17 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7133/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2025 року № 00085900703 (форма "В4"), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 936076 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що товариство не погоджується з висновками акту перевірки, згідно з якими контролюючим органом встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, яким товариству було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ, вважає останнє необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, упередженим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки перевіркою було встановлено порушення вимог п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту (ряд.16.2) за березень 2025 року по постачальнику ТОВ "Стратег-Агро" (ІПН 413060420099) на 588018 грн, по якому зазначено період виникнення від'ємного значення - лютий 2024 року. Також, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2 718 857,74грн, в т.ч. за березень 2025 року у сумі 2 718 857,74 грн, в результаті включення товариством до його складу суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Ранок 2017". Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до чинного законодавства у зв'язку з чим є законним та правомірним. Аргументи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовують жодним чином висновки перевірки, оскільки позивач невірно тлумачить норми податкового законодавства та, як наслідок, наводить помилкові і безпідставні аргументи щодо встановленого порушення. Позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.128-137).
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій не погодився з аргументами відповідача та просив суд позов задовольнити (а.с.172-175).
Ухвалою судді від 22.10.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.124).
Ухвалою суду від 14.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 10.12.2025 (а.с.225).
В судовому засіданні 10.12.2025 судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ТОВ "Гудгрейноіл" (ЄДРПОУ 39685847) зареєстроване 10.03.2015 як юридична особа, основним видом діяльності якої є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (а.с.187-191).
11.03.2015 товариство взято на податковий облік, з 01.05.2015 зареєстровано платником ПДВ.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 14.05.2025 по 27.05.2025 посадовими особами відповідача, відповідно до наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.05.2025 №678-п, виданого на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 29.05.2025 № 6716/11-28-07-03/39685847.
Згідно висновків такого акту, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21) за березень 2025 року на суму 936076 грн (а.с.51-71).
Не погодившись із вказаними висновками, 11.06.2025 позивачем надіслано на адресу ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечення до акту перевірки № 6716/11-28-07-03/39685847 від 29.05.2025 (а.с.74-79).
Листом № 1528/12/11-28-07-03-07 від 25.06.2025 "Про розгляд заперечень" ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заперечень, комісією з питань розгляду спірних питань, що виникають під час проведення перевірки та розгляду заперечень i пояснень до актів документальних та фактичних перевірок прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 29.05.2025 № 6716/11-28-07-03/39685847 (а.с.82-97).
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 червня 2025 року № 00085900703, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 936076 грн (а.с.98, 168-170).
За результатами адміністративного оскарження таке податкове повідомлення-рішення залишене без змін (рішення ДПС від 04.09.2025 № 25680) (а.с.111-114).
Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням форми "В4" від 27 червня 2025 року № 00085900703 зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Щодо порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Стратег Агро".
Перевіркою встановлено порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення податкового кредиту (ряд.16.2) за березень 2025 по постачальнику ТОВ "Стратег-Агро" на суму 588018 грн, по якому вказано період виникнення від'ємного значення - лютий 2024 року.
Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200--1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200--1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).
Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Наслідком встановлення контролюючим органом невідповідності суми бюджетного відшкодування, заявленої платником податку у податковій декларації, є прийняття податкового повідомлення-рішення.
Так, підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема:
"В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11);
"В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13);
"В4" - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15);
Отже, наведені положення Податкового кодексу України та підзаконних нормативних актів свідчать те, що законодавець установив вичерпний та послідовний механізм перевірки заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування та реагування контролюючого органу на виявлені за результатами перевірок порушення. У разі встановлення за результатами камеральної або документальної перевірки невідповідності між заявленою сумою бюджетного відшкодування та фактично підтвердженою сумою, контролюючий орган зобов'язаний реалізувати свої повноваження шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення відповідної форми, у якому визначається сума завищення або підстави для відмови у наданні бюджетного відшкодування. Наслідком прийняття такого податкового повідомлення-рішення є виключення відповідної суми зі складу від'ємного значення податку на додану вартість, що підлягає подальшому використанню платником податків.
Відповідно до п.п.5) п.4 (Розділ II "Податковий кредит") Розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року (далі - Порядок №21), у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
З наведених сторонами обставин убачається, що від'ємне значення ПДВ у сумі 588018 грн, сформоване позивачем у лютому 2024 року на підставі податкової накладної № 22 від 14.02.2024 року по взаємовідносинах з ТОВ "Стратег Агро", стало предметом комплексної податкової оцінки контролюючого органу, наслідком якої було прийняття взаємопов'язаних податкових повідомлень-рішень форм В3 та В4.
Так, за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за березень 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло ППР форми "В3" № 000089870404 від 14.06.2024, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ у сумі 588 018 грн саме з підстав зменшення від'ємного значення, що виникло у лютому 2024 року. Надалі, за результатами документальної перевірки за лютий 2024 року, контролюючим органом було прийнято ППР форми "В4" № 00090590702 від 17.06.2024, яким зменшено від'ємне значення на суму 603 876 грн, у тому числі 588 018 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Стратег Агро".
Таким чином, одне й те саме від'ємне значення, сформоване у лютому 2024 року, стало предметом податкового контролю, правові наслідки якого були реалізовані шляхом прийняття узгоджених ППР форм "В3" та "В4".
На виконання вимог Податкового кодексу України та Порядку № 21 позивачем коректно відобразило наслідки узгодження зазначених ППР у податковій звітності з ПДВ, зокрема:
в уточнюючому розрахунку за липень 2024 року в рядку 16.3 задекларувало збільшення від'ємного значення на суму 588018 грн на підставі ППР форми "В3";
в уточнюючому розрахунку за вересень 2024р. та у податковій звітності з ПДВ за травень 2025 року задекларувало зменшення від'ємного значення на суму 603876 грн на підставі ППР форми "В4" (а.с.199-202, 203-206).
Факти узгодження зазначених ППР та їх коректного відображення у податковій звітності підтверджені інтегрованою карткою платника податків, а також відсутністю будь-яких зауважень контролюючого органу за результатами камеральних перевірок відповідних уточнюючих розрахунків і декларацій. За наслідками такого відображення залишок від'ємного значення за періодом виникнення лютий 2024 був повністю згорнутий до нульового значення, що унеможливлює його повторне використання платником податку ані шляхом заявлення до бюджетного відшкодування, ані шляхом зменшення податкових зобов'язань у наступних звітних періодах.
Попри це, під час проведення документальної позапланової перевірки за березень 2025 контролюючий орган, ігноруючи узгоджені ППР форм "В3" та "В4" і порядок їх відображення у податковій звітності, фактично знову поставив під сумнів правомірність формування податкового кредиту за податковою накладною № 22 від 14.02.2024, посилаючись на нібито порушення 365-денного строку її включення до податкового кредиту.
Такий підхід є помилковим та суперечить нормам податкового законодавства, оскільки позивач не заявляв повторно податковий кредит за зазначеною податковою накладною, не відображав її у Додатку 1 та не використовував від'ємне значення повторно. Відображення ж відповідних сум у таблиці 1 Додатку 2 (Д2) податкової декларації з ПДВ за березень 2025 року здійснене виключно як відображення залишку від'ємного значення з правильним періодом його виникнення - лютий 2024 року, що прямо відповідає вимогам Порядку № 21 та офіційним роз'ясненням ДПС України.
Таким чином, прийняття повторного податкового повідомлення-рішення, заснованого на тих самих обставинах та щодо того самого від'ємного значення ПДВ за лютий 2024 року, є протиправним, оскільки призводить до фактичного подвійного податкового реагування на вже узгоджене податкове зобов'язання.
Посилання відповідача на положення пункту 198.6 статті 198 ПК України як підставу для прийняття податкового повідомлення-рішення суд визнає необґрунтованими, оскільки спірна сума податку була включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2024 року та в подальшому виключена з нього саме за рішенням контролюючого органу, а не внаслідок невикористання платником податку відповідного права протягом 365 календарних днів.
За таких обставин норми пунктів 200.1 та 200.4 ПК України не можуть бути застосовані до суми ПДВ, яка вже була предметом коригування за результатами попередніх перевірок та щодо якої контролюючим органом прийнято узгоджені податкові повідомлення-рішення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 00085900703 від 27.06.2025 року в частині зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 588 018 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Стратег-Агро" є дублюючим, прийнятим без належного предмета правового регулювання, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню як протиправне.
Щодо порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ранок 2017".
Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2 718 857,74 грн, в т.ч. за березень 2025 року у сумі 2 718 857,74 грн, в результаті включення до його складу сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Ранок 2017".
Зазначене порушення призвело до винесення контролюючим органом двох податкових повідомлень-рішень, зокрема:
1) форми "В1" від 27.06.2025 № 00085880703 на суму 2 370 800 грн та штрафної санкції - 1 185 400 грн, яке є предметом судового оскарження у адміністративній справі №340/5211/25 (рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 було визнане протиправним та скасоване);
2) форми "В4" від 27.06.2025 № 00085900703 на суму 936 076 грн в частині суми 348 058 грн, яке є предметом судового оскарження у даній адміністративній справі.
Відповідно до пп.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (стаття 11 Закону № 996-XIV).
Згідно абз. "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому у п.198.2 ст.198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідачем не встановлено факту формування позивачем податкового кредиту не на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.
З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов'язана з господарською діяльністю платника податків.
Суд звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платником даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як вбачається з акту від 29.05.2025 року № 6716/11-28-07-03/39685847, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, уточнюючих розрахунків, наданих до перевірки документів, встановлено документальне оформлення ТОВ "Гудгрейноіл" господарських операцій з придбання товару (сільськогосподарської продукції - пшениці врожаю 2024 року, кукурудзи врожаю 2024 року, насіння соняшника) у ТОВ "Ранок 2017" у лютому 2025 року на загальну суму 21 137 170,28 грн, в т.ч. ПДВ 2 595 792,84 грн, та у березні 2025 року на загальну суму 1 002 099,90 грн, в т.ч. ПДВ 123 064,90 грн, згідно зареєстрованих податкових накладних.
Сума ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Ранок 2017" за період лютий та березень 2025 року у розмірі 2 718 857,74 грн включена ТОВ "Гудгрейноіл" до складу податкового кредиту за березень 2025 року.
До перевірки були надані договори поставки, а саме:
- від 05.02.2025 № 050225/ПШ-01, відповідно якого ТОВ "Ранок 2017" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) в особі т.в.о. директора ОСОБА_2 , а ТОВ "Гудгрейноіл" приймає і оплачує товар - пшеницю 4-го класу врожаю 2024 року. Кількість товару - 150000,0кг (+/- 5%), ціна товару (без ПДВ) - 9,08грн/кг, загальна вартість товару з ПДВ (+/- 5%) - 1552680,00 грн;
- від 06.02.2025 № 060225/ПШ-01, відповідно якого ТОВ "Ранок 2017" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) в особі т.в.о. директора ОСОБА_2 , а ТОВ "Гудгрейноіл" приймає і оплачує товар - пшеницю 4-го класу врожаю 2024 року. Кількість товару - 900000,00 кг (+/- 5%), ціна товару (без ПДВ) - 9,08грн/кг, загальна вартість товару з ПДВ (+/-5%)- 9316080,00 грн;
- від 31.01.2025 № 310125/К, відповідно якого ТОВ "Ранок 2017" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) в особі т.в.о. директора Кротенко Олександри Сергіївни, а ТОВ "Гудгрейноіл" приймає і оплачує товар - кукурудзу у врожаю 2024 року. Кількість товару - 6000000,0 кг (+/- 5%), ціна товару (без ПДВ) - 10,10 грн/кг, загальна вартість товару з ПДВ (+/- 5%) - 6060000,00 грн;
- від 13.02.2025 № 130225/СШ, відповідно якого ТОВ "Ранок 2017" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) в особі т.в.о. директора Кротенко Олександри Сергіївни, а ТОВ "Гудгрейноіл" приймає і оплачує товар - насіння соняшника. Кількість товару - 65000,0 кг (+/- 5%), ціна товару (без ПДВ) - 22,89 грн/кг, загальна вартість товару з ПДВ (+/- 5%) - 1487850,00 грн;
- від 28.02.2025 № 280225/СШ, відповідно якого ТОВ "Ранок 2017" (Постачальник) в особі директора М'ясоїда Юрія Івановича передає у власність ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) в особі т.в.о. директора Кротенко Олександри Сергіївни, а ТОВ "Гудгрейноіл" приймає і оплачує товар - насіння соняшника. Кількість товару - 35000,0 кг (+/- 5%), ціна товару (без ПДВ) - 23,07 грн/кг, загальна вартість товару з ПДВ (+/- 5%) - 920493,00 грн.
Перевезення цього товару здійснено відповідно до товарно-транспортних накладних, які перелічені на 11-14 сторінках акту перевірки.
Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) та ТОВ "Ранок 2017" (Постачальник) ґрунтуються виключно на аналізі діяльності контрагента позивача, зокрема на припущеннях щодо відсутності у нього достатніх земельних ділянок, трудових ресурсів, складських приміщень,а також на відсутності інформації про придбання відповідного товару у третіх осіб.
Водночас такі обставини самі по собі не спростовують факту здійснення конкретних господарських операцій, якщо вони підтверджені належними та допустимими первинними документами і призвели до реального руху активів та їх подальшого використання у власній господарській діяльності платника податків.
Суд звертає увагу на те, що у самому акті перевірки контролюючий орган не заперечує факту оприбуткування товару позивачем по рахунку 28 "Товари", а також прямо зазначає, що товар, ідентичний задекларованому як придбаний у ТОВ "Ранок 2017", фактично був використаний у господарській діяльності ТОВ "Гудгрейноіл", зокрема: кукурудза та пшениця реалізовані нерезиденту AVVATERRA AG (Швейцарія); насіння соняшника реалізоване ТОВ "Аоил".
Таким чином, контролюючий орган одночасно стверджує про відсутність реального руху активу між контрагентами і водночас визнає наявність, облік та використання цього ж самого товару у господарській діяльності позивача.
Зазначене свідчить про внутрішню логічну неузгодженість висновків акту перевірки, оскільки використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності об'єктивно неможливе без його фактичного надходження у власність платника податків.
Посилання контролюючого органу на відсутність встановленого джерела походження такого товару або ж порушення у діяльності контрагента також не може автоматично свідчити про нереальність господарських операцій позивача, оскільки Податковий кодекс України не покладає на платника податків обов'язку здійснювати контроль за формуванням податкового кредиту та матеріально-технічною спроможністю його контрагентів за всім ланцюгом постачання.
За обставин цієї справи відповідач не навів доказів того,що первинні документи позивача є недостовірними або підробленими, господарські операції не призвели до зміни майнового стану позивача, а останній діяв без ділової мети або з умислом на одержання неправомірної податкової вигоди.
Натомість фактичне використання товару у господарській діяльності позивача, що прямо визнається відповідачем, спростовує твердження про відсутність реального руху активу та виключає можливість кваліфікації відповідних операцій як таких, що існували виключно "на паперових носіях".
За таких умов висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій між ТОВ "Гудгрейноіл" та ТОВ "Ранок 2017" є побудованим на припущеннях, не підтвердженим належними доказами та не узгоджується з фактичними обставинами, встановленими самим же актом перевірки, що унеможливлює використання таких висновків як правової підстави для зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 348058 грн.
Відтак, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 00085900703 від 27.06.2025 року в частині зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 348058 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Ранок 2017" також є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню як протиправне.
Згідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому частиною 2 цієї статті Кодексу визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14041,14 грн (а.с.1) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 червня 2025 р. №00085900703, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (ЄДРПОУ 39685847) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 936076 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (ЄДРПОУ 39685847) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14041,14 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА