про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
16 грудня 2025 року м. Київ справа № 320/59613/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, в якому просить:
1. Визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_2 , Е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо подання Звернення від 27.11.2025 року до національної поліції України про доставлення громадяна, який нібито вчинив адміністративні правопорушення за ст.210 КУПаП щодо ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_3 )
2.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_2 , Е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відкликати своє подання Звернення від 27.11.2025 року до національної поліції України про доставлення громадян, який нібито вчинив адміністративні правопорушення за ст.210 КУПаП, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_3 ) у відповідності до висновків суду.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Також у позовній заяві позивача просив здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 16-17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно п. 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Згідно з частиною одинадцятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що позов у цій справі подано представником позивача до суду в електронній формі через електронний кабінет в системі "Електронний суд", суд вважає за доцільне прийняти рішення про здійснення розгляду судової справи в змішаній (електронній) формі.
При цьому суд звертає увагу учасників процесу на те, що всі процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази мають бути подані, а інші процесуальні дії - вчинені, в електронній формі виключно за допомогою системи "Електронний суд". Всі судові рішення у цій справі будуть надіслані учасникам процесу, які мають електронний кабінет, виключно за допомогою системи "Електронний суд".
Крім того, позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у справі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивач просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 подання звернення щодо ОСОБА_1 від 27.11.2025 рік, щодо доставлення громадянина який вчинили правопорушення за ст.210,210-1 кодексу України про адміністративне правопорушення, до національної поліції України та у ІНФОРМАЦІЯ_2 подання звернення щодо ОСОБА_1 від 27.11.2025 рік, щодо доставлення громадянина які вчинили правопорушення за ст.210,210-1 кодексу України про адміністративне правопорушення, до національної поліції України.
Розглянувши вказане клопотання, зважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає за необхідне задовольнити частково клопотання та витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію подання-звернення від 27.11.2025 про доставлення позивача - ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_3 ) до органів Національної поліції України.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
2. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Справа буде розглядатися (формуватися та зберігатися) в змішаній (електронній) формі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Роз'яснити сторонам, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд».
3. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію подання-звернення від 27.11.2025 про доставлення позивача - ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_3 ) до органів Національної поліції України.
4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
5. Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали.
6. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
8. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
9. Розгляд справи здійснюється суддею одноособово.
10. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці Київського окружного адміністративного суду за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.