16 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4844/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 19 червня 2025 року представником позивача подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит вих№19/06/25-1 з вимогою надати інформацію про причини порушення позивачем правил військового обліку з наданням копії протоколу про адміністративне правопорушення складеного на позивача, копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та копії повістки з конвертом в яку ця повістка була вкладена, а також повідомити чи подано в розшук позивача. Вказує, що з отриманої від відповідача відповіді на адвокатський запит вбачається, що позивач з 24.09.2024 перебуває у розшуку за електронним поданням системи "Оберіг" у зв'язку з порушенням військового обліку. Причиною електронного подання в розшук є неприбуття позивача 17.08.2024 р. о 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом по повістці №236. При цьому зазначено про те, що позивач до адміністративної відповідальності не притягався, протокол на позивача складений не був. Також, відповідно до наданої відповіді на адвокатський запит стало відомо, що позивач відмовився від отримання повістки про що був складений акт відмови від отримання повістки, однак вказує, що ні копії повістки, ні копію конверту відповідач у відповідь на адвокатський запит не надав. Позивач вважаючи, що дії відповідача є протиправними звернувся через представника до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.21). Даною ухвалою зобов'язано відповідача надати докази.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року відповідача зобов'язано подати до суду докази, що витребовувались ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі (а.с.26-27).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с.31-34), у якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що ОСОБА_1 в автоматичному режимі було сформовано та направлено за задекларованою адресою АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення Укрпошти №0610259319143 повістку №3505138 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14 годину 00 хвилин 01.06.2025 року з метою уточнення даних. Метою виклику за даною повісткою є уточнення військово-облікових даних. Уточнення даних при прибутті має на меті, як власне уточнення даних у разі їх зміни, так і підтвердження факту актуальності усіх даних, у разі їх не зміни станом на дату виклику, оскільки з моменту оновлення даних пройшло більше ніж пів року. Зазначений лист з повісткою було повернуто відправнику з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою» у довідці ф20. 11.12.2024 року ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим відповідно до Порядку № 560 про виклик, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки та в подальшому в встановлений законодавством термін не прибув. Станом на 05.11.2025 року позивач не має чинної військово-лікарської комісії. Як вбачається з доданого самим же позивачем військово-облікового документа в електронному форматі у нього відсутня чинна військово-лікарська комісія, що також є порушенням правил військового обліку. Виходячи з вищезазначеного, ОСОБА_1 не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою виконання обов'язків щодо дотримання правил військового обліку, зокрема оновлення даних, проходження військово-лікарської комісії. Таким чином, на думку представника відповідача позивач є систематичним порушником правил військового обліку, та неявка за повісткою, яка направлялась засобами поштового зв'язку АТ “Укрпошта» є лише одним з численних порушень правил військового обліку. Таким чином, до ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено інформацію щодо невиконання позивачем правил військового обліку. Також зазначає, що оскільки ні протоколи, ні постанови стосовно позивача не складались, то відомості щодо про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до ЄДР не вносились. Таким чином, звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 про доставку ОСОБА_1 для складання адміністративного протоколу за допущені ним неодноразові порушення правил військового обліку є законним та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та зауважила, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з відзиву відповідача, було сформовано та направлено на адресу позивача повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак, вважає, що відповідачем не надано належних доказів фактичного направлення повістки позивачу, що ставить під сумнів направлення зазначеної повістки, також відсутня відмітка про отримання оператором поштового зв'язку на описі вкладення до рекомендованого листа (а.с.40-42).
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12).
19.05.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 сформовано повістку №3505138 про виклик ОСОБА_1 на 01.06.2025 о 14:00 год. до територіального центру для уточнення даних (а.с.36).
Однак вказане поштове відправлення не було вручене позивачу та повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_3 із відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.35-36зв.).
Зі змісту копії електронного військово-облікового документу позивача, сформованого 15.06.2025 року у Резерв+ вбачається, що у ньому наявна інформація про порушення позивачем правил військового обліку (а.с.12).
Представником позивача подано до ІНФОРМАЦІЯ_6 адвокатський запит, у якому просила надати інформацію про підстави внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку (а.с.9).
Листом від 30.06.2025 року 1-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що ОСОБА_1 значиться в розшуку з 24.09.2024 року як такий, що порушив правила військового обліку в особливий період, а саме 17.08.2024 року о 10:00 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно електронної повістки №236 яка була надіслана за місцем реєстрації позивача (а.с.10-11).
Позивач, стверджуючи, що ним не порушено правил військового обліку звернувся через представника до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. (ч.5 ст.22 Закону №3543-XII)
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - положення №154).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Отже, до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов'язаних, здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу та розгляд звернень, у тому числі і з цих питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. (п. 3 Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (п. 19 Порядку №1487).
Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів наведені у Додатку 2 до Порядку №1487 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
Пунктами 3 та 4 Правил встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Зокрема, статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформації.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, відповідачі є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати внесення, оброблення та зберігання в базі даних Реєстру персональні та службові дані військовозобов'язаних.
Вичерпний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, що вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачений статтею 7 Закону №1951-VIII. До них належать:
1) прізвище, відомості про зміну прізвища;
2) власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені;
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) місце народження;
6) стать;
7) місце проживання та місце перебування;
7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства);
10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;
11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи);
13) реєстраційний номер облікової картки платника податків;
14) відцифрований образ обличчя особи;
15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;
15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);
16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність);
16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти;
16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю;
17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду);
19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;
20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості);
20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення);
21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
22) відомості про статус ветерана війни;
23) відомості про володіння іноземними мовами;
24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);
28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);
29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);
30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);
31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа);
32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;
33) відомості про внутрішньо переміщену особу;
34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно частини другої статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
З 18.05.2024 року в Законі №2232-ХІІ набрала чинності норма, за якою форма, порядок оформлення, створення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (мова йде саме про єдиний військово-обліковий документ) визначається Кабміном. А для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, СБУ, розвідувальним органам України, Управлінням державної охорони України і Держслужбо спецзв'язку та захисту інформації України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Відповідно до п.15 Порядку №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_7 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних: зокрема
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські;
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 встановлено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 29 Порядку №560 визначені вимоги до повістки.
Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що виклик військовозобов'язаних до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів здійснюється шляхом вручення або надсилання повістки. Повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних або зареєстрованого/задекларованого місця проживання у разі неуточнення протягом 60 днів таких відомостей.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Постанова №559).
Згідно пунктів 1 та 2 Постанови №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Відповідно до пунктів 5 та 6 Постанови №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
- електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
- державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
- порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
У відповідності до частини першої статті 14-1 Закону №1951-VIII електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно пункту 7 Постанови №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).
Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів".
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону №1951-VIII порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, що відображаються в ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов'язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати внесення, оброблення та зберігання в базі даних Реєстру персональні та службові дані військовозобов'язаних.
Згідно пункту 3 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 879 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 р. № 1010) (далі - Положення №879), суб'єктом отримання послуг - є фізична особа, фізична особа-підприємець, юридична особа, інша особа, яка звертається за отриманням електронної публічної послуги у сфері національної безпеки і оборони.
У відповідності до пункту 45 Положення №879 електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка “Резерв+» (далі - додаток “Резерв+») та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб'єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
Згідно пункту 46 Положення №879 додаток “Резерв+» забезпечує зручний доступ до електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та користування його функціональними можливостями з метою отримання електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони. Для користування додатком “Резерв+» суб'єкту отримання послуг необхідно встановити додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують його використання, підключення до Інтернету, та пройти авторизацію відповідно до цього Положення.
