Іменем України
17 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14303/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування висновків та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач № 1), Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач № 2) про скасування висновків та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2021 позовну заяву разом з додатками повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 ухвалу суду від 10.08.2021 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 справу № 640/14303/21 прийнято до провадження, визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28.11.2025 позов залишено без руху. Запропоновано позивачеві протягом п'яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненими вимогами, та її копії відповідно до кількості учасників справи.
03.12.2025 від позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить суд:
1. Скасувати висновок Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 061-061/Р-185/5-5036/03.03 від 24.05.2019 року за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги».
2. Скасувати висновок Міністерства охорони здоров'я України № 17-06/Р-3798/12953-зв від 28.10.2020 року за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги».
3. Зобов'язати Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва», філія № 1.
4. Зобов'язати Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні № 3.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю 1 групи, категорії А, з ураженням опорно-рухового апарату, загальне захворювання відповідно до довідки до акту огляду МСЕК за № 134952 від 08.07.2011.
31.05.2019 позивач отримав лист-відповідь за № 061-061 / Р-185 / 5-5036 / 03.03 від 24.05.2019 від Департаменту охорони здоров'я міста Києва, до якого додавався висновок Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. У зв'язку з тим, що комісія проходила з грубими порушеннями та не було дотримано вимог наказу МОЗ України № 69 від 05.02.2016, та умисно, щоб прикрити протиправні дії медичних працівників КМКЛШМД, не було встановлено грубих порушень прав пацієнта, нормативних документів, клінічного протоколу, «Основ законодавства України про охорону здоров'я», Конституції України, тому відповідно до наказу МОЗ України № 69 від 05.02.2016 позивач змушений був звернутись до Міністерства охорони здоров'я України для проведення клініко-експертної комісії.
13.06.2019 позивач, керуючись наказом МОЗ України № 69 від 05.02.2016, подав заяву, зареєстровану за № Р-7694 щодо проведення клініко-експертної комісії Міністерством охорони здоров'я України, проведення перевірки фактів про неналежне надання медичної допомоги та порушення законодавства України лікарями: Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги, лікарями «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва», філія № 1, КМКЛ № 3, що призвело до тяжких наслідків: інвалідизації, осифікації, утворення анкілозів суглобів та численних переломів кінцівок.
12 жовтня 2020 року Окружний адміністративний суд Києва в справі № 640/16707/19 визнав протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України щодо неналежного розгляду заяви № Р-7694 від 13.06.2019 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92163558).
В лютому 2020 року працівники Міністерства охорони здоров'я України намагалися провести клініко-експертну комісію без участі позивача. Позивач повідомив, що не має можливості прибути на комісію і її було перенесено.
23.09.2020 позивач прибув за вказаною адресою для проведення клініко-експертної комісії.
Проте, незважаючи на прохання позивача, до складу комісії так і не були включені. нейрохірург, невролог, нейротравматолог та травматолог.
Під час розгляду клініко-експертної комісії в залі були присутні сторонні люди, при яких члени комісії відкрито, без дозволу позивача, обговорювали його діагноз та стан його здоров'я, тим самим розкрили лікарську таємницю, що грубо суперечить ст. 40 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» та п. 4 ст. 19 розділу IV Склад та порядок роботи КЕК МОЗ Наказу МОЗ України № 69 від 05.02.2016 року. Таким чином, члени комісії намагалися створити психологічний тиск на позивача, коли привселюдно розголошували лікарську таємницю про стан його здоров'я.
Під час проведення клініко-експертної комісії позивачеві або його законному представнику не були надані для ознайомлення належним чином завірені копії історії хвороби стаціонарного хворого, висновки експертів, знімки СКТ, а на прохання позивача надати дані документи для ознайомлення члени комісії жодним чином не відреагували.
Клініко-експертна комісія без жодних пояснень вирішила вибірково розглядати заяву позивача, а саме: оцінку якості надання медичних послуг в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, незважаючи на те, що позивач просив надати також оцінку якості надання медичної допомоги медичними працівниками «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва, філія № 1, Київської міської клінічної лікарні № 3.
Під час проведення КЕК МОЗ України членами комісії не було належним чином надано експертної оцінки документації, не було встановлено, чому медичними працівниками КМКЛШМД не було надано позивачеві право на вільний вибір лікаря, також не було встановлено, чому йому не було надано інформацію про стан його здоров'я до та після проведення операції, під час лікування та під час виписки з лікарні. На зауваження позивача, що перша та друга операція проводилась без його дозволу або дозволу його законного представника, працівники КМКЛШМД повідомили, що на той момент не було встановленої форми дозволу на проведення операції, тому операція проводилася без дозволу та без крайньої необхідності. Членами комісії було проігноровано грубі порушення працівниками КМКЛШМД клінічного протоколу №317 від 13.06.2008.
В листопаді 2020 року позивач отримав висновок КЕК МОЗ України, де зазначено що під час проведення комісії було досліджено копія протоколу магнітно-резонансної томографії, яким чином цей висновок було досліджено, невідомо, адже медичними працівниками КМКЛШМД не проводилось дане дослідження, таким чином члени комісії МОЗ України пішли на злочин та підробили документи, для того щоб прикрити злочинне діяння працівників КМКЛШМД. Також висновок КЕК МОЗ України не був підписаний головою комісії.
Позивач зазначає, що надання медичної допомоги в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги здійснювалося з грубими порушеннями прав пацієнта, нормативних документів, клінічного протоколу, «Основ законодавства України про охорону здоров'я», Конституції України.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 04.12.2025 продовжено розгляд справи.
01.07.2022 від Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач № 2 заперечує проти позову з огляду на таке.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач лише зазначив про наявність обставини про отримання ним 31.05.2019 листа Департаменту охорони здоров'я № 061-061/Р-185/5-5036/03.03 від 24.05.2019 разом із висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Наведене позивачем обґрунтування позову стосується оскарження висновку МОЗ України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (надалі - КНП «КМКЛШМД») та надання медичної допомоги та медичного обслуговування з порушеннями, на думку позивача, чинного законодавства та прав пацієнта КНП «КМКЛШМД».
Отже, позивачем не було зазначено, на яких підставах ґрунтується його вимога про скасування висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах КНП «КМКЛШМД», складеного за результатами роботи клініко-експертної комісії (надалі - КЕК), створеної Департаментом охорони здоров'я, які норми права були порушені відповідачем 2 при складанні зазначеного висновку, не надані докази на підтвердження правомірності своєї вимоги до відповідача 2 тощо.
З огляду на зазначене, у задоволені позовної вимоги про скасування висновку Департаменту охорони здоров'я за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги позивачу в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги має бути відмовлено з підстав її необґрунтованості та недоведеності.
Відповідно до п. 7, 8 резолютивної частини позову позивач просить зобов'язати відповідача провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва», філія № 1 та в умовах Київської міської клінічної лікарні № 3.
Відповідач зазначає, що позивач не звертався із заявами до Департаменту охорони здоров'я про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах зазначених закладів охорони здоров'я, тому ці вимоги позивача до відповідача 2 є безпідставними, а, отже, не підлягають задоволенню.
Відповідач № 1 право подати відзив на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив таке.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи з 01 серпня 2011 року з ураженням опорно-рухового апарату.
17.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту охорони здоров'я за виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою про проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої позивачеві медичної допомоги в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, посилаючись на порушення під час надання медичної допомоги.
Листом Департаменту охорони здоров'я за виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 061-061/Р-185/5-5036/03.03 від 24.05.2019 позивачеві повідомлено про проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої позивачеві медичної допомоги в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та направлено відповідний Висновок від 23.05.2019. Згідно з Висновком медична допомога громадянину ОСОБА_1 в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги надана відповідно до клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Нейрохірургія», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.06.2008 № 317. Медична документація Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства України.
13.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я із заявою № Р-7694 про проведення клініко-експертної комісії Міністерством охорони здоров'я України та проведення перевірки фактів про неналежне надання медичної допомоги та порушення законодавства України лікарями, в якій просив:
1. Провести перевірку зазначених у заяві фактів, встановити причини порушень в процесі оперативного втручання нейрохірургом ОСОБА_2 , законність його дій, що призвели до інвалідності позивача. Провести експертизу заяви на дозвіл проведення операції.
2. Витребувати з архіву історію хвороби і надати копію знімка КТ від 31 жовтня 2008 року, а також провести експертизу знімка, так як опис знімка КТ не відповідає дійсності, що підтверджували рентгенівські знімки.
