Іменем України
17 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2021/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі також - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Луганській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби цивільного захисту з 29.01.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (премій згідно наказів: від 19.02.2020 № 51 - 83% посадового окладу, від 18.03.2020 № 84 - 32% посадового окладу, від 17.04.2020 № 114 - 32% посадового окладу, від 18.05.2020 № 151 - 32% посадового окладу, від 18.06.2020 № 190 - 32% посадового окладу, від 17.07.2020 № 227 - 32% посадового окладу, від 18.08.2020 № 260 - 32% посадового окладу, від 17.09.2020 № 296 - 32% посадового окладу, від 15.10.2020 № 315 - 32% посадового окладу, від 19.11.2020 № 347 - 32% посадового окладу, від 17.12.2020 № 373 - 32% посадового окладу, від 21.01.2021 № 15 - 39% посадового окладу, від 12.02.2021 № 33 - 39% посадового окладу, від 11.03.2021 № 60 - 39% посадового окладу, від 14.04.2021 № 89 - 39% посадового окладу, від 07.05.2021 № 116 - 39% посадового окладу, від 10.06.2021 № 170 - 39% посадового окладу, від 09.07.2021 № 213 - 39% посадового окладу, від 09.08.2021 № 261 - 39% посадового окладу, від 10.09.2021 № 298 - 39% посадового окладу, від 08.10.2021 № 337 - 39% посадового окладу, від 09.11.2021 № 371 - 39% посадового окладу, від 10.12.2021 № 414 - 39% посадового окладу, від 18.01.2022 № 12 - 39% посадового окладу, від 17.02.2022 № 51 - 120% посадового окладу, від 09.03.2022 № 73 - 120% посадового окладу, від 18.04.2022 № 128 - 120% посадового окладу, від 18.05.2022 № 184 - 185% посадового окладу, від 16.06.2022 № 241 - 185% посадового окладу, від 15.07.2022 № 297 - 185% посадового окладу, від 16.08.2022 № 342 - 185% посадового окладу, від 16.09.2022 № 402 - 185% посадового окладу, від 07.10.2022 № 434 - 185% посадового окладу, від 09.11.2022 № 482 - 200% посадового окладу, від 14.12.2022 № 533 - 200% посадового окладу, від 20.01.2023 № 32 - 225% посадового окладу, від 10.02.2023 № 86 - 270% посадового окладу, від 13.03.2023 № 135 - 270% посадового окладу, від 10.04.2023 № 171 - 270% посадового окладу, від 10.05.2023 № 215 - 270% посадового окладу, від 12.06.2023 року № 258 - 270% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив службу цивільного захисту на посаді начальника управління організації заходів цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, звільнений наказом ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 03.09.2025 № 846, виключений зі складу Головного управління ДСНС України у Луганській області (по особовому складу) від 09.09.2025 № 278-НК.
На звернення адвоката листом від 07.10.2025 № 5701-3548/5705/01 Головне управління ДСНС України у Луганській області надало копії наказів, довідки про доходи, відомості про нараховані суми грошової допомоги під час проходження служби цивільного захисту за 2020-2025 роки, грошовий атестат.
З аналізу наданих документів та довідок про грошове забезпечення вбачається, що Головне управління ДСНС України у Луганській області при визначенні розміру окладу за військовим (спеціальним) званням та посадового окладу під час проходження служби цивільного захисту у період з 29.01.2020 по день звільнення застосовувало прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн. Тобто, в даному випадку, за період проходження позивачем служби цивільного захисту з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року відповідач здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, що становить 1762,00 грн.
Однак, позивач вважає, що грошове забезпечення за період його служби було невірно розраховане відповідачем, оскільки для обчислення грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 31.12.2020 за основу повинен бути взятий прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, що становить 2027,00 грн, в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 2270,00 грн, в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 2481,00 грн, в період з 01.01.2023 по 19.05.2023 - 2684,00 грн.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків, посвідченням серії НОМЕР_2 , витягом із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) від 09.09.2025 № 278-НК, витягом із наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) від 03.09.2025 № 846.
Відповідно до витягу із наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) від 03.09.2025 № 846 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника управління організації заходів цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Луганській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, звільнено із служби цивільного захисту за підпунктом 4 пункту 176 (у зв'язку із скороченням штату).
Також згідно з витягом із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) від 09.09.2025 № 278-НК полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника управління організації заходів цивільного захисту Головного управління, звільненого із служби цивільного захисту згідно з наказом ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 03.09.2025 № 846 «Про звільнення» за підпунктом 4 пункту 176 Положення (у зв'язку із скороченням штату), виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Головного управління та знято з усіх видів забезпечення з 9 вересня 2025 року.
Відповідно до довідки про розмір та склад грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.09.2025 № 105-ДВ/57, зокрема, за період з січня 2020 року по травень 2023 року включно, посадовий оклад позивача обчислювався у розмірі 6770,00 грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, 1480,00 грн.
Враховуючи наведене та виходячи з аналізу додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 вбачається, що посадовий оклад позивача обчислювався виходячи з 36 тарифного розряду та коефіцієнту до нього 3,84.
Також відповідно до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 оклад за військове звання позивача обчислювався виходячи з тарифних коефіцієнтів 0,8 та 0,84.
Таким чином з наведеного вбачається, що розміри посадового окладу та окладу за військове звання позивача у спірний період, визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 (1762 гривні) шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти, що встановлені додатками 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (посадовий оклад: 1762 грн х 3,84 = 6766,08 грн, який згідно з п. 1 примітки додатку 1 округлюється до 6770,00 грн; оклад за військове звання: 1762 грн х 0,8 = 1409,60 грн, який згідно з п. 1 примітки додатку 14 округлюється до 1410,00 грн; 1762 грн х 0,84 = 1480,08 грн, у якому згідно з п. 1 примітки додатку 14 цифри 0,08 (тобто до 4,99) відкидаються, а тому розмір окладу складає 1480,00 грн.
Також судом встановлено, що позивачу у спірний період виплачувалась грошова допомога на оздоровлення у січні 2020 року - 21176,50 грн, у січні 2021 року - 22421,40 грн, у січні 2022 року - 22421,40 грн, у лютому 2023 року - 37044,60 грн, а також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань: у грудні 2020 року - 15363,25 грн, у грудні 2021 року - 10089,63 грн, у листопаді 2022 року - 32305,60 грн, у квітні 2023 року - 37044,60 грн, що підтверджується вищевказаною довідкою про розмір та склад грошового забезпечення від 16.09.2025 № 105-ДВ/57.
Крім того, у листі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 07.10.2025 № 57 01-3548/57 05/01, серед іншого, зазначено, що враховуючи схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу головних управлінь (управлінь) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, у м. Києві та у м. Севастополі, затверджену наказом МВС від 06.03.2018 № 179 (далі - схема), за посадою начальника управління у складі головного управління встановлений 36 тарифний розряд. Для обчислення посадового окладу враховано: 1762 грн х 3,84 (тарифний коефіцієнт) = 6766,08 грн. При застосуванні заокруглення до 10 гривень посадовий оклад складає 6770 грн. Для обчислення окладу за спеціальне звання: «підполковник служби цивільного захисту» враховано: 1762 грн х 0,8 (тарифний коефіцієнт) = 1409,60 грн. При застосуванні заокруглення до 10 гривень оклад за спеціальне звання складає 1410 грн, «полковник служби цивільного захисту» враховано: 1762 грн х 0,84 (тарифний коефіцієнт) = 1480,08 грн. При застосуванні заокруглення до 10 гривень оклад за спеціальне звання складає 1480 грн. Щодо надання інформації про виплату допомоги для оздоровлення повідомлено, що за період з 2020 по 2025 рік ОСОБА_1 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області надано: у січні 2020 року - за 2020 рік у розмірі 21176,50 грн, у січні 2021 року - за 2021 рік у розмірі 22421,40 грн, у січні 2022 року - за 2022 рік у розмірі 22421,40 грн, у лютому 2023 року - за 2023 рік у розмірі 37044,60 грн, у січні 2024 року - за 2024 рік у розмірі 38195,50 грн, у січні 2025 року - за 2025 рік у розмірі 38534,00 грн. За період з 2020 по 2025 рік ОСОБА_1 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань: у грудні 2020 року - за 2020 рік у розмірі 15363,25 грн, у грудні 2021 року - за 2021 рік у розмірі 10089,63 грн, у листопаді 2022 року - за 2022 рік у розмірі 32305,60 грн, у квітні 2023 року - за 2023 рік у розмірі 37044,60 грн, у жовтні 2024 року - за 2024 рік у розмірі 38195,50 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частинами 1, 2 статті 125 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.
Постановою № 704 затверджено, зокрема схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
За приписами пункту 2 вказаної постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатком 1 до зазначеної постанови визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (за якою позивачу здійснювався розрахунок посадового окладу під час проходження ним служби у спірний період).
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 було визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу установлюються за 1-12 розрядами. Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів (примітка 2 до Додатку 1 вказаної постанови).
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови № 704 в первинній редакції).
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом з тим, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також слід відзначити, що Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень встановлює величину грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовців (осіб.
Відтак, на думку суду, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, суд зазначає, що пунктом 8 «Прикінцевих положень» Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX), Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928-IX) та Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Водночас, починаючи з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідали правовим актам вищої юридичної сили.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у справі № 440/6017/21 (постанова від 02 серпня 2022 року).
Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у вищевказаній справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
«1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 31.01.2023 у справі № 160/14866/21, від 29.03.2023 у справі № 640/8668/21, від 30.03.2023 у справі № 320/9431/21, від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 15.12.2023 у справі № 380/17639/22, від 28.03.2024 у справі № 160/3235/23, від 02.04.2024 у справі № 340/608/23, від 02.04.2024 у справі № 300/6337/21, від 04.04.2024 у справі № 160/16602/21, від 09.05.2024 у справі № 340/4085/23, від 12.09.2024 у справі № 260/9408/23, від 17.10.2024 у справі № 160/11051/22 та від 26.11.2024 у справі № 320/46484/23.
Також суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Підсумовуючи суд зазначає, що з огляду на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.01.2020, а в подальшому з 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до законів про Державний бюджет на відповідні роки, у позивача виникло право на перерахунок його грошового забезпечення з урахуванням нових (збільшених) розмірів прожиткового мінімуму.
Проте, за спірний у цій справі період проходження позивачем служби з 29.01.2020 по 19.05.2023, вказаний вище перерахунок не проводився та у зазначений період продовжувалось застосування положень пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для розрахунку посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, що суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, позивачем не оскаржується правильність визначення відповідачем тарифного розряду та тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Водночас, відповідачем у листі від 07.10.2025 № 57 01-3548/57 05/01 підтверджується, що, зокрема, у спірний період при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Таким чином, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо здійснення перерахунку виплачених у спірний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає таке.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу, встановлено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (далі - Інструкція № 623).
Відповідно до пункту 1 розділу ХХІХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Також згідно з пунктом 1 розділу ХХХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.
При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 3 розділу ХХХ Інструкції № 623).
З аналізу наведених норм вбачається, що грошова допомога для оздоровлення виплачується виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Матеріальна допомога на оздоровлення також виплачується виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.
З довідки про розмір та склад грошового забезпечення позивача від 16.09.2025 № 105-ДВ/57 встановлено, що грошову допомогу для оздоровлення виплачено позивачу у січні 2020 року, у січні 2021 року, у січні 2022 року, у лютому 2023 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачено у грудні 2020 року, у грудні 2021 року, у листопаді 2022 року, у квітні 2023 року.
Крім того суд зазначає, що факт виплати вказаних допомог у наведені періоди не є спірним у даній справі. Не є спірним також й факт їх обчислення виходячи з розміру грошового забезпечення розрахованого з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти, що встановлені Постановою № 704, за весь спірний період.
Отже, враховуючи вищенаведені висновки суду щодо наявності у позивача права на перерахунок його грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням нових (збільшених) розмірів прожиткового мінімуму, тому розміри грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплачених у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках, також мають бути перераховані.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача та грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за спірний у цій справі період, чим допустив бездіяльність, яка порушила права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відтак, належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2025, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог позивача, які стосуються перерахунку щомісячного додаткового виду грошового забезпечення - премії, з визначеними у позові її відсотковими значеннями, суд зазначає, що поняття грошове забезпечення включає в себе усі його складові, що повинні до нього входити, в тому числі, його щомісячні додаткові види.
Отже, суд вважає вищенаведений спосіб захисту порушених прав позивача достатнім та ефективним в межах предмету спору, а тому не вбачає необхідності виокремлювати усі види грошового забезпечення, окрім посадового окладу та окладу за військовим званням, які підлягають перерахунку за результатами розгляду цієї справи.
Крім того, у даних спірних правовідносинах питання відсоткового значення сум премії, виплачених у спірний період, не є спірним, та у суду наразі відсутні підстави вважати, що при здійсненні перерахунку грошового забезпечення відповідач здійснить обчислення сум премії з іншого відсоткового значення, ніж було виплачено у спірному періоді, а тому відповідні позовні вимоги є передчасними та в їх задоволенні слід відмовити.
Таким чином, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведених положень законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ідентифікаційний код 38617137, місцезнаходження: Луганська область, Сіверськодонецький район, м. Сіверськодонецьк, вул. Ліщини Богдана, буд. 29) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.12.2025.
Суддя О.М. Качанок