Відповідно до пункту 49 Положення №879 електронна ідентифікація суб'єкта отримання послуг електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу з дотриманням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
За пунктом 50 Положення №879 електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста може мати такі додаткові функціональні можливості:
1) формування та відображення (за наявності) витягу з відомостей, що є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559;
2) пошук вакансій у силах оборони;
3) інші функціональні можливості, необхідні для виконання завдань електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Згідно пункту 52 Положення №879 надання електронної публічної послуги у сфері національної безпеки і оборони “уточнення облікових даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів» має такі особливості:
1) для уточнення облікових (персональних та службових) даних суб'єкт отримання послуг вносить засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста відповідні дані, а саме:
- місце проживання та місце перебування;
- номер телефону;
- адресу електронної пошти (за наявності);
2) уточнені дані разом з відомостями про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) передаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
3) уточнення облікових даних припиняється засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста у разі, коли надані дані не пройшли арифметичного та/або формато-логічного контролю;
4) суб'єкт отримання послуг засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста за результатами уточнення облікових даних отримує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та/або військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559;
5) відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності) за результатами уточнення даних, є:
- прізвище;
- власне ім'я (усі власні імена);
- по батькові (за наявності);
- дата народження;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
- відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- військове звання;
- військово-облікові спеціальності;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
- відомості про виконання військового обов'язку;
- відомості про військовий облік;
- відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення);
- дата та час формування;
- відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) (за наявності);
- відомості про надсилання повістки.
Перелік електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, передбачає додаток до Положення №879. Так, однією із таких послуг є уточнення окремими допризовниками, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами своїх облікових даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Так, позивач встановив додаток “Резерв+» на електронний пристрій, критерії якого підтримують його використання, пройшов авторизацію відповідно до Положення №879.
Як зазначав представник відповідача у листі від 30.06.2025 підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, була його неявка за повісткою №236, яку ОСОБА_1 відмовився отримувати, про що був складений акт.
Проте, належних та допустимих доказів відмови від отримання повістки №236 та її існування, відповідачем не надано.
Водночас у відзиві на позовну заяву, представник відповідача посилався на те, що підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, була його неявка за повісткою №3505138 від 19.05.2025 року, яка була направлена за місцем фактичного проживання позивача засобами поштового зв'язку та повернута відправнику із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.35-36зв.), тому в силу положень пункту 41 Порядку №560 повістка вважається належним чином врученою позивачу.
Так, суд зазначає, що обов'язок військовозобов'язаних осіб з'являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абз.3 ч.10 ст.1 Закону України № 2232-ХІІ, ч.1 та 3 ст.22 Закону № 3543-XII.
З огляду на вказані положення норм права, позивач, як особа, яка перебуває на військовому обліку, є військовозобов'язаним, будучи належним чином оповіщеним про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з'явився за викликом до відповідача у дату та час зазначені в повістці, є порушенням Закону №2232-XII та підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Факт неприбуття позивача до ТЦК та СП у встановлені повісткою №3505138 від 19.05.2025 місце, дату та час для уточнення даних є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У свою чергу, винесення постанови про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) про порушення ним правил військового обліку.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивач до адміністративної відповідальності за статтями 210, чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_8 не притягувався, протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення не складався.
Отже, оскільки факту притягнення до відповідальності позивача судом не встановлено та доказів зворотнього суду відповідачем не надано, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку.
Зважаючи на те, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд доходить висновку, що дії відповідача, які полягали у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку позивачем, свідчать про протиправну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду поведінки у спірних правовідносинах, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позов підлягає задоволенню, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. (а.с.19) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Представник позивача у позовній заяві просила стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. (а.с.5).
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі “East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
До того ж, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ''Лавентс проти Латвії'' зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження обґрунтованості витрат на оплату правничої допомоги надано: копію договору про надання правничої допомоги №18/02 від 18.06.2025 (а.с.13-14); копію додатку до договору (а.с.14зв.); копію ордеру на надання правничої допомоги (а.с.15); копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю (а.с.16); копію платіжної інструкції від 07.07.2025 року про сплату на рахунок ФОП ОСОБА_3 10000,00 грн. за консультаційні послуги згідно договору №18/02 від 18.06.2025 року (а.с.17).
Відповідно до Додатку до Договору про надання правничої допомоги №18/02 від 18.06.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Костюкевич Н.В., сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, а отже його розмір визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, задоволення позову, та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА