару по маршруту Гданськ Польща - с. Мостиська у сумі 70029,96 грн. Проте вартість перевантаження контейнеру на автомобільний вид транспорту а також доставка вантажу зі ст. Мостиська ІІ до митного кордону України у рахунку на перевезення відсутня. Таким чином при розрахунку митної вартості товару декларантом не враховано витрати на перевантаження контейнеру та доставку до митного кордону на автомобільному виді транспорту;
- відповідно до інформації яка наведена у специфікації №18 від 15.04.2025 до зовнішньоекономічного договору від 20.03.2024 № 12032024 визначено, що по даній зовнішньоекономічні операції передбачена 25 % передплата за товар що ввозиться а також 75% оплата перед прибуттям вантажу у порт Гданськ.
Декларантом надано платіжний документ, відповідно якого сума оплати не відповідає сумі яка наведена у рахунку від 09.05.2025 № MS25-041401G. Крім того у гр. 70 платіжного документа йде посилання на проформу інвойс від 08.04.2025 № MS25-040812 який не надавався декларантом митному органу до митного оформлення, що не дає можливості перевірити повноту перерахування коштів за товар який ввозиться;
- відповідно до вимог п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.03.2024 № 12032024 визначено, що при кожній поставці товару Продавець зобов'язаний надати Покупцеві разом з товаром наступний пакет документів у тому числі - сертифікат якості товару; - експортну декларацію. Проте вказані документи декларантом не надано митному органу, що суперечить положенням даної угоди;
- відповідно до вимог п. 1.3 договору транспортного експедирування від 05.12.2024 № 05122024 визначено, що експедирування вантажу здійснюється експедитором на підставі Заявки на виконання транспортно експедиційних послуг.
Відповідно до інформації яка наведена у рахунку на ТЕО від 06.08.2025 № 287, перевезення товару здійснювалось на підставі заявки від 11.07.2025 № SL002029. Проте зазначений документ декларантом не надано до митного оформлення, що не дає змоги митному органу перевірити правильність та повноту нарахування витрат на перевезення товару до митного кордону України;
Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:
- Митну декларацію країни відправлення від 04.05.2025 № 422720250000462619 (у гр. «умови поставки» якої наведено CIF (3), що згідно законодавства країни експорту не відповідає умовам поставки CIF. Позначка (3) має відповідати умовам поставки FOB.
Тому даний документ не може бути взятий до уваги як такий що підтверджує числове значення рівня митної вартості товару що оцінюється);
- Заявка від 11.07.2025 № SL002029; - Проформа інвойс від 08.04.2025 № MS25-040812G. Разом з тим, решти документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом, декларантом не надано.
Підсумовуючи викладене, декларантом: невірно проведено розрахунок митної вартості; не подано всі основні документи, визначені частиною другою статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні (аналогічні) товари.
Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:
- товару № 1 слугувала мд №UA408020/2025/011169 від 26.03.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Солі та гідроксиди амонію четвертинні. Додецил диметилбензил амоній хлорид (бензалконій хлорид) (DDBAC/BKC) 80% / Dodecyl Dimethyl Benzyl Ammonium Chloride (Benzalkonium Chloride) (DDBAC/BKC) 80% - 1400кг. CAS №:139-07-1) становить - 2.42 дол. США/кг; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»
В порядку дотримання умов частини 7 статті 55 МК України, ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» піддало митному оформленню вищевказаний товар, шляхом подання декларантом нової митної декларації № 25UA209230074906U3(а.с.18).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Також, відповідно до положень ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з правилами ч.ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст. 58 МК України).
Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відповідно до ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу недов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МК України; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МК України.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Суд встановив, що на підтвердження заявленого рівня складових митної вартості товарів, згідно картки відмови № UA2092230/2025/002285 (а.с.15), позивач надав митному органу такі документи: «Пакувальний лист (Packing list) б/н від 09.05.2025; Рахунок-проформа (Proforma invoice) MS25-041401G від 15.04.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) MS25-041401G від 09.05.2025; Коносамент (Bill of lading) MEDUQV468101 від 09.05.2025; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 31521445 від 01.08.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1365 від 06.08.2025; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) MS25-041401G від 09.05.2025; Статус особи, яка подає митну декларацію 2; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 16.04.2025; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 17.07.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 287 від 06.08.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Дов. про транс. витрати Вих. № від 06.08.2025; Страховий поліс AGUZ08024225QAAASM9H від 22.05.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 18 від 15.04.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 12032024 від 20.03.2024; Договір про надання послуг митного брокера 10/07 від 10.07.2023; Договір (контракт) про перевезення 05122024 від 05.12.2024; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA209230074397U0 від 07.08.2025.»
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують обраному відповідачем.
Щодо покликання відповідача про те, що при розрахунку митної вартості товару декларантом не враховано витрати на перевантаження контейнеру та доставку до митного кордону на автомобільному виді транспорту, суд зазначає наступне.
Відповідно до Правил ІНКОТЕРМС, умова CIF (Cost, Insurance and Freight) передбачає, що продавець сплачує фрахт і страхування до порту призначення (у даному випадку порт Гданськ, Польща).
Судом встановлено, що позивачем надано разом із митною декларацією документи підтверджуючі доставку вантажу до порту Гданськ, а саме Коносамент та страхування, які понесено постачальником згідно визначених умов поставки, а тому покупець не несе відповідальності за ці витрати.
Транспортні витрати від порту міста Гданськ здійснювалися залізничним транспортом до станції Мостиська, а далі автомобльним транспортом до складу село Бірки, Львівської області про що встановлено із долучених позивачем документів, а саме рахунку №287 від 06.08.2025, листа експедитора від 08.08.2025 Вих. 2029/2, договору №05122024 від 05.12.2024 та заявки №SL002029 від 11.07.2025.
Зокрема, згідно наданого до митного оформлення позивачем листа роз'яснення експедитора №2029/2 встановлено, що експедитор надав позивачеві транспортні витрати які включно останнім до митної вартості залізничним транспортом від порту Гданськ до станції Мостиська.
Щодо автомобільного перевезення, то дані послуги надано по митній території України від Мостиська до складу, відповідно такі послуги не включаються до митної вартості, так як це витрати по митній території України.
Вказані витрати були понесені декларантом та відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, підлягають включенню до митної вартості, оскільки стосуються доставки товару до митного кордону України.
Щодо покликання відповідача, що відповідно до інформації яка наведена у специфікації №18 від 15.04.2025 до зовнішньоекономічного договору від 20.03.2024 № 12032024 визначено, що по даній зовнішньоекономічні операції передбачена 25 % передплата за товар що ввозиться а також 75% оплата перед прибуттям вантажу у порт Гданськ, декларантом надано платіжний документ, відповідно якого сума оплати не відповідає сумі яка наведена у рахунку від 09.05.2025 № MS25-041401G та у гр. 70 платіжного документа йде посилання на проформу інвойс від 08.04.2025 № MS25- 040812 який не надавався декларантом митному органу до митного оформлення, що не дає можливості перевірити повноту перерахування коштів за товар який ввозиться, суд зазначає наступне.
Як встановлено із матеріалів справи, позивач надав Митному органу платіжні документи від 16.04.2025 та від 17.04.2025, що підтверджують оплату підданого митному оформленю товару.
Також суд встановив, що додатково надано лист роз'яснення, яким чином здійснювалася оплата та чим вона підтверджується від 07.08.2025 (а.с.28 зворот), а саме : оплата за товари ВКС 50 Dodecyl dimethyl benzyl ammonium chloride 50% та DIDECYLDIMETHYLAMMONIUM CHLORIDE 50% здійснювалась поетапно у відповідності до умов оплати: передоплата 25% від вартості по проформа -інвойсу MS25-041401G, SWIFT на суму $9,571.00 дол США від 16.04.20205; Оплата 75% від вартості по проформа -інвойсу MS25-041401G була здійснена 17.07.2025 на суму 73.737 дол США, яка включила оплати по трьох проформа-інвойсах MS25-032417G- 21 478.50 дол США, MS25-041401G - 28 713,00 дол США, MS25-040812G -23 545,50 дол США. Проформа-інвойси номер MS25-032417G, MS25-041401G, MS25-040812G, платіжні інструкції в іноземній валюті № 36, № 89, підтвердження оплати SWIFT надавалися відповідачу.
Щодо покликання відповідача на те, що всупереч вимозі п. 3.3 зовнішньоекономічного договору від 20.03.2024 № 12032024, декларантом не надано митному органу сертифікат якості товару та експортну декларацію, суд вважає підставним спростування позивача, що сертифікат якості - це документ підтверджуючий характеристики товару, тому ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» не надавав його як документ для розмитнення, оскільки згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України сертифікат якості не є первинним документом, що підтверджує митну вартість товарів, тому надання/чи не надання сертифікату якості декларантом до розмитнення жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містять вартісних показників.
Також судом встановлено, що експортну декларацію позивач надавав до розмитнення відповідачу, що також підтверджується карткою відмови.
Положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані довідка про транспортні витрати, рахунок та договір в сукупності є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, чи посередницькі договори), а тому довідки про транспортні витрати, договори з експедиторами є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.
Щодо покликання відповідача на невідповідність митної декларації країни відправлення від 04.05.2025 № 422720250000462619, позивач спростовує тим, що даний документ не може бути взятий до уваги як такий що підтверджує числове значення рівня митної вартості товару що оцінюється, оскільки заповнення митної декларації країни відправлення знаходиться поза межами компетенції декларанта, та відповідно наявність у ній розбіжностей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару та засвідчення розбіжностей між документами.
Як встановлено судом, в експортній декларації вказано номер контейнеру з товаром для ТОВ «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ», вказано умови поставки СІF а також заначено найменування та кількість товару, що дає можливість ідентифікувати даний документ із поставкою саме цього товару.
Суд зазначає, що декларація країни відправлення є додатковим документом згідно вимог МК України, який надається декларантом.
Позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсі. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України.
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.
В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митної декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цієї декларації, а не будь-якої іншої, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних для суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару. Отже, рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/100324/2 від 08.08.2025 не відповідаює встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
З матеріалів справи встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002285 прийнята на підставі рішення UA209000/2025/100324/2 від 08.008.2025 про коригування митної вартості товарів, відтак, оскаржена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір сплачений позивачем в сумі 3028,00 грн, відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/100324/2 від 08.08.2025.
3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002285.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ» (вул. Героїв Крут, 2, 5, секція 3, с. Сокільники, Львівський р-н, Львівська обл., 81130; код ЄДРПОУ 43905160) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 15.12.2025.
СуддяКоморний Олександр Ігорович