3. Провести на клініко-експертної комісії Міністерством охорони здоров'я України проведення перевірки фактів про неналежне надання медичної допомоги та порушення законодавства України лікарями: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , лікарями 3 клінічної лікарні ОСОБА_8 , комісією МСЕК, що призвело до тяжких наслідків: інвалідизації, осификації та утворення анкілозів суглобів, численних переломів кінцівок.
4. Встановити причини, чому своєчасно не був встановлений діагноз осификації, не надане своєчасне лікуванні осифікатів, не надавання необхідної медичної допомоги під час переломів кінцівок та некомпетентних рекомендацій по реабілітації ,що призвело до погіршення загального стану, розвитку росту осифікатів та утворення анкілозів ліктьових, тазостегнових суглобів.
5. Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» завчасно повідомити (за 10 днів) позивача про час та місце розгляду заяви з метою особистої участі та ознайомленням з матеріалами перевірки.
6. Включити до складу комісії нейрохірургів, неврологів, нейро травматологів та травматологів, які спеціалізуються на лікуванні осифікатів.
7. Надати спецтранспорт для перевезення лежачих хворих, або відшкодувати витрати на приватне перевезення лежачих хворих згідно статті 25 Закону України «Про звернення громадян».
8. Про час та місце проведення клініко-експертної комісії повідомити завчасно.
23 вересня 2020 року клініко-експертною комісією МОЗ України проведено клініко-експертну оцінку якості надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Листом № 17-06/Р-3798/12953-зв від 28.10.2020 Міністерство охорони здоров'я України направило позивачеві експертний висновок від 23.09.2020, згідно з яким: 1. Надання медичної допомоги громадянину ОСОБА_1 з приводу «Важка проникаюча ХСМТ. Компресійно-уламковий перелом С5. Забій спинного мозку. Тетраплегія, FrА, з порушенням функції тазових органів по типу затримки» в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги відповідає клінічним протоколам надання медичної допомоги за спеціальністю «Нейрохірургія», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 317 від 13.06.2008. 2. Медична документація Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ведеться відповідно до вимог чинного законодавства України. Вказаний висновок підписано лікарем-нейрохірургом відділення політравми КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17» ОСОБА_9 .
Не погодившись із діями Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я міста Києва щодо надання медичної допомоги та розгляду його заяв, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 640/16707/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України щодо неналежного розгляду заяви № 17631 від 07 грудня 2018 року; № 17894 від 13 грудня 2018 року; № Р-7692 від 13 червня 2019 року; № Р-7688 від 13.06.2019 року; № Р-7690 від 13.06.2019 року; № Р-7694 від 13.06.2019 року. Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України розглянути у встановленому законом порядку заяву № 17631 від 07 грудня 2018 року; № 17894 від 13 грудня 2018 року; № Р-7692 від 13 червня 2019 року; № Р-7688 від 13.06.2019 року; № Р-7690 від 13.06.2019 року; № Р-7694 від 13.06.2019 року. Зобов'язано Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розглянути у встановленому законом порядку лист МОЗ України від 18.02.2019 року № 3.28-Р-1781/1821-ЗВ та лист МОЗ України від 29.12.2018 року № 3.05-Р-17631/15400-ЗВ.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 640/16707/19 скасовано. ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 № 17631 від 07 грудня 2018 року, № 17894 від 13 грудня 2018 року, № Р-7692 від 13 червня 2019 року, № Р-7688 від 13 червня 2019 року, № Р-7690 від 13 червня 2019 року, № Р-7694 від 13 червня 2019 року. Зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України розглянути у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 № 17631 від 07 грудня 2018 року, № 17894 від 13 грудня 2018 року, № Р-7692 від 13 червня 2019 року, № Р-7688 від 13 червня 2019 року, № Р-7690 від 13 червня 2019 року, № Р-7694 від 13 червня 2019 року. Зобов'язано Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути у встановленому законом порядку листи Міністерства охорони здоров'я України від 18 лютого 2019 року № 3.28-Р-1781/1821-ЗВ та від 29 грудня 2018 року № 3.05-Р-17631/15400-ЗВ. Стягнуто з Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925) та Департамента охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19, код ЄДРПОУ 02012906) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі по 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. з кожного. У решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 640/16707/19 касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам сторін, суд дійшов такого.
Причиною виникнення спору є незадоволення позивачем якістю наданих медичних послуг в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Тобто, дійсною причиною виникнення спору є намір заявника захистити право на охорону власного здоров'я.
Указане право підлягає захисту у порядку цивільного судочинства.
Разом із тим, приводом для виникнення даного спору є управлінська діяльність спеціально уповноважених суб'єктів права в особі Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства охорони здоров'я України з приводу перевірки якості наданої виконавцем і спожитих громадянином послуг з медичного обслуговування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року № 2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Згідно приписів статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, в тому числі, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.
Положенням статті 7 Основ законодавства України про охорону здоров'я, зокрема її пункту «г», визначено, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я.
При цьому, згідно частини першої статті 12 та частини першої статті 14 Основ законодавства України про охорону здоров'я охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію.
Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 № 752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - Порядок № 752), який згідно його пункту 1 було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.
Вказаний Порядок відповідно до пункту 2 спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.
За визначенням пункту 3 Порядку № 752 якість медичної допомоги - надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров'я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров'я. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров'я.
Як зазначено в пункті 4 Порядку № 752, контроль якості надання медичної допомоги, здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.
Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги відповідно до пункту 6 Порядку № 752 здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров'я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров'я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
За приписами пунктів 7 та 8 Порядку № 752 контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.
Так, контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України та/або управлінь охорони здоров'я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 № 69 було затверджено, зокрема, Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Положення № 69).
За пунктами 1-3 Розділу I Положення № 69 клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі ЗОЗ) та фізичних осіб підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі ФОП).
Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі відповідний орган охорони здоров'я).
Рішення про утворення або ліквідацію КЕК, її кількісний та персональний склад затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно пунктів 1-4 Розділу II Положення № 69 основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.
За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28.09.2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 року за № 1996/22308 (далі -висновок КЕО).
До прав та обов'язків КЕК, у відповідності до приписів Розділу III Положення №69, належать, зокрема: залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; витребування у Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК.
У пунктах 1-3 Розділу IV Положення № 69 зазначено, що до складу КЕК входять працівники відповідного органу охорони здоров'я, спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров'я, представники професійних спілок, їх об'єднань у сфері охорони здоров'я, організацій роботодавців, їх об'єднань у галузі охорони здоров'я (за їх згодою).
КЕК проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а саме оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров'я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.
Під час проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.
Відповідно до пунктів 7, 8, 12, 13 Розділу IV Положення № 69 до складу КЕК входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.
Члени КЕК беруть участь у засіданнях КЕК особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.
У разі відсутності члена КЕК (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.
Персональний склад КЕК затверджується наказом відповідного органу охорони здоров'я.
До роботи в КЕК можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою).
Експерт КЕК проводить експертизу наданої документації (далі - експертиза) згідно з наказом відповідного органу охорони здоров'я та за дорученням голови КЕК.
Згідно приписів пункту 18 Розділу IV Положення № 69 експерт КЕК має право: відмовитись від проведення експертизи до її початку, мотивуючи причину відмови (відпустка, відрядження, хвороба, сімейні обставини) з наданням копій підтвердних документів; запитувати додаткову інформацію (матеріали) від ЗОЗ та/або ФОП, щодо яких проводиться експертиза; запрошувати у разі потреби особу, щодо якої проводиться експертиза, для медичного огляду та надання Експертного висновку; надавати рекомендації ЗОЗ та/або ФОП стосовно усунення виявлених порушень.
До обов'язків експерта КЕК за пунктом 19 Розділу IV Положення № 69 відносяться: надання об'єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у випадку, що ним розглядався; звітування КЕК про результати проведеної ним експертизи з наданням Експертного висновку; надання голові КЕК інформації про перебіг експертизи; забезпечення конфіденційності отриманої інформації.
Відповідно до положень пунктів 21-26 Розділу IV Положення № 69 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК надають Експертний висновок.
Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК.
Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що управлінська діяльність з приводу розгляду звернень громадян стосовно якості надання медичних послуг за своєю правовою суттю є специфічним проявом вирішення звернень громадян, у формі здійснення аналізу та надання Висновків за результатами проведення експертної оцінки запитуваної документації.
За своїм правовим характером та юридичним змістом Висновок є підсумком вжиття суб'єктом владних повноважень управлінських дій з приводу контролю за якістю надання медичної допомоги.
Відтак, висновок КЕО КЕК органу охорони здоров'я не може бути скасований, водночас, передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом - у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості, а КЕК Міністерства - у разі виявлення невідповідності приписам пункту 2 розділу IV Положення про КЕК МОЗ та пункту 7 Порядку № 752.
Відповідно до правової позиції, яка сформована Верховним Судом в постанові від 25.03.2021 у справі № 520/4577/19 при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я та Порядку № 752.
Вимогою позивача до відповідача № 2 є скасування висновку Департаменту охорони здоров'я за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги позивачу в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в обґрунтування позову посилається на те, що оскаржений висновок складено без дотримання вимог Положення № 69, та фактично посилається на його безпідставність з огляду на його зміст.
При цьому позивач лише зазначив про наявність обставини про отримання ним 31.05.2019 листа Департаменту охорони здоров'я № 061-061/Р-185/5-5036/03.03 від 24.05.2019 разом із висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Наведене позивачем обґрунтування позову стосується оскарження висновку МОЗ України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та надання медичної допомоги та медичного обслуговування з порушеннями чинного законодавства та прав пацієнта КНП «КМКЛШМД».
Отже, позивачем не було зазначено, на яких підставах ґрунтується його вимога про скасування висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах КНП «КМКЛШМД», складеного за результатами роботи клініко-експертної комісії, створеної Департаментом охорони здоров'я, які норми права були порушені відповідачем № 2 при складанні зазначеного висновку, не надані докази на підтвердження правомірності своєї вимоги до відповідача № 2.
Перевіривши зміст висновку Департаменту охорони здоров'я вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд не знаходить очевидних та явних порушень при його складанні.
З огляду на зазначене, у задоволені позовних вимог до Департаменту охорони здоров'я слід відмовити.
Щодо позовної вимоги до Міністерства охорони здоров'я України про скасування висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» суд доходить такого.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення Про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого Наказом № 69 від 05.02.2016, основним завданням КЕК МОЗ є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК МОЗ документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Положення за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі - висновок КЕО).
За пунктом 7 розділу IV Положення до складу КЕК МОЗ входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.
Члени КЕК МОЗ беруть участь у засіданнях КЕК МОЗ особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.
У разі відсутності члена КЕК МОЗ (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК МОЗ повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК МОЗ за погодженням голови комісії.
Пунктом 11 розділу IV Положення встановлено, що протокол засідання КЕК МОЗ підписується секретарем і головою.
Відповідно до пункту 22 розділу IV Положення висновок КЕО, складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ, підписується всіма членами КЕК МОЗ.
Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК МОЗ. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні (пункт 23 розділу IV Положення).
До матеріалів справи надано Експертний висновок лікаря-нейрохірурга відділення політравми КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17» Гаращука О.В. від 23.09.2020, який було направлено позивачеві.
Також Міністерством охорони здоров'я 12.12.2025 до суду надано протокол № 20 (46) засідання Клініко-експертної комісії МОЗ від 23.09.2020, згідно з яким комісія вирішила визнати надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» таким, що відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги. «За» 8, «Проти», «Утримались».
Протокол підписано заступником голови клініко-експертної комісії МОЗ України І. Солонецьким та секретарем комісії О. Шкриль.
Також відповідачем надано Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги». Згідно з висновком надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» таким, що відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Зазначений висновок підписано вісьмома членами клініко-експертної комісії МОЗ України та на ньому відсутній підпис голови комісії Микичак І.В.
За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржений висновок КЕК МОЗ України складено не у відповідності до вимог Положення про КЕК МОЗ, оскільки у ньому всупереч пункту 22 розділу IV Положення відсутній підпис голови комісії.
Протокол засідання КЕК МОЗ також підписано не головою комісії, а заступником голови, що суперечить вимогам пункту 11 розділу IV Положення про КЕК МОЗ України.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України і розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування висновку Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2020 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги».
З метою ефективного розгляду справи суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2019 № Р-7694 про проведення клініко-експертної комісії Міністерством охорони здоров'я України та проведення перевірки фактів про неналежне надання медичної допомоги та порушення законодавства України лікарями.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи викладене, суд, оцінивши надані докази і на підставі встановленого, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Питання розподілу судових витрат суд не вирішує, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відомостей щодо понесення інших судових витрат до справи не надано.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства охорони здоров'я України (місцезнаходження: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00012925), Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: вул. Прорізна,19, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 02012906) про скасування висновків та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2020 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги».
Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2019 № Р-7694 про проведення клініко-експертної комісії Міністерством охорони здоров'я України та проведення перевірки фактів про неналежне надання медичної допомоги та порушення законодавства України лікарями.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун