Рішення від 16.12.2025 по справі 320/28173/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Київ справа №320/28173/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Компанії SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD до Міністерства економіки України, Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Компанія SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD (далі - позивач) з позовом до Міністерства економіки України (далі - відповідач-1), Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства економіки України зі складення документу Основні факти і висновки Міністерства економіки України про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки, у частині фактів і висновків про наявність демпінгу при імпорті в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям виробництва Компанії SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD. (Промислова зона міста Діанці, Повіт Босін, Провінція Шаньдун, Китайська Народна Республіка) та інших виробників та експортерів товару походженням з Китайської Народної Республіки, що класифікуються у товарних підпозиціях 7210 70, 7210 90 та 7212 40 згідно з УКТ ЗЕД;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки» №АД-546/2023/441-01 від 13.07.2023 року;

- зобов'язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про припинення антидемпінгового розслідування стосовно Компанії SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD. та інших виробників та експортерів товару походженням з Китайської Народної Республіки без застосування антидемпінгових заходів.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведення відповідачем-1 антидемпінгового розслідування та дослідження на підставі скарги третьої особи, складено Основні факти та висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну дротів походженням з Китайської Народної Республіки, в яких зафіксовано наступне: заявник є належним національним товаровиробником, товар якого є подібним до товару, що є об'єктом розслідування; протягом періоду розслідування імпорт в Україну товару походженням з КНР здійснювався за демпінговими цінами, внаслідок чого відбулося погіршення ключових фінансово-економічних показників діяльності національного товаровиробника. Крім того, існує ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту в Україну товару походженням з КНР, що загрожуватиме нанесенням істотної шкоди національному товаровиробникові у подальшому. Також вказано про наявність причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом в Україну товару та заподіяною істотною матеріальною шкодою національному товаровиробнику. Застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з КНР не суперечить національним інтересам. У висновку зазначено, що результати антидемпінгового розслідування засвідчили про існування достатніх доказів та підстав для внесення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну дротів походженням з КНР та запропоновано застосувати остаточні антидемпінгові заходи до означеного товару. За наслідками обрахунку відповідачем-1 демпінгової маржі для товару походженням з КНР та маржі шкоди для товару походженням з КНР відповідач-1 вважає за доцільне застосувати остаточні антидемпінгові заходи на рівні демпінгової маржі на рівні 54,89% строком на 5 років, а відповідач-2 застосував остаточні антидемпінгові заходи на рівні демпінгової маржі на рівні 41,36% строком на 5 років в одному з оскаржуваних рішень. Позивач стверджує, що застосування антидемпінгового мита в теперішніх умовах за ставкою 41,36% призведе до повного припинення імпорту аналогічного товару та зникнення його з ринку в Україні. Також, на думку позивача, антидемпінгове розслідування проведено з порушенням законодавчо встановлених строків.

Позивач вважає, що відповідачем-1 не було доведено шкоду національному товаровиробнику з огляду на те, що висновки Мінекономіки були здійснені на основі відповіді на запитальник національного виробника, без врахування інших підприємств. Крім того, під час ухвалення оскаржуваного рішення не було враховано інтереси споживачів, які мають право отримувати товар за конкурентно здатними цінами. На думку позивача, відповідачем-1 необґрунтовано встановлено антидемпінгове мито на підставі інформації, яка була у володінні Мінекономіки, без врахування всієї інформації, та без повного та всебічного дослідження та врахування всіх факторів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у зазначеній адміністративній справі відкрите провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач-1 надав до суду відзив, де зазначив, що проведення розслідування на засадах, визначених Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 №330-ХІV (далі - Закон №330-ХІV) у межах законодавчо встановлених строків, за результатами проведення якого встановлено факт демпінгу при імпорті в Україну товару походженням з КНР та визначено демпінгову маржу на основі наданих даних. Стверджує, що дослідження факту наявності/відсутності заподіяння (загрози заподіяння) шкоди національному товаровиробнику, а також встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв'язку не обмежене періодом розслідування, оскільки потребує встановлення динаміки показників.

Відповідач-1 пояснив, що за результатами аналізу впливу демпінгового імпорту на ціни в рамках періоду дослідження на підставі даних, отриманих від Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних Мінекономіки, відображених в Основних фактах і висновках Мінекономіки про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну дротів походженням з КНР, встановлено, що ціни імпорту товару походженням з КНР за період дослідження зменшилися та протягом усього періоду дослідження були значно нижчими за ціни продажу товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України та перешкоджали їх значному зростанню відповідно до збільшення собівартості. Означені обставини призвели до того, що національний товаровиробник був змушений продавати товар власного виробництва за цінами нижчими від собівартості, що призвело до погіршення його становища. Враховуючи викладене, Мінекономіки зробило висновок щодо наявності негативного впливу демпінгового імпорту з КНР на ціни національного товаровиробника. Зазначено, що ціни демпінгового імпорту товару походженням з КНР були нижчими за ціни та собівартість подібного товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України.

Відповідач-1 надав до суду відзив, де зазначив, що за наслідками розгляду Міжвідомчою комісією звіту та матеріалів про результати проведення розслідування, враховуючи встановлені обставини, коментарі заінтересованих сторін розслідування прийнято спірне рішення №АД-546/2023/441-01 від 13.07.2023 року, яким застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з КНР строком на 5 років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою 41,36% з дотриманням вимог законодавства.

Протокольною ухвалою суду від 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

14.10.2024 протокольною ухвалою суду вирішено продовжити розгляд справ в порядку письмового провадження.

Також, позивачем надана відповідь на відзив, яка повторює доводи позовної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2020 до Міністерства надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (далі - ТОВ "Модуль-Україна") "Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки". До скарги додано лист підтримки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеві Метал" (далі - ТОВ "Хеві Метал").

Товаром, який має бути об'єктом антидемпінгового розслідування вказано прокат плоский з вуглецевої сталi, плакований, з гальванiчним або iншим покриттям, який класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7210 70, 7210 90 та 7212 40 (далі по тексту також товар).

За результатом розгляду матеріалів та рекомендацій Міністерства Комісія прийняла рішення від 14.12.2020 №АД-471/2020/4411-03 «Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Респуліки».

Повідомлення про зазначене рішення Комісії було опубліковано в газеті "Урядовий кур?єр" від 19.12.2020 №248.

Листом Мінекономіки від 28.01.2021 №4413-06/5159-07 стосовно порушення антидемпінгового розслідування, адресованого підприємствам (за списком), в якому зазначено про порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну дротів походженням з КНР. Протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення Мінекономіки здійснює реєстрацію заінтересованих сторін розслідування та розглядає вимоги щодо проведення слухань. Разом із запитом про реєстрацію заінтересованою стороною розслідування необхідно заповнити форму, що додається до повідомлення. Протягом 60 днів з дати опублікування повідомлення Мінекономіки розглядає письмово викладені коментарі та інформацію стосовно порушення розслідування.

Крім того, вказаним листом повідомлено, що вони є заінтересованими сторонами розслідування, а також проінформовано їх про права та обов'язки заінтересованих сторін у рамках проведення розслідування.

Повідомленням Мінекономіки від 28.02.2022 №4413-04/9052-07 проінформовано усіх заінтересованих сторін антидемпінгових та спеціальних розслідувань і переглядів, які наразі проводяться Мінекономіки, про перенесення у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні усіх строків процедурних етапів проведення антидемпінгових та спеціальних розслідувань і переглядів.

Оскільки даний факт визнається сторонами у позовній заяві та відзивах, відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України він не підлягає доказуванню.

В рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з КНР, порушеного рішенням Міжвідомчої комісії від 14.12.2020 №АД-471/2020/4411-03 Мінекономіки підготовлено «Основні факти і висновки Міністерства економіки України про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну дротів походженням з Китайської Народної Республіки» (далі по тексту - Основні факти і висновки).

13 липня 2023 року Міжвідомча комісія за результатами проведення антидемпінгового розслідування прийняла рішення №АД-546/2023/441-01 про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну дротів походженням з Китайської Народної Республіки, яким установлено, що остаточні антидемпінгові заходи застосовуються з моменту набрання чинності цим рішенням строком на 5 років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару (прокат плоский з вуглецевої сталi, плакований, з гальванiчним або iншим покриттям, який класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7210 70, 7210 90 та 7212 40). Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару, зазначеного у пункті 1 цього рішення щодо позивача становить 41,36%. Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару, зазначеного у пункті 1 цього рішення.

Рішення Міжвідомчої комісії від 13.07.2023 №АД-546/2023/441-01 було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 02.08.2023 №154.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача-1 по складанню Основних фактів і висновків та прийняття відповідачем-2 рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Щодо заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними дії Міністерства економіки України зі складення документу Основні факти і висновки Міністерства економіки України про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки, у частині фактів і висновків про наявність демпінгу при імпорті в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям виробництва Компанії SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD. (Промислова зона міста Діанці, Повіт Босін, Провінція Шаньдун, Китайська Народна Республіка) та інших виробників та експортерів товару походженням з Китайської Народної Республіки, що класифікуються у товарних підпозиціях 7210 70, 7210 90 та 7212 40 згідно з УКТ ЗЕД, суд зазначає таке.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна зрозуміло зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно- правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає протиправними дії Мінекономіки зі складення та направлення до Міжвідомчої комісії Основних фактів і висновків за результатами проведення антидемпінгового розслідування та заявив відповідну вимогу у своїй позовній заяві.

Варто зазначити, що під діями розуміється певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні ним своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм.

У той же час, за своєю суттю підготовка й складення Основних фактів і висновків за результатами проведення антидемпінгового розслідування - це унормовані Законом процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, спрямовані на фіксацію певних обставин та фактів, виявлених під час проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту товарів на територію України.

З метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника Законом № 332-XIV врегульовано засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

Відповідно до частини першої статті 1 України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 № 332-XIV (далі - Закон №332-ХIV) спеціальне розслідування - це розслідування фактів зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару.

Виходячи з приписів статті 9 Закону № 332-XIV, передумовою для прийняття Міжвідомчою комісією рішення Міністерством має бути поданий звіт про результати спеціального розслідування.

Тобто, з наведеного висновується, що підготовка звіту, яким у межах спірних відносин є Основні факти та висновки, та подання їх Міжвідомчій комісії є окремими процедурними, формальними й проміжними діями в рамках проведення антидемпінгового розслідування, які, на час їх вчинення самі по собі, не породжували жодних юридичних наслідків для позивача, натомість, мали інформаційний та рекомендаційний характер лише для Міжвідомчої комісії з метою координації її подальших дій.

Враховуючи викладене, у суду наявні підстави вважати, що сама по собі незгода позивача із викладеними у Основних фактах та висновках доводами та аргументами Мінекономіки не може переконливо свідчити про протиправність дій Міністерства зі складення звіту, та, як наслідок, не свідчить про порушення прав позивача, а тому не бути окремим предметом оскарження в адміністративному суді.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.12.2022 у справі №640/14616/21.

При цьому, позивачем під час розгляду справи не наведено будь-яких аргументів та доказів на підтвердження обставин щодо порушення діями Мінекономіки його прав чи інтересів, про захист яких він просить в межах цієї справи.

Водночас, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Так, дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі дії вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №731/216/17, від 18.12.2019 у справі №826/7760/17.

Однак, в даному випадку, оскаржувані дії щодо підготовки Основних фактів та висновків та подання їх Міжвідомчій комісії не є юридично значимим для позивача, на відміну від самого рішення, яке передбачає заходи його реалізації позивачем та, відповідно, чинить на останнього обтяжувальну дію.

Таким чином, оскаржувані позивачем дії Міністерства економіки України зі складення документу Основні факти і висновки Міністерства економіки України про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки, у частині фактів і висновків про наявність демпінгу при імпорті в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям виробництва Компанії SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD. (Промислова зона міста Діанці, Повіт Босін, Провінція Шаньдун, Китайська Народна Республіка) та інших виробників та експортерів товару походженням з Китайської Народної Республіки, що класифікуються у товарних підпозиціях 7210 70, 7210 90 та 7212 40 згідно з УКТ ЗЕД, не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, підстави до задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Щодо заявлених позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки №АД-546/2023/441-01 від 13.07.2023 року, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII (далі по тексту також Закон №959-ХІІ) демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань визначає Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIV (далі по тексту також Закон №330-XVI), який регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

Відповідно до статті 3 Закону №330-XVI проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також Комісією.

В силу положень статті 9 Закону № 959-XII Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, зокрема, проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України; приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

Законом України від 10.04.2008 № 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Верховна Рада України ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 5 лютого 2008 року, та приєдналася до Угоди про Світову організацію торгівлі, чим взяла на себе зобов'язання, зокрема, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року, яка складається, зокрема з положень Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, датованої 30 жовтня 1947 року (далі по тексту також - ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VI ГАТТ 1994 сторони визнають, що демпінг, через який товари однієї країни потрапляють на ринок іншої країни за вартістю меншою, ніж нормальна вартість товарів, повинен осуджуватися, якщо він спричиняє матеріальну шкоду чи створює загрозу матеріальної шкоди промисловості, створеній на території сторони, чи значно затримує створення вітчизняної промисловості.

Для цілей цієї статті слід вважати, що товар потрапляє на ринок імпортуючої країни за вартістю, меншою, ніж його нормальна вартість, якщо ціна товару, який експортується з однієї країни в іншу:

a) нижча за порівняну ціну при звичайному ході торгівлі на подібний товар, призначений для споживання в країні, що експортує, або

b) за відсутності такої внутрішньої ціни нижча за

i) найвищу порівняну ціну на подібний товар, призначений для експорту до будь-якої третьої країни при звичайному ході торгівлі, або

ii) вартість виробництва товару в країні походження, до якої додані помірні додаткові витрати на продаж та прибуток.

В обох випадках необхідно робити належну поправку на розбіжності в умовах продажу, розбіжності в оподаткуванні та інші розбіжності, які впливають на порівнюваність цін.

Відповідно до положень статті 1 Закону №330-XIV товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування.

Згідно із пунктом 2.1 статті 2 ГАТТ 1994 для цілей цієї Угоди товар уважається таким, що є предметом демпінгу, тобто таким, що вводиться в торгівлю іншої країни за ціною, нижчою за його нормальну вартість, якщо експортна ціна товару, що експортується з однієї країни до іншої, є меншою, ніж порівнянна ціна, яка встановлюється у звичайному ході торгівлі на подібний товар, призначений для споживання в країні-експортері.

У тексті цієї Угоди термін «подібний товар» тлумачиться як такий, що означає товар, який є ідентичним, тобто подібним в усьому до товару, що розглядається, або за відсутності такого товару до іншого товару, хоча й не подібного в усьому, але що має характеристики, які дуже нагадують характеристики товару, що розглядається (пункт 2.6 статті 2 Угоди про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року).

З аналізу наведених норм слідує, що визначення «подібний товар» стосується порівняння товару, що є об'єктом розслідування (товар, що експортується в Україну) та ідентичного товару, призначеного для споживання в країні-експортері чи товару, що виробляється національним товаровиробником для встановлення можливості визначити експортну ціну та нормальну вартість таких товарів.

Суд зауважує, що ні Закон №330-XIV, ні ГААТ, ні практика врегулювання суперечок СОТ не містить критеріїв визначення об'єкту розслідування. Навпаки, практика врегулювання суперечок СОТ свідчить, що орган, який проводить розслідування, визначає об'єкт розслідування самостійно, Угода не містить положень, які б вимагали розглядати конкретні категорії товарів, як окремі об'єкти розслідування. Відповідно, визначення товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування належить до дискреційних повноважень відповідача-1.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №640/11242/19.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №330-XIV розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені, за винятком випадку, передбаченого у частині восьмій цієї статті.

Скарга подається у письмовій формі заявником - національним товаровиробником чи фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.

Згідно частин п'ятої, шостої статті 12 Закону №330-XIV після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частин першої - третьої цієї статті, Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антидемпінгового розслідування відповідно до частини одинадцятої цієї статті.

Розслідування відповідно до частин першої - третьої цієї статті порушується у разі, якщо Міністерством і Комісією встановлено, що скаргу було подано національним товаровиробником або від його імені. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антидемпінгової процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших українських виробників для того, щоб до дати порушення антидемпінгового розслідування було встановлено, чи підтримується або ні скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником.

В силу вимог частини восьмої статті 12 Закону №330-XIV Комісія може прийняти рішення про порушення розслідування за скаргою, поданою відповідно до частини третьої цієї статті, за умови, що у ній містяться достатні докази наявності демпінгу, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до частини четвертої цієї статті. Після прийняття цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

Положеннями частини одинадцятої статті 12 Закону №330-XIV визначено, що Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення антидемпінгової процедури. Рішення про порушення антидемпінгового розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк з дня подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антидемпінгової процедури. У рішенні про порушення антидемпінгового розслідування Комісія доручає Міністерству:

1) терміново розпочати антидемпінгове розслідування;

2) опублікувати повідомлення про його порушення в друкованому органі Кабінету Міністрів України (далі - газета).

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антидемпінгової процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обґрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

Відповідно до частини тринадцятої статті 12 Закону №330-XIV Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового розслідування. Міністерство, відповідно до вимог цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та іншим заінтересованим сторонам за їх запитом. У разі, якщо кількість сторін антидемпінгового розслідування виявляється значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Закону №330-XIV за скаргою, поданою ТОВ «Модуль-Україна» (до скарги додано лист підтримки ТОВ «Хеві Метал», рішенням Міжвідомчої комісії від 14.12.2020 №АД-471/2020/4411-03 порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну дротів походженням з КНР.

Сторонами підтверджується, що повідомлення про зазначене рішення було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 19.12.2020 №248.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону №330-XIV період розслідування - період, що безпосередньо передує порушенню антидемпінгового розслідування, за який розслідуються факти наявності демпінгу. Порядок визначення періоду розслідування встановлюється у статті 13 цього Закону.

Положеннями частин першої та другої статті 13 Закону №330-XIV визначено, що відповідно до рішення Комісії Міністерство розпочинає антидемпінгове розслідування і проводить його разом з іншими органами виконавчої влади в країні імпорту.

Антидемпінгове розслідування проводиться з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди. Період розслідування обирається, як правило, строком до одного року, але не менше шести місяців, що безпосередньо передують порушенню антидемпінгової процедури. В окремих випадках період розслідування може перевищувати один рік. Відомості, які не стосуються періоду розслідування, як правило, не враховуються. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством.

З аналізу наведених правових норм слідує про обрання, як правило, періоду розслідування, який безпосередньо передує порушенню антидемпінгової процедури.

Таке словесне формулювання дає підстави вважати, що період розслідування обирається, як правило, строком до одного року, що безпосередньо передують порушенню антидемпінгової процедури, проте, в окремих випадках період розслідування може перевищувати один рік. Вказана норма є правовстановлювальною, але не є чітко категоричною.

В свою чергу, акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов'язковість через непередбачуваність.

«Як правило» означає зазвичай, здебільшого, переважно. Тому слід розуміти, що може існувати ще низка винятків з вказаного правила, до яких може бути віднесено і спірну процедуру проведення антидемпінгового розслідування з огляду на відсутність чітко визначеного максимального періоду проведення такого антидемпінгового розслідування.

Оскільки антидемпінгову процедуру порушено у жовтні 2020 року, у суду наявні підстави вважати про правомірність обрання Мінекономіки періоду розслідування з 01.01.2019 - 30.06.2020, що безпосередньо передує порушенню антидемпінгової процедури.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача щодо необхідності здійснення аналізу цін на ринку України у 2022 року з огляду на законодавчо визначений період розслідування, що безпосередньо передує порушенню антидемпінгової процедури. На переконання суду, ретроспективне антидемпінгове розслідування направлене на виключення впливу зовнішніх факторів на ситуацію на ринку, оскільки у випадку здійснення дослідження Мінекономіки періоду, протягом якого таке антидемпінгове розслідування проводиться, можливе коригування діяльності заінтересованими сторонами, що в результаті може призвести до хибних висновків за результатами проведення такого антидемпінгового розслідування.

Враховуючи означені обставини, судом не приймаються посилання позивача на зміни цін та імпорт на товар у 2022 році як такі, що знаходяться поза межами періоду проведення антидемпінгового розслідування.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на встановленій Законом № 330-XIV можливості перегляду антидемпінгових заходів як у зв'язку із закінченням строку їх застосування, так і проміжному перегляді антидемпінгових заходів, тобто протягом терміну їх дії, що свідчить про можливість ініціювання позивачем перегляду необхідності продовження застосування антидемпінгових заходів в межах спірних відносин.

Судом також відхиляються доводи позивача щодо порушення строків проведення розслідування протягом періоду з 01.01.2019 по 30.06.2020 з огляду на таке.

Як вже зазначалося судом, в силу вимог статті 13 Закону №330-XIV період розслідування обирається, як правило, строком до одного року, але не менше шести місяців, що безпосередньо передують порушенню антидемпінгової процедури. В окремих випадках період розслідування може перевищувати один рік.

Матеріалами справи підтверджено, що Мінекономіки визначено період розслідування, який безпосередньо передував порушенню розслідування, з 01.01.2019 по 30.06.2020.

При цьому, як вбачається з пункту 1.3 Основних фактів та висновків, дослідження факту наявності/відсутності заподіяння (загрози заподіяння) шкоди національному товаровиробникові, а також встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та нанесенням шкоди ( загрози заподіяння) національному товаровиробнику здійснювалась в рамках періоду дослідження, а саме: 1 річний період з 01.01.2017 по 31.12.2017, 2 річний період з 01.01.2018 по 31.12.2018, 3 річний період з 01.01.2019 по 31.12.2019, 4 річний період з 01.01.2020 по 21.12.2020.

Частиною другою статті 10 Закону №330-XIV встановлено, що визначення наявності шкоди ґрунтується на доказах і включає об'єктивне дослідження таких факторів: обсяги демпінгового імпорту та вплив цього імпорту на ціни подібних товарів на ринку країни імпорту; наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, що є логічним результатом дії факторів, зазначених у пункті 1 цієї частини.

Вплив демпінгового імпорту оцінюється стосовно виробництва подібного товару національним виробником, якщо наявні фактичні дані дають змогу порівнювати це виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж і прибутки виробників. Якщо таке порівняння цього виробництва є неможливим, вплив демпінгового імпорту оцінюється шляхом дослідження виробництва групи або асортименту найбільш споріднених товарів, що включають подібний товар, необхідні дані щодо якої (якого) можна одержати (частина восьма статті 10 Закону №330-XIV).

Згідно положень частин першої та другої статті 13 Закону №332-XIV у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об'єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема:

1) тенденцій імпорту в Україну, що є об'єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту;

2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;

3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Під час дослідження вивчаються такі фактори:

1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об'єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися); продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;

4) інше, що стосується розслідування.

Водночас, суд звертає увагу на відсутності як законодавчо визначеного поняття «дослідження факту наявності/відсутності заподіяння (загрози заподіяння) шкоди національному товаровиробникові, а також встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та нанесенням шкоди (загрози заподіяння) національному товаровиробнику», так і законодавчо визначеного «періоду дослідження», протягом якого Мінекономіки в рамках періоду розслідування повинне дослідити факт наявності/відсутності заподіяння (загрози заподіяння) шкоди національному товаровиробникові, а також встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та нанесенням шкоди (загрози заподіяння) національному товаровиробнику.

Враховуючи відсутність чітко визначеного законодавчо «періоду дослідження», протягом якого відповідач-1 в рамках періоду розслідування повинен дослідити всі відповідні фактори об'єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, у суду наявні підстави вважати про відсутність порушень Мінекономіки вимог законодавства під час встановлення періоду дослідження з 01.01.2018 по 31.12.2020, а саме: 1 річний період з 01.01.2017 по 31.12.2017, 2 річний період з 01.01.2018 по 31.12.2018, 3 річний період з 01.01.2019 по 31.12.2019, 4 річний період з 01.01.2020 по 21.12.2020.

Щодо аргументів позивача, що відповідачі розпочали розслідування в 2020 році, а закінчили лише в 2023 році, чим порушили всі можливі строки прийняття рішення, то суд не приймає вказані пояснення, через обставини, які були викликані на початку 2022 року.

Оскільки, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану України» було запроваджено воєнний стан, а тому для забезпечення належного захисту життя громадян усі строки (в різних органах були зупинені) в тому числі щодо процедурних етапів проведення антидемпінгових та спеціальних розслідувань і переглядів заходів застосованих за результатами таких розслідувань, а також розгляду поданих скарг/заяв про порушення торговельних розслідувань/переглядів було перенесено, про що було повідомлено позивача (який не заперечує про дану обставину в позові).

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для встановлення антидемпінгового мита з огляду на те, що аналогічні товари вітчизняних товаровиробників і до встановлення такого мита коштували дешевше, недоведення шкоди національному товаровиробнику та необґрунтованого встановлення мита, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №332-ХІV з метою визначення демпінгової маржі здійснюється порівняння між нормальною вартістю, визначеною відповідно до статті 7 цього Закону, та експортною ціною, визначеною відповідно до статті 8 цього Закону. Таке порівняння здійснюється на основі однакових базисних умов поставки (як правило, франко-завод) щодо продажу, здійсненого за найближчою датою, стосовно якої є відповідна інформація. Базисні умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс". При цьому здійснюється необхідне коригування з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у пунктах 1 - 11 частини четвертої цієї статті.

В результаті порівняння нормальної вартості та експортної ціни визначається демпінгова маржа, величина якої становить різницю, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну.

У разі, якщо демпінгові маржі є різними, може розраховуватися середньозважена величина демпінгової маржі.

Наявність демпінгової маржі протягом періоду розслідування визначається, як правило, шляхом порівняння:

1) середньозваженої величини нормальної вартості із середньозваженою величиною цін всіх експортних операцій в країні імпорту;

2) або індивідуальної нормальної вартості з індивідуальними експортними цінами в країні імпорту за кожною операцією.

Середньозважена величина нормальної вартості може порівнюватися з цінами усіх індивідуальних експортних операцій в країні імпорту за наявності таких умов:

1) структура експортних цін значно відрізняється у різних покупців, у різних регіонах або протягом певного періоду (періодів);

2) методами, зазначеними у частинах шостій, сьомій і пункті 1 цієї частини, неможливо визначити фактичну величину демпінгової маржі.

При визначенні демпінгової маржі відповідно до цієї статті можуть застосовуватися також вибіркові методи відповідно до статті 30 цього Закону.

Положеннями статті 10 Закону №332-ХІV визначено, що у процесі розслідування встановлюється наявність та величина шкоди, що заподіюється національному товаровиробнику в одній із таких форм, якщо інше не передбачено цим Законом:

1) істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику;

2) загроза заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику;

3) істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару, який є об'єктом розгляду.

Визначення наявності шкоди ґрунтується на доказах і включає об'єктивне дослідження таких факторів:

1) обсяги демпінгового імпорту та вплив цього імпорту на ціни подібних товарів на ринку країни імпорту;

2) наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, що є логічним результатом дії факторів, зазначених у пункті 1 цієї частини.

Щодо обсягу демпінгового імпорту розглядається, чи мало місце значне зростання демпінгового імпорту чи то в абсолютних показниках, чи відносно виробництва або споживання відповідних товарів в Україні.

Щодо впливу демпінгового імпорту на ціни подібного товару розглядається:

1) чи були ціни на товар, що є об'єктом демпінгового імпорту, значно нижче цін на подібний товар;

2) чи призвів демпінговий імпорт до значного зниження цін на подібний товар;

3) чи перешкоджав демпінговий імпорт значному зростанню цін на подібний товар, яке мало б місце за умови відсутності демпінгового імпорту.

При дослідженні питання, зазначеного в пункті 1 частини другої цієї статті, розглядається більше ніж один фактор із зазначених у цій частині.

У разі, якщо імпорт з однієї або більше країн одночасно стає об'єктом антидемпінгових розслідувань, вплив цього імпорту оцінюється сукупно за наявності таких умов:

1) демпінгова маржа, встановлена у зв'язку з імпортом з кожної країни, є вищою за мінімальний рівень, визначений відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону;

2) обсяг імпорту з кожної країни не може бути визначений як незначний;

3) сукупна оцінка впливу імпорту відповідає умовам конкуренції між імпортними товарами та умовам конкуренції між імпортними товарами і подібними товарами походженням з країни імпорту.

Вивчення впливу демпінгового імпорту на національного товаровиробника включає оцінку всіх економічних факторів та показників, що стосуються становища національного товаровиробника, в тому числі того факту, що національний товаровиробник ще перебуває в стадії відновлення від наслідків минулого демпінгу або субсидування, величини фактичної демпінгової маржі, фактичного і потенційного зниження обсягів продажу, прибутків виробництва продукції, частки на ринку, продуктивності, прибутку від інвестицій, використання потужностей; факторів, що впливають на ціни національного товаровиробника; фактичного та потенційного негативного впливу на рух готівки, матеріально-виробничі запаси, зайнятість, заробітну плату, економічне зростання, здатність збільшувати капітал або інвестиції. Цей перелік не є вичерпним, і один або кілька цих факторів не можуть самі по собі обов'язково мати вирішальне значення для прийняття рішення.

Заподіяння демпінговим імпортом шкоди доводиться у процесі розгляду відповідними доказами, які стосуються певного антидемпінгового розслідування і подані Міністерству.

При цьому необхідно довести, що обсяги та (або) рівні цін, зазначені у частині третій цієї статті, спричиняють для національною товаровиробника настання наслідку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, і цей наслідок є істотним.

Доведення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, ґрунтується на дослідженні всіх доказів стосовно предмета розслідування, що є у розпорядженні Міністерства.

Міністерство може також досліджувати інші відомі фактори, внаслідок одночасної дії яких заподіюється шкода національному товаровиробнику. Шкода, заподіяна внаслідок дії цих факторів, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок демпінгового імпорту. У цьому разі заінтересована сторона може подати інформацію щодо одного (або кількох) з таких факторів:

1) обсягів та ціни імпорту товару, який є об'єктом розгляду, не проданого за демпінговими цінами;

2) звуження ринку або зміни у структурі споживання;

3) запровадження торговельних обмежень українськими та іноземними виробниками і конкуренції між цими виробниками;

4) розвитку техніки та технології;

5) результатів експортної діяльності та рівня продуктивності виробництва національного товаровиробника.

Загроза заподіяння істотної шкоди визначається на підставі фактів. Обставини, що призведуть до заподіяння демпінгом шкоди, повинні чітко передбачатися та бути неминучими.

Під час визначення наявності загрози заподіяння істотної шкоди враховуються такі фактори:

1) значні темпи зростання демпінгового імпорту в країну імпорту, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу імпорту;

2) наявність в експортера достатнього експортного потенціалу або його неминуче та значне зростання, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на ринок країни імпорту, з урахуванням наявності інших експортних ринків, на які можуть бути здійснені додаткові експортні поставки;

3) надходження в країну імпорту імпорту, який може значно вплинути на зниження цін або значно перешкодити зростанню цін і зумовить ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках;

4) запаси товару іноземного походження, який є об'єктом антидемпінгового розслідування.

При винесенні висновку про те, що подальший демпінговий імпорт у країну імпорту з країни експорту (країн експорту) є неминучим та заподіюватиме істотну шкоду, якщо не буде застосовано заходів для запобігання цьому, всі фактори, зазначені у частині десятій цієї статті, повинні розглядатися сукупно.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 16 Закону №332-ХІV антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом:

1) якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 цього Закону національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів;

2) при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;

3) за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;

4) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;

або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до частини дев'ятої статті 14 цього Закону.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Відповідно до п. 3.1 статті 3 Угоди про застосування статті VI Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року визначення шкоди для цілей статті VI ГАТТ 1994 ґрунтується на позитивному доказі та охоплює об'єктивне вивчення як a) обсягу демпінгового імпорту та впливу демпінгового імпорту на ціни подібних товарів на внутрішньому ринку, так і b) наступного впливу цього імпорту на вітчизняних виробників таких товарів.

За змістом п. 3.4 статті 3 Угоди про застосування статті VI ГААТ 1994 року вивчення впливу демпінгового імпорту на відповідну вітчизняну промисловість охоплює оцінку всіх відповідних економічних факторів та показників, які стосуються стану виробництва, у тому числі фактичного та потенційного спаду продажів, прибутків, випуску товару, частки на ринку, продуктивності праці, доходів на інвестиції або використання потужностей; факторів, що впливають на внутрішні ціни; величини демпінгової маржі; фактичного та потенційного негативного впливу на потік готівкових коштів, матеріальні запаси, зайнятість, заробітну плату, темпи росту, здатність залучати капітал або інвестиції. Цей список не є вичерпним і жодний із цих факторів або кілька з них не можуть мати безумовно вирішального значення.

Пунктом 3.5 статті 3 означеної Угоди передбачено, що повинно бути продемонстровано, що демпінговий імпорт через вплив демпінгу, як це зазначено в пунктах 2 та 4, завдає шкоди в рамках змісту цієї Угоди. Демонстрація причинного зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою вітчизняній промисловості повинна ґрунтуватися на вивченні всіх відповідних доказів, які мають органи влади. Органи влади також вивчають будь-які відомі фактори, інші, ніж демпінговий імпорт, які водночас завдають шкоди вітчизняній промисловості, а шкода, яка завдається цими іншими факторами, не повинна приписуватися демпінговому імпортові. Фактори, які можуть бути доречними стосовно цього, охоплюють, inter alia, обсяги та ціни імпорту, який не продається за демпінговими цінами; зниження попиту або зміни в моделях споживання; обмежувальну торговельну практику та конкуренцію між зарубіжними та вітчизняними виробниками; розвиток технології та показники експорту й продуктивність вітчизняної промисловості.

Положеннями частини першої статті 17 Закону №332-ХІV визначено, що попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію країни імпорту, після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів, за винятками, визначеними цим Законом.

З наданих позивачем пояснень вбачається, що він стверджує про протиправність винесення рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з КНР з огляду на те, що в межах антидемпінгового розслідування не було доведено шкоду національному товаровиробнику.

Порядок розрахунку та визначення шкоди визначений положеннями статті 10 Закону №332-ХІV.

Судом встановлено, що відповідно до висновку Мінекономіки до розділу 5 Основних фактів і висновків, проведене Міністерством на виконання вимог статті 10 Закону №32-ХІV дослідження засвідчило факт погіршення більшості основних фінансово-економічних показників підприємств національного товаровиробника протягом періоду дослідження, що підтверджує наявність факту заподіяння істотної шкоди. Крім цього, за результатами аналізу структури споживання товару, встановлено витіснення вітчизняних виробників імпортом товару походженням з КНР та існування загрози заподіяння істотної шкоди. З урахуванням вказаного відповідач-1 виснував, що у разі незастосування антидемпінгових заходів або застосування недостатнього рівня антидемпінгових заходів існує ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту в Україну товару походженням з КНР, що загрожуватиме нанесенням значної шкоди національному товаровиробникові.

До таких висновків відповідач-1 дійшов в ході проведення антидемпінгового розслідування на підставі наданої товаровиробником інформації стосовно показників продажу, цін, собівартості товару тощо, у тому числі першоджерел облікових даних, що стосуються розрахунків собівартості та продаж різновидів товару. Крім того, Мінекономіки вказало про використання наявної в його розпорядженні інформації.

У розділі 4 Основних фактів і висновків було досліджено факти демпінгу товару походженням з КНР та за наслідками такого дослідження в результаті проведених розрахунків Мінекономіки встановлено факт демпінгу при імпорті в Україну товару походженням з КНР та визначено демпінгову маржу на рівні 88,24%.

При цьому, розрахунки демпінгової маржі ґрунтувались на інформації, яка була зібрана та надана всіма заінтересованими особами та інформацією отриманою з ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Так, відповідно до обставин, викладених в Основних фактах і висновках, заінтересованим особам були направлені запитальники з метою отримання інформації та доказів, що використовуються в цілях проведення розслідування. Відповіді були надані вітчизняними товаровиробниками, іноземними виробниками/експортерами, імпортерами, споживачами, трейдерами та асоціаціями.

Мінекономіки також було направлено запити до Державної митної служби України щодо надання митної статистики імпорту та експорту товару, а також експертиз та досліджень, які проводились при ввезенні на митну територію України товару; до Антимонопольного комітету України щодо порушень законодавства про захист економічної конкуренції; до Державної служби статистики України щодо переліку вітчизняних виробників товару, обсягів продажу, виробництва та споживання товару в Україні; до ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо дослідження ринків товару в Україні та КНР; ТОВ «Метінвест-СМЦ» щодо співробітництва з ТОВ «Модуль-Україна» за договором переробки давальницької сировини; споживачів тонколистового прокату щодо закупівлі товару в іноземних та українських виробників, взаємозамінності товару, сфери застосування тощо; інших відомих установ та організацій.

З метою дослідження інформації, необхідної для дослідження фактів демпінгового імпорту, Мінекономіки листом надіслало запит до ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Листом ДП «Укрпромзовнішекспертиза» надало інформаційно-аналітичні матеріали щодо ринку прокату з вуглецевої сталі з покриттям. Отже, у рамках проведення розслідування розрахунки демпінгової маржі ґрунтувались на інформації, наданій ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Держмитслужбою, та іншою отриманою інформацією від усіх заінтересованих осіб

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 16 Закону №332-XIV демпінгова маржа визначалась у відсотках митної вартості товару шляхом справедливого порівняння між експортною ціною товару та його нормальною вартістю.

На основі даних Держмитслужби щодо митної статистики імпорту в Україну відповідачем-1 було встановлено основних експортерів товару походженням з КНР протягом періоду розслідування.

У розділі 5 «Встановлення факту нанесення шкоди галузі економіки України» Основних фактів і висновків зазначено, що з урахуванням інформації, наведеної у відповіді на запитальник для вітчизняного виробника з метою вивчення впливу демпінгового імпорту на національного товаровиробника, Мінекономіки відповідно до положень частини п'ятої статті 10 Закону №332-XIV досліджувало економічні фактори та фінансово-економічні показники діяльності національного товаровиробника. Так відображено, що обсяги виробництва подібного овару національним товаровиробником загалом за період дослідження збільшилися на 87,7 %. Зазначене пов?язане із початком виробництва подібного Товару у вересні 2019 року ТОВ "Хеві Метал". Відповідно обсяги виробничих потужностей Заявника хоч і зросли, проте рівень їх використання зменшувався протягом всього періоду дослідження. Водночас, обсяги

незадіяних потужностей Заявника зростали протягом усього періоду дослідження та у другому та третьому річних періодах таке зростання відбулося значно швидшими темпами.

Обсяги виробництва ТОВ "Модуль-Україна" мали стійку тенденцію до скорочення протягом періоду дослідження та в абсолютних показниках голало 5,6 %. Разом з цим у другому та третьому річних періодах обсяги виробництва ТОВ "Модуль-Україна" скоротилися на 24.2 % та 35,5% відповідно порівняно з базовим періодом. Крім того, у третьому річному періоді, навіть ураховуючи обсяги виробництва ТОВ "Хеві Метал", загальні обсяги виробництва Товару Заявником зменшилися порівняно з базовим періодом на 18,5%.

Обсяги продажу національним товаровиробником подібного Товару на внутрішньому ринку України протягом періоду дослідження демонстрували нестійку динаміку. Так, у другому та третьому річних періодах порівняно з базовим періодом вони зменшились на 22,2 % і 10,4% відповідно, незважаючи на вихід на ринок у третьому річному періоді ТОВ "Хеві Метал". Водночас у четвертому річному періоді обсяги продажу зросли на 111,2% відносно базового періоду зважаючи на стрімке зростання обсягів виробництва ТОВ "Хеві Метал: у цьому ж періоді (на 488,8%).

Крім того, протягом періоду дослідження спостерігалася тенденція до збільшення ринку Товару в Україні. Зокрема, у четвертому річному періоді обсяги споживання зросли на 29,1 % порівняно з базовим. Натомість частка Заявника у споживанні у другому та третьому річних періодах скоротилася на 27,5% та 20,9 % відповідно, проте зросла в останньому річному періоді на 63,6% порівняно з базовим.

У період дослідження ціни продажу Товару національним товаровиробником на внутрішньому ринку мали тенденцію до зростання та в четвертому річному періоді порівняно з базовим періодом зросли на 5,0 %.

Встановлено, що собівартість виробленого національним товаровиробником Товару протягом періоду дослідження також мала тенденцію до зростання в абсолютних показниках, окрім другого річного періоду, коли собівартість скоротилася на 2,8%. Слід зазначити, що темпи зростання ціни продажу були значно меншими у порівнянні із темпами зростання собівартості.

Водночас ціни продажу Товару були значно нижчими від його собівартості (окрім другого річного періоду). Крім того, різниця між собівартістю і ціною збільшувалася в третьому та четвертому річних періодах порівняно з базовим. Зокрема, показник перевищення собівартості над ціною продажу порівняно з базовим періодом у третьому річному періоді зріс на 1 341,4 % або на [...] дол. США/тонну, а у четвертому річному періоді - на 1 511,8% або на [...] дол. США/тонну.

Протягом періоду дослідження залишки подібного товару Заявника, починаючи з третього річного періоду, зростали та у четвертому річному періоді порівняно з базовим таке зростання склало 523,5%.

Зважаючи на продаж національним товаровиробником Товару за цінами нижче собівартості та неможливості його реалізації за економічно обґрунтованими цінами (крім другого річного періоду), у зазначені періоди рівень рентабельності був від?ємним. Відповідно, у період дослідження національний товаровиробник отримував збитки від діяльності на внутрішньому ринку, окрім другого річного періоду, які значно зросли у третьому та четвертому річних періодах порівняно з базовим, а а саме на 2 854,4% та 40 645,6 % у доларовому еквіваленті відповідно.

Так, встановлено, що рівень зайнятості національного товаровиробника зменшився на 6,2% у другому річному періоді порівняно з базовим та збільшився у подальших періодах. При цьому рівень оплати праці мав позитивну тенденцію та загалом за період дослідження зріс на 34,0%. Разом з цим показник продуктивності праці протягом трьох річних періодів мав тенденцію до зменшення і лише в четвертому річному періоді він зріс на 69,6 % порівняно з базовим.

Покращення цих показників пов?язане із запуском виробництва Товару на ТОВ "Хеві Метал" у третьому річному періоді.

Проте, динаміка інвестування у підприємства національного товаровиробника була нестабільною. У другому річному періоді інвестиції були відсутні, проте у третьому та четвертому річних періодах їх обсяги зросли порівняно з базовим у гривневому еквіваленті на 170 849,6 % та 17 537,3 % відповідно, що пов?язано із запуском виробництва Товару ТОВ "Хеві Метал". Разом з цим національний товаровиробник зазначає, що на фоні збільшення демпінгового імпорту був вимушений обмежити обсяги інвестицій у виробництво та відкласти реалізацію низки запланованих проектів. Так, в останньому річному періоді обсяг інвестицій зменшився на 89,7% до попереднього періоду. Прибутків від таких інвестицій національний товаровиробник не отримував. При цьому, показник ліквідності зменшувався, і за період дослідження скоротився на 85,4 %.

Так було встановлено, що у третьому річному періоді (2019 рік) відбувся запуск виробництва подібного Товару на ТОВ "Хеві Метал", проте покращення таких показників господарської діяльності національного товаровиробника, як виробництво, продаж, частка на ринку, продуктивність праці відбулося лише у четвертому річному періоді. Натомість щодо інших ключових показників діяльності у четвертому річному періоді спостерігалася тенденція до

Разом з цим й інші показники в окремі річні періоди (окрім четвертого річного періоду) демонстрували негативну динаміку, так: відбулося зменшення обсягів виробництва подібного товару у другому та третьому річних періодах на 24,2 % і 18,5 % відповідно та зростання у четвертому річному періоді на 87,7 % порівняно з базовим періодом; скоротилися обсяги продажу національним товаровиробником подібного товару на внутрішньому ринку у другому та третьому річних періодах на 22,2 % і 10,4 % відповідно та зросли у четвертому річному періоді на 111,2 % порівняно з базовим періодом; зменшилася частка національного товаровиробника на внутрішньому ринку у другому та третьому річних періодах на 27,5 % і 20,9 % відповідно та у четвертому річному періоді зросла - на 63,6% порівняно з базовим періодом; скоротилася продуктивність праці протягом трьох річних періодів на 26,4 % і лише

в четвертому річному зросла на 69,6 % порівняно з базовим періодом; скоротився рівень зайнятості протягом другого річного періоду на 6,2 % та зріс у подальших періодах 10,7% та 9,4% відповідно порівняно з базовим періодом.

Відповідно до пункту 5.3 розділу 5 Основних фактів і висновків обраховано маржу шкоди, заподіяної національному товаровиробнику демпінговим імпортом в Україну 88,24%.

У пункті 5.4 розділу 5 Основних фактів і висновків зазначено, що у своїх коментарях заінтересовані сторони наголосила на відсутності шкоди, заподіяної національному товаровиробнику імпортом товару із КНР. На їх думку погіршення окремих показників діяльності національного товаровиробника пов'язане з іншими факторами. Зокрема, падіння обсягів виробництва пов'язане з настанням строку повернення кредитних коштів у розмірі близько 790 млн. грн.

Мінекономіки за наслідком проведеного дослідження виснувало про погіршення більшості основних фінансово-економічних показників підприємств національного товаровиробника протягом періоду дослідження, що підтверджує наявність факту заподіяння істотної шкоди. Крім того, за результатами аналізу структури споживання товару встановлено існування загрози заподіяння істотної шкоди. З урахуванням вказаного, Мінекономіки дійшло висновку, що у разі незастосування антидемпінгових заходів або застосування недостатнього рівня антидемпінгових заходів, існує ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту в Україну товару походженням з КНР, що загрожуватиме нанесенням значної шкоди національному товаровиробникові.

Остаточні висновки і рекомендації Міністерства викладено у розділі 9 Основних фактів і висновків, відповідно до яких, зокрема:

- заявник є належним національним товаровиробником у розумінні положень пункту 16 статті 1 і статті 11 Закону;

- товар українського виробництва у розумінні пункту 26 статті 1 Закону є подібним до Товару, що є об?єктом розслідування;

- протягом періоду розслідування імпорті в Україну товару походженням з КНР здійснювався за демпінговими цінами;

- відбулося погіршення ключових фінансово-економічних показників діяльності національного товаровиробника. Крім того, існує ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту в Україну товару походженням з КНР, що загрожуватиме нанесенням істотної шкоди національному товаровиробнику;

- наявний причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом товару в Україну та заподіяною істотною шкодою національному товаровиробнику. Вплив інших факторів, окрім демпінгового імпорту, не мав вирішального значення на стан національного товаровиробника;

- застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з КНР не суперечить національним інтересам.

Враховуючи означене, відповідачем-1 запропоновано застосувати остаточні антидемпінгові заходи до товару походженням з КНР, виходячи з обрахованої демпінгової маржі у розмірі 54,89 % та маржі шкоди для товару у розмірі 88,24%.

Рішенням Міжвідомчої комісії №АД-546/2023/441-01 від 13.07.2023 року за наслідками розгляду поданих Мінекономіки звіту та матеріалів про результати проведення розслідування застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з КНР, що має такий опис: «прокат плоский з вуглицевої сталі, плакований, з гальванічним або іншим покриттям, який класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7210 70, 7210 90 та 7212 40», з моменту набрання чинності цим рішенням строком на 5 років позивачу шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну означеного товару у розмірі 41,36%.

У рішенні зазначено, що коментарі заінтересованих сторін розслідування не містили достатньо суттєвих та обґрунтованих аргументів і фактів, що могли б вплинути на зміну висновків, зроблених щодо наявності фактів демпінгу, заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику та причинно-наслідкового зв'язку між ними.

Тобто, виходячи зі встановлених під час антидемпінгового розслідування фактів Мінекономіки установлено погіршення ряду фінансово-економічних показників національного товаровиробника за період дослідження, зокрема:

- зменшення рівня використання виробничих потужностей на 1,9 %;

- зростання обсягів залишків товару на складах на 523,5 %;

- зростання збитків від діяльності національного товаровиробника на внутрішньому ринку 40 645,6% у доларовому та на 40 537,2 % у гривневому еквіваленті;

- зростання собівартості товару на 13,9 %;

- зростання різниці між собівартістю та цінами товару на 1511,8%;

- скорочення рентабельності від реалізації товару на внутрішньому ринку на 1300,0%;

- показник ліквідності зменшився на 85,4%.

Дослідження причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, здійснювалось відповідачем-1 на підставі детальних даних митної статистики Держмитслужби наведено у розділі 6 Основних фактів і висновків, а саме: на фоні зростання обсягів споживання Товару в Україні спостерігалося скорочення частки у ньому імпорту з Китаю на 18,6 %, проте частка його залишалася значною ([...]%). Відносно виробництва Товару в Україні частка імпорту з Китаю зростала у другому та третьому річних періодах на 39,1 % та 17,5 % відповідно порівняно з базовим періодом та скоротилася в четвертому річному періоді на 55,5 %, що пов?язано із виходом на ринок ТОВ "Хеві Метал" в третьому річному періоді, а також ТОВ ВКФ "РОМ ЛТД".

У пункті 6.2 розділу 6 Основних фактів і висновків зазначено, що ціни імпорту Товару положення з Китаю за пері дослідження зменшилися на 6,2% та протягом усього переду дослідження були значно нижчими від цін продажу Товару національним товаровиробником на внутрішньому ринку України. Зокрема, в останньому періоді така різниця склала [...]. Особливо різниця між цінами збільшилася в третьому та четвертому річних періодах, на 76,1 % та 76,8 % відповідно, порівняно з базовим періодом. Крім того, ціни імпорту Товару з Китаю упродовж всього періоду дослідження, крім другого річного періоду, були нижчими від собівартості виробленого національним товаровиробником Товару.

Відповідач-1 зауважив, що у зв?язку із таким рівнем цін національний товаровиробник був змушений продавати Товар власного виробництва за цінами нижчими від собівартості, окрім другого річного періоду. На підставі означеного відповідач-1 зробив висновок щодо наявності негативного впливу демпінгового імпорту з Китаю на ціни національного товаровиробника.

У пункті 6.3 розділу 6 Основних фактів і висновків зазначено, що ціни імпорту в Україну товару походженням з третіх країн за період дослідження були вищими від цін імпорту товару з КНР, а також цін продажу та собівартості (крім третього річного періоду) виробленого національним товаровиробником товару, що, на думку відповідача-1, свідчить про те, що аналіз динаміки обсягів імпорту з третіх країн та умов його здійснення не міг мати визначального негативного впливу на показники заявника.

Міністерством зроблено висновок, що за період дослідження встановлено факт постачання товару походженням з КНР за демпінговими цінами.

Проведений аналіз впливу демпінгового імпорту товару походженням з КНР показує, що відбулося погіршення фінансово-економічних показників діяльності національного товаровиробника. Крім того, існує ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту в Україну товару походженням з КНР, що загрожуватиме нанесенням істотної шкоди національному товаровиробнику в подальшому.

На підставі вищенаведеного, відповідачами зроблено висновок щодо наявності негативного впливу демпінгового імпорту на ціни національного товаровиробника.

Також відповідачами в рамках антидемпінгового розслідування встановлено, що інші фактори не мали суттєвого впливу на діяльність національного товаровиробника в період дослідження, що, на переконання суду, свідчить про здійснення Мінекономіки аналізу усієї наявної у нього інформації, зокрема і коментарів заінтересованої сторони позивача.

Враховуючи те, що відповідачем-1 у ході проведення дослідження та відповідачем 2 за наслідком розгляду поданих Мінекономіки звіту та матеріалів про результати проведення розслідування, засвідчено факт погіршення більшості основних фінансово-економічних показників підприємств національного товаровиробника протягом періоду дослідження, за результатами аналізу структури споживання товару встановлено витіснення вітчизняних виробників імпортом товару походженням з КНР, що свідчить про існування загрози заподіяння істотної шкоди, суд дійшов висновку про наявність у відповідача-2 підстав для прийняття оскаржуваного рішення «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки» №АД-546/2023/441-01 від 13.07.2023 року.

Посилання позивача на неправомірність прийняття до уваги лише наданої ДП «Укрпромзовнішекспертиза» інформації відхиляється судом, оскільки з Основних фактів і висновків вбачається, що при здійсненні демпінгового розслідування відповідачами прийнято до уваги усю наявну у них інформацію та на підставі її аналізу було зроблено відповідні висновки.

Крім того, дослідивши наявні в матеріалах справи позиційні матеріали позивача до слухань в рамках проведення антидемпінгового розслідування, судом встановлено, що позивач, зазначаючи про те, що ціни та товар з Китаю є вищими порівняно з цінами національного виробника, посилається на «теперішній час», тобто на 2021 рік, який не входить до періоду розслідування чи до періоду дослідження. Водночас, жодних доказів у спростування демпінгових цін імпортованого з КНР товару у періоді дослідження та періоді розслідування позивачем не надано.

Суд також зазначає, що під час розгляду справи не встановлено та не підтверджено матеріалами справи наявності процедурних порушень як під час проведення антидемпінгового розслідування, так і під час прийняття спірного рішення відповідачами.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дотримання відповідачами положень законодавства підтверджено матеріалами справи, а обґрунтування позовних вимог щодо протиправності дій та рішення свідчить лише про незгоду позивача із зробленими висновками, однак не є порушеннями Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» чи Угоди про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову за позовом Компанії SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD до Міністерства економіки України, Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2025.

Суддя Панченко Н.Д.

Попередній документ

132697427

Наступний документ

132697429

Інформація про рішення:

№ рішення:	132697428
№ справи:	320/28173/23
Дата рішення:	16.12.2025
Дата публікації:	22.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.12.2025)
Дата надходження:	14.08.2023
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

30.01.2024 09:00	Київський окружний адміністративний суд
12.03.2024 11:00	Київський окружний адміністративний суд
07.05.2024 11:00	Київський окружний адміністративний суд
16.07.2024 11:00	Київський окружний адміністративний суд
17.09.2024 11:00	Київський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ПАНЧЕНКО Н Д

відповідач (боржник):

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

Міністерство економіки України

позивач (заявник):

Компанія SHANDONG LANTIAN NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD

представник позивача:

Гиров Костянтин Андрійович

ltd, відповідач (боржник):

Міністерство економіки України