про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2372/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо списання податкового боргу,
12.12.2024 до Луганського окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати дії Головного управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України щодо нарахування та відмови скасувати податковий борг з орендної плати за 2014 рік протиправними, та зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України скасувати (списати) податковий борг у розмірі 23749,23 грн, як безнадійний із орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що виник відповідно до поданої у 2014 році податкової декларації з плати за землю, та встановити наявність переплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що виникла відповідно до поданої у 2014 році податкової декларації з плати за землю та відповіді податкового органу з інформацією щодо здійсненої оплати, у розмірі 14397,34 грн, шляхом внесення зміни до інтегрованої картки платника з орендної плати з фізичних осіб (ККДБ 18010900) ОСОБА_2 шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 23749,23 грн та включення відомостей про наявність переплати з орендної плати в загальній сумі 14397,34 гривень, та повернути переплату з орендної плати у розмірі 14397,34 грн на поточний рахунок платника податків ОСОБА_2 НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- визнати дії Головного управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України щодо нарахування та відмови скасувати податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки протиправними, та зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України скасувати (списати) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5347,38 гривень, як безнадійний, що виник внаслідок нарахування в інтегрованій картці платника (ККДБ 18050400) ОСОБА_2 в автоматичному режимі, у розмірі 5347,38 грн, шляхом внесення зміни до інтегрованої картки платника з єдиного податку (ККДБ 18050400) ОСОБА_2 шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) з єдиного податку на загальну суму 5347,38 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з окупованої території міста Алчевськ Луганської області.
Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» м. Алчевськ окуповане з 07.04.2014.
До окупації здійснювала підприємницьку діяльність та була зареєстрована як фізична особа - підприємець. Для ведення своєї діяльності мала укладені договори оренди земельних ділянок з Алчевською міською радою площею:
0,0995 га, договір оренди № 040941200103 від 26.12.2003 на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Алчевськ, вул. Тургенева, 22;
0,0219 га, договір оренди № 441120000018 від 23.12.2010 на земельну ділянку розташовану за адресою: м. Алчевськ, вул. Київська, 25.
0,2276 га, договір оренди № 4411200000070500306 від 24.02.2011 на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 14.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, який діяв на момент виникнення правовідносин в редакції від 02.02.2014 базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю та орендної плати є календарний рік.
Головне управління ДПС у Луганській області зобов'язувало орендарів земель комунальної власності подавати щорічну Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій орендні платежі зазначались авансовими сумами.
У відповіді № 5564/612-32-13-01-13 від 12.06.2025 на запит від 29.05.2025 б/н (вх. ГУ ДПС 1128/6 ЕКП) Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України підтверджує, що мною було подано декларацію по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, в якій позивач самостійно обчислила та задекларувала до сплати податкові зобов'язання з орендної плати на 2014 рік у сумі 48244,22 грн.
З урахуванням переплати станом на 01.01.2014 рік мною протягом 2014 року сплачено 28143,64 грн.
Позивач сплачувала орендні платежі щомісячно починаючи з періоду за січень 2014 року по червень 2014 року включно.
Задекларована річна сума - 48244,22 грн, що у розрахунку по місяцям становить 4020,3517 (48244,22/12 міс) гривень щомісячно, а за один день 132,17595 гривень (48244,22/365 днів).
З 07.04.2014 місто Алчевськ окуповане. Фактичне користування орендованими земельними ділянками припинилось, проте включно за червень 2014 року мною були сплачені орендні платежі.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було додано п.38. В підпункті 38.7. пункту 38 передбачили, що за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
На дату подання даної позовної заяви пп.38.7 п.38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України із змінами:
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди фізичних або юридичних осіб.
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
У зв'язку з цим платники податків - юридичні особи, об'єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 1 березня 2020 року, самостійно обчислюють суму податку плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями починаючи з 1 березня 2020 року {Положення першого речення абзацу підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(І)/2019 від 05.06.2019}. Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов'язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
ГУ ДПС у Луганській області посилається на пп.38.7 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПК України не враховуючи при цьому, що в абзаці 1 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
В ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» закріплено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно Указу Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019 до меж та переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях входить місто Алчевськ.
Враховуючи викладене та той факт, що органи державної влади міста Алчевськ не здійснювали свої повноваження, позивач звільнена від обов'язку сплати орендної плати починаючи з 14.04.2014.
Таким чином, розрахунок орендної плати, сплаченої правомірно за кількість днів користування землею за період з 01.01.2014 по 13.04.2014 включно (104 дні з 365) становить 48244,22 грн / 365 днів * 104 дні = 13746,30 гривень.
Відповідно, 34497,92 грн - сума, яка не повинна була сплачуватись до кінця 2014 року.
Маючи станом на 01.01.2014 переплату, додатково здійснивши платежі за 6 місяців, загалом утворилась сума, яка була мною сплачена за 2014 рік у розмірі 28143,64 гривень.
Отже, виникла переплата у розмірі 28143,64 грн - 13746,30 грн = 14397,34 грн.
Закон прямо передбачає, що податкові обов'язки щодо земельних ділянок на тимчасово окупованій території призупиняються, а отже відсутній сам предмет для подання уточнюючої декларації.
Переплата має бути повернута платнику податків, посилаючись на рішення Конституційного суду № 3-р(І)/2019 від 05.06.2019 щодо визнання неконституційними положення першого речення абзацу пп.38.7 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПУ України.
Згідно відповіді ГУ ДПС в Луганській області ДПС України за мною обліковується податковий борг з єдиного податку в розмірі 5347,38 грн за 2014, 2015 та І півріччя 2016 року.
На момент нарахування податкового боргу я проживала на окупованій території, на якій не могли здійснювати свої повноваження органи державної влади України.
Відповідно до пп. 38.2. п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця.
В травні - червні 2022 року позивач змінила місце проживання та стала на облік внутрішньо-переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
Остання довідка внутрішньо переміщеної особи видана 23.09.2025.
Підприємницьку діяльність фактично не здійснювала з 07.04.2014, з першого дня окупації.
В січні 2018 року позивачу вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію в місто Сєвєродонецьк, де вона подала заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що підтверджується даними з ЄДР.
Отже, реєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено 25.01.2018.
Відповідно до розділу II глави 6 ст.65 п.65.10. ПК України, у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що проводиться з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, здійснюється внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в органах дпс.
Згідно п.78.1.7. ст.78 глави 8 розділу II ПК України, у разі якщо розпочато припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця може бути проведена документальна позапланова перевірка.
Відповідну перевірку податковий орган не проводив та не надсилав податкове повідомлення-рішення.
Станом на 25.01.2018 (дату припинення ФОП) податковий орган не повідомив позивача про нарахування боргу.
Враховуючи, що податкова отримує інформацію про припинення ФОП від державного реєстратора на підконтрольній Україні території; має право проводити документальну позапланову перевірку (п.78.1.7. ПК України); визначити всі податкові зобов'язання, про які мене не повідомляла ні до, ні після припинення ФОП, аж до мого запиту в червні 2025 року, вважає, що такий борг має бути списаний як безнадійний.
Податкова у своїй відповіді зазначає, що борг з єдиного податку нарахований в автоматичному режимі в інтегрованій картці платника (ІКП) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України.
Таким чином, строк позовної давності щодо боргу за 2014 рік сплив в 2017 році, за 2015 рік - в 2018 році, а за 2016 рік - в липні 2019 року. При цьому, діяльність ФОП припинено в січні 2018 року.
Станом на 01.01.2018 рік пп.38.2 п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містив абзацу стосовно зупинення строку давності. Отже, щодо нарахування та стягнення боргу з єдиного податку за 2014 рік, 2015 рік строк давності минув.
Відносно нарахування та сплати боргу з єдиного податку за І півріччя 2016 року, то щодо даного періоду строк давності минув у липні 2019 року. Проте, у січні 2018 року діяльність ФОП припинена юридично, хоча фактично діяльність не здійснювалась з 07.04.2014 і до моменту припинення.
Вважає, що податковий борг виник не з вини позивача, нарахований за діяльність, яку позивач не здійснювала не по своїй волі, а в силу окупації м. Алчевськ, у зв'язку з чим подальше ведення підприємницької діяльності стало неможливим. Якщо немає можливості вести підприємницьку діяльність, а державні органи влади при цьому не можуть здійснювати свої повноваження на окупованій території, то відсутній і сам об'єкт оподаткування. Податки не могли бути нараховані органом, який не здійснював свої повноваження. Суб'єкт оподаткування не міг сплачувати податки з та на рахунки, що були заблоковані або функціонування яких обмежене.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги про визнання дій протиправними - щодо нарахування та відмови скасувати податковий борг з орендної плати за 2014 рік протиправними, щодо нарахування та відмови скасувати податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки протиправними, та зобов'язання Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України скасувати (списати) вищевказаний податковий борг.
Вимога про визнання протиправними дій відповідача заявлена в обґрунтування наявності, на думку позивача, порушення суб'єктом владних повноважень його прав та є передумовою для задоволення іншої вимоги як способу захисту порушеного права - зобов'язання вчинити дії.
При цьому, зміст позовної заяви свідчить про те, що нарахування податкового боргу з орендної плати за землю відбулося у 2014 році, а з єдиного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки відповідно у 2014, 2015 та 2016 роках.
Тобто, порушення прав позивача, яке стало передумовою звернення до суду з вимогою зобов'язального характеру повернути переплату з орендної плати у розмірі 14397,34 грн та скасувати (списати) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5347,38 гривень відбулося у 2014 - 2016 роках.
У відповідності до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
Тобто, в межах спірних правовідносин строк звернення до суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав.
Позивач звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Луганській області та зобов'язання вчинити дії 09.12.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом.
Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав не подано.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивач має подати докази звернення до суду в межах строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон № 3674- VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру та одну вимогу, а саме про повернення переплати з орендної плати у розмірі 14397,34 грн на поточний рахунок платника податків ОСОБА_2 , майнового характеру.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, за подання позову, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI, позивач за подання адміністративного позову майнового характеру повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (1211,20 грн х 2).
Судовий збір за немайнові вимоги сплачений, а за одну майнову вимогу у сумі 1211,20 грн при зверненні до суду позивачем не сплачений.
Вказаний недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання доказів скрутного матеріального становища або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГм.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака “84» Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 132, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо списання податкового боргу залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин поза шестимісячного строку звернення до суду;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча тридцять сім грн 20 коп.) гривень або зазначити підстави для звільнення від сплати судового збору та надати докази на підтвердження таких пільг.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива