16 грудня 2025 року справа №320/12352/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ДП "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України" (№115) до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» (далі - позивач) з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Північного офісу Держаудитслужби у формі листа «Про усунення виявлених порушень» від 28.02.2025р. №262610-14/1452-2025 в частині пунктів 3, 7, 8.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з вимогою про усунення виявлених порушень в частині пунктів 3,7,8, вважає її протиправною та такою, що підлягає частковому скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що правомірність та обґрунтованість винесення вимоги органу державного фінансового контролю підтверджено матеріалами справи та сформованою усталеною судовою практикою. Вимога органу державного фінансового контролю з урахуванням наведених у відзиві доводів відповідає критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив, в якій виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем аргументів у відзиві, які вважає безпідставними та такими, що не спростовують обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
В ході судового засідання суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2024 року, Північним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (далі - Підприємство, ДП № 115) за період з 01.01.2022 по 30.09.2024.
Ревізію проведено в термін з 29.10.2024 по 20.01.2025.
Проведеним заходом державного фінансового контролю встановлено ряд порушень, викладених в акті від 27.01.2025 № 262610-30/38, що підписаний 30.01.2025 посадовими (службовими) особами ДП №115 із запереченнями.
Відповідно до листа Північного офісу Держаудитслужби від 27.02.2025 №262607-14/1409-2025 «Про направлення висновків на заперечення» заперечення ДП № 115 на акт ревізії частково враховані відповідачем, решта доводів були відхилені.
За результатами ревізії Північним офісом Держаудитслужби надіслано ДП № 115 вимогу у формі листа від 28.02.2025 № 262610-14/1452-2025 «Про усунення виявлених порушень», у якій вимагає:
1) опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи, направлені на недопущення порушень в подальшому;
2) з метою здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням коштів і майна Підприємства, витрати проводити виключно в межах затвердженого фінансового плану Підприємства та на підставі економічно-обґрунтованих розрахунків, а також своєчасно вносити зміни до фінпланів;
3) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок перерахування коштів на рахунок ТОВ «Південь-Агро» за фактично документально не підтверджені витрати в ході зустрічної звірки в ТОВ «Південь-Агро» при наданні послуг, що включені до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що призвело до втрати фінансових ресурсів, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) ДП № 115 на суму 2 299 000,72 грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ матеріальна шкода (збитки) ДП № 115 складає 2 758 800,86 грн, відповідно до норм статей 216 - 229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України, а у разі неможливості - відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ;
4) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок завищення адміністративних витрат в результаті зайвої виплати доплат на загальну суму 62 571,36 грн та як наслідок зайво перерахованого єдиного соціального внеску на суму 13 765,70 грн, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ);
5) відповідно до норм статей 130 - 136 КЗпПУ забезпечити відшкодування шкоди (збитків), заподіяних в результаті завищення адміністративних витрат внаслідок зайвої виплати доплат на загальну суму 12 750,20 грн та як наслідок зайво перерахованого єдиного соціального внеску на суму 2 805,04 грн;
6) відкоригувати у бухгалтерському обліку ДП №115 - Філії «Запорізька № 8» завищену вартість активів на суму 656 123,50 грн (транспортний засіб TOYOTA CAMRY 2.5) відповідно до НП(с)БО №6 «Виправлення помилок і змін у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року № 137;
7) здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг проводити відповідно до вимог чинного законодавства;
8) розглянути питання про притягнення працівників Підприємства, якими допущені порушення, до відповідальності, встановленої законодавством.
Підприємству роз'яснено, що вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів потрібно надати до Північного офісу Держаудитслужби упродовж 30 календарних днів з дня отримання даного листа.
Не погоджуючись із вимогою відповідача в частині пунктів 3, 7, 8, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Північний офіс Держаудитслужби, відповідно до Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до статті 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю: 1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за, зокрема: цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону (2939-12) та цього Порядку.
Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом № 2939-XII.
В силу п.п. 16, 23 п. 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Вказані положення кореспондуються з приписами статті 10 Закону № 2939-XII, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:
- притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;
- порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
- звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
- застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Із аналізу наведених правових норм Закону № 2939-XII та Порядку №550 вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.
Вимога про усунення порушень спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.
Окрім того, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16, а також неодноразово підтримано Верховним Судом у своїх судових рішеннях, зокрема у постанові від 29 березня 2023 року по справі № 160/17775/21.
Щодо вимоги, викладеної в пункті 3 листа про усунення виявлених порушень, про забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок перерахування коштів на рахунок ТОВ «Південь-Агро» за фактично документально не підтверджені витрати в ході зустрічної звірки з ТОВ «Південь-Агро» при наданні послуг, що включені до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що призвело до втрати фінансових ресурсів, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) ДП № 115 на суму 2 299 000,72 грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ матеріальна шкода (збитки) ДП № 115 складає 2 758 800,86 грн, відповідно до норм статей 216 - 229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України, а у разі неможливості - відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ревізією встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку ДП № 115 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Південь-Агро» виконано механізовані сільськогосподарські роботи на користь позивача за ревізійний період на загальну суму 32 092 984,4 грн. ДП № 115 здійснено оплату послуг в сумі 22 343 772,4 грн. Крім того, ДП № 115 отримано послуг оренди транспортних засобів з екіпажем/без екіпажу від ТОВ «Південь-Агро» на суму 2 418 935,31 грн, оплачено ДП № 115 за отримані послуги оренди коштів в сумі 1 888 325,13 грн.
Крім того, для підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків, що здійснювались ДП № 115 з ТОВ «Південь-Агро в сумі 34 511 919,71 грн ініційовано проведення зустрічної звірки перед Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області. В ході зустрічної звірки встановлено, що ТОВ «Південь-Агро» мало взаєморозрахунки з ДП № 115 на підставі укладених договорів підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 03.10.2022 № 03-10/2022 ПА, від 10.11.2023 № 10-11/2023 ПА, від 13.11.2023 № 13-11/2023 СА.
Так, між ТОВ «Південь-Агро» (Підрядник), в особі директора Ванжули С.А., та ДП № 115 (Замовник), в особі директора Собка М.О., укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 03.10.2022 № 03-10/2022 ПА (далі Договір від 03.10.2022).
Умовами Договору від 03.10.2022, передбачено наступне:
- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами на свій ризик виконати на земельних ділянках, що перебувають у користуванні Замовника сільськогосподарські роботи, які включають в себе підготовку та обробіток площ для вирощування сільськогосподарської продукції врожаю 2023 року та визначаються у Додатках, які є невід'ємними частинами договору;
- Склад робіт, об'єм, включаючи площу, та вид сільськогосподарських культур, кожний окремий цикл виконання робіт, їх вартість визначається Додатками до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.3).
Невід'ємною частиною Договору від 03.10.2022 є додатки:
№ 1 «Реєстр полів, що перебувають у користуванні Підприємства № 115» (Вільнозапорізьке ОТГ с. Богомази Баштанського району Миколаївської області, всього 1190,26 га, з них: соняшник - 577,22 га, пшениця - 613,04 га);
№ 2 «Перелік робіт, які будуть виконуватися Підрядником» (подрібнення решток технічних культур, посів культур, внесення мінеральних добрив, ротаційне боронування, обприскування сходів гербіцидом та інсектицидом, збір врожаю культур, глибоке рихлення, перша, друга культивації, боронування, перший міжрядний обробіток сходів. Зазначений перелік не є вичерпним);
№ 3 «Кошторис з виконання сільськогосподарських робіт» (подрібнення решток технічних культур по ціні 600,00 грн за 1 та на суму 367824,00 грн, посів пшениці по ціні 3260,00 грн за 1 га - 1 998 510,4 грн, внесення мінеральних добрив по ціні 8400,00 грн за 1 га - 5 149 536,00 грн, ротаційне боронування по ціні 600,00 грн за 1 га на суму 367824,00 грн, обприскування сходів пшениці гербіцидом та інсектицидом по ціні 1400,00 грн за 1 га на суму 858256,00 грн, збір врожаю пшениці по ціні 2200,00 грн за 1 га на суму 1 348 688,00 грн, глибоке рихлення - по ціні 2200,00 грн за 1 га на суму 1 269 884,00 грн, перша культивація - по ціні 1100,00 грн за 1 га на суму 634942,00 грн, друга культивація - по ціні 1000,00 грн за 1 га на суму 577220,00 грн, посів соняшнику - по ціні 4600,00 грн за 1 га на суму 2 655 212,00 грн, боронування - по ціні 500,00 грн за 1 га на суму 595130,00 грн, перший міжрядний обробіток сходів - по ціні 600,00 грн за 1 га на суму 346332,00 грн, обприскування сходів соняшника гербіцидом та інсектицидом по ціні 1600,00 грн за 1 га на суму 923552,00 грн, збір врожаю соняшника по ціні 1900,00 грн за 1 га на суму 1 096 718,00 грн, всього на суму 18 189 628,4 грн).
До Договору від 03.10.2022 додаткові угоди не укладались.
Відповідно до наданих ДП № 115 первинних документів, а саме 14 актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписано уповноваженими особами Сторін), за період квітень-жовтень 2023 року ТОВ «Південь-Агро» за Договором від 03.10.2022 виконано робіт на суму 17 883 108,40 грн з ПДВ, що менше вартості договору на 306 520,00 грн.
Співставленням актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з Додатком № 3 «Кошторис з виконання сільськогосподарських робіт» всі види, обсяги та вартість робіт, а також ціни за 1 га у розрізі видів робіт співпадають за винятком боронування, яке повинно бути виконано на площі 1190,26 га на суму 595130,00 грн, а фактично виконано на площі 577,22 га по акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.06.2023 № 30 на суму 288610,00 грн.
Згідно платіжних інструкцій на підставі рахунків за виконані сільськогосподарські роботи на протязі серпня-жовтня 2023 року ДП № 115 за Договором від 03.10.2022 ТОВ «Південь-Агро» перераховано коштів в загальній сумі 17 883 108,40 грн.
Будь-яка заборгованість за Договором від 03.10.2022 станом на 01.01.2024 відсутня. На підтвердження надано копію акту звірки взаємних розрахунків за Договором від 03.10.2022, проведеного між ТОВ «Південь-Агро» та ДП № 115 станом на 31.10.2023 та підписаного уповноваженими особами сторін, заборгованість відсутня.
В кожному з наданих актів зазначено про понесені витрати при виконанні тих чи інших робіт та зазначено ціну виконання робіт за 1 га без ПДВ.
Так, за Договором від 03.10.2022, витрати Товариства згідно актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) складають 12 105 217,36 грн без ПДВ, в тому числі: паливно-мастильні матеріали - 2 251 352,06 грн, заробітна плата - 402250,00 грн, нарахування на зарплату - 88495,00 грн, запасні частини - 1 008 783,07 грн, амортизація - 1 294 049,32 грн, інші операційні витрати - 1 141 582,41 грн, насіння 2 506 325,5 грн, мінеральні добрива - 2 777 500,00 грн, гербіциди, інсектициди - 634880,00 грн.
Проте, зазначена ціна за 1 га тих чи інших сільськогосподарських робіт по кожному окремому акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не відповідає розрахованій (сума понесених витрат за актом при поділу на кількість гектар (обсяг робіт). Так, наприклад по акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.04.2023 № 21, витрати на проведення робіт з подрібнення решток технічних культур становлять 262 355,81 грн, тобто ціна за 1 га становить 427,96 грн (262355,81 грн/613,04 га), а по акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) ціна - 500,00 грн за 1 га без ПДВ.
Однак, звіркою даних бухгалтерського обліку Товариства, а саме облікових листів трактористів-машиністів, відомостей нарахування та виплати на карткові рахунки заробітної плати, відомостей нарахування амортизації, актів про витрати насіння та посадкового матеріалу, актів про використання мінеральних добрив, вимог-накладних на списання запасних частин, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 2311 «Витрати поточного року», 91 «Загальногосподарські витрати», 207 «Запасні частини», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 271 «Посівний матеріал», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» тощо встановлено, що фактичні витрати на виконання робіт за Договором від 03.10.2022 складають 11 284 550,44 грн без ПДВ (паливно-мастильні матеріали - 2 112 587,68 грн, заробітна плата - 536389,2 грн, нарахування на зарплату - 118005,62 грн, запасні частини - 1 012 448,28 грн, амортизація - 1 316 108,08 грн, інші операційні витрати - 164555,07 грн, насіння 2 625 088,0 грн, мінеральні добрива - 2 777 500,00 грн, гербіциди, інсектициди - 621868,51 грн) або на 820 666,92 грн менше, ніж зазначено в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Виконання робіт (обсягів) за Договором від 03.10.2022 підтверджено обліковими листами тракториста-машиніста та іншими первинними документами.
Крім того, ревізією встановлено, що між ТОВ «Південь-Агро» (Підрядник) та ДП № 115 (Замовник) укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 13.11.2023 № 13-11/2023 СА (далі Договір від 13.11.2023).
Умовами Договору від 13.11.2023 передбачено наступне:
- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами на свій ризик виконати на земельних ділянках, що перебувають у користуванні Замовника сільськогосподарські роботи, які включають в себе підготовку та обробіток площ для вирощування сільськогосподарської продукції врожаю 2024 року та визначаються у Додатках, які є невід'ємними частинами договору;
- Склад робіт, об'єм, включаючи площу, та вид сільськогосподарських культур, кожний окремий цикл виконання робіт, їх вартість визначається Додатками до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.3).
Невід'ємною частиною Договору від 13.11.2023 є додатки:
№ 1 «Реєстр полів, що перебувають у користуванні ДП № 115» (Вільнозапорізьке ОТГ с. Богомази Баштанського району Миколаївської області, всього 805,72 га - соняшник);
№ 2 «Перелік робіт, які будуть виконуватися Підрядником» (глибоке рихлення, перша культивація, друга культивація, посів соняшника, міжрядний обробіток сходів, обприскування сходів гербіцидами, збір врожаю соняшника. Зазначений перелік не є вичерпним, загальний строк виконання робіт - до 30 вересня 2024 року);
№ 3 «Кошторис з виконання сільськогосподарських робіт» (глибоке рихлення по ціні 2200,00 грн за 1 га на суму 1 772 584,00 грн, перша культивація по ціні 1100,00 грн за 1 га - 886292,00 грн, друга культивація по ціні 1100,00 грн за 1 га - 886292,00 грн, посів соняшника по ціні 3600,00 грн за 1 га - 2 900 592,00 грн, міжрядний обробіток сходів по ціні 600,00 грн за 1 га - 483432,00 грн, обприскування сходів гербіцидом по ціні 1600,00 грн за 1 га на суму 1 289 152,00 грн, збір врожаю соняшника по ціні 1900,00 грн за 1 га на суму 1 530868 грн, всього на суму 9 749 212,00 грн з ПДВ).
До Договору від 13.11.2023 додаткові угоди не укладались.
Відповідно до наданих ДП № 115 первинних документів, а саме 7 актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписано уповноваженими особами Сторін, за період грудень 2023 року - вересень 2024 року ТОВ «Південь-Агро» за Договором від 13.11.2023 виконано робіт на суму 9 749 212,00 грн з ПДВ, що відповідає вартості договору та ціні за 1 га за Додатком № 3.
Оплата за виконані сільськогосподарські роботи по Договору від 13.11.2023 станом на 30.09.2024 від Підприємства № 115 не надходила.
В бухгалтерському обліку ТОВ «Південь-Агро» по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» за Договором від 13.11.2023 станом на 30.09.2024 обліковується дебіторська заборгованість на суму 9 749 212,00 грн, яка погашена ДП № 115 - 17.10.2024.
На підтвердження надано копію акту звірки взаємних розрахунків за Договором від 13.11.2023, проведеного між ТОВ «Південь-Агро» та ДП № 115 станом на 17.10.2024 та підписаного уповноваженими особами Сторін.
В актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за період грудень 2023 року - вересень 2024 року ТОВ «Південь-Агро» виконано робіт на суму 9 749 212,00 грн з ПДВ, в кожному з актів зазначено про понесені витрати при виконанні тих чи інших робіт та зазначено вартість виконання робіт за 1 га без ПДВ.
Проте, звіркою даних бухгалтерського обліку Товариства, встановлено, що фактичні витрати на виконання робіт за Договором від 13.11.2023 складають 6 134 289,21 грн без ПДВ (паливно-мастильні матеріали - 1 893 168,24 грн, заробітна плата - 459558,36 грн, нарахування на зарплату - 101102,84 грн, запасні частини - 585668,21 грн, амортизація - 839691,55 грн, інші операційні витрати - 49749,14 грн, насіння - 1 738 907,19 грн, гербіциди, інсектициди - 466443,68 грн) або на 1 478 333,8 грн менше, ніж зазначено в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Виконання робіт (обсягів) за Договором від 13.11.2023 підтверджено обліковими листами тракториста-машиніста та іншими первинними документами.
З викладеного, як стверджує відповідач, випливає, що в господарських взаємовідносинах між ДП № 115 та ТОВ «Південь-Агро» всупереч вимог ст.ст. 173, 180 Господарського кодексу України, при фактичному виконанні господарських зобов'язань ДП № 115 по перерахуванню коштів за отримані послуги, ТОВ «Південь Агро» не виконало свої зобов'язання в частині достовірності включення до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) фактично понесених витрат при виконанні робіт.
Відповідно до оскаржуваної вимоги відповідачем пред'явлено до позивача вимогу забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок перерахування коштів на рахунок ТОВ «Південь-Агро» за фактично документально не підтверджені витрати в ході зустрічної звірки з ТОВ «Південь-Агро» при наданні послуг, що включені до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на суму 2 299 000,72 грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ матеріальна шкода (збитки) ДП № 115 складає 2 758 800,86 грн, відповідно до норм статей 216 - 229 Господарського кодексу України, статей 22, 610 - 625 Цивільного кодексу України, а у разі неможливості - відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ
Зважаючи на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, остання породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак, як вказано раніше, наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Водночас, законність письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.
В оскаржуваній вимозі відповідач покладає на позивача обов'язок забезпечити відшкодування коштів до бюджету відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Статті Господарського кодексу України, на які посилається відповідач містять положення про загальні засади відповідальності учасників господарських правовідносин, а також про відшкодування збитків. У цих статтях йде мова про господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання, зокрема, про відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Також, в цих статтях містяться положення про адміністративно-господарські санкції, які застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зазначені статті містять положення про прострочення боржника, прострочення кредитора, досудове врегулювання та ін.
У статтях Цивільного кодексу України, на які посилається відповідач, йде мова, зокрема, про виконання зобов'язання за рахунок боржника, виконання зобов'язання в натурі, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.
Кожна із зазначених статей є правовою підставою для реалізації різних способів судового захисту та для подачі різних за своєю суттю позовів.
Тобто, в оскаржуваній вимозі відповідач, посилаючись на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, створив для позивача правову невизначеність.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 липня 2024 року у справі № 600/2824/23-а.
У даній справі зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, і відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, не стосується усунення порушень норм законодавства, а направлена на зобов'язання позивача відшкодувати бюджетні кошти.
Таким чином, спірна вимога не відповідає вимогам закону щодо її змісту та є неконкретизованою.
За таких умов, спонукання позивача самостійно визначити на підставі наведених норм права, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення останнім чинного законодавства. Зазначене, в світлі обов'язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи, є порушенням вимог закону щодо змісту вимоги як акту індивідуальної дії.
Крім того, у даній справі, зміст спірної вимоги, спрямований на коригування роботи позивача, оскільки полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування до бюджету коштів, оплачених позивачем за невиконані зобов'язання.
Слід зазначити, що збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Разом з тим, ревізією не встановлено завищення розцінок, невідповідність обсягу та видів робіт по укладеним договорам між ДП № 115 та ТОВ «Південь-Агро».
Навпаки, результатами зустрічної звірки встановлено, що між ДП № 115 та ТОВ «Південь-Агро» по обсягу, видам та вартості виконаних робіт (наданих послуг) було досягнуто домовленостей, роботи/послуги за умовами договорів виконані в повному обсязі, претензії по якості у сторін відсутні, розрахунки проведено відповідно до умов, визначених у договорах, а зібраний позивачем врожай сільськогосподарської продукції, в подальшому, був реалізований.
Позивач звернув увагу, що випадків сплати за укладеними договорами більших сум, ніж тих, на які укладено договір, не було.
З наданих ТОВ «Південь-Агро» пояснень, останнім підтверджено виконання сторонами умов договорів, без зауважень, та вважає, що висновки зустрічної звірки Держаудитслужби щодо непідтвердження витрат, понесених ТОВ «Південь-Агро» за зазначеними договорами є некоректним та не відповідає дійсності.
Таким чином, сторонами усі зобов'язання за умовами вказаних договорів виконано, досягнуто конкретних результатів, що свідчить про необґрунтованість висновків органу державного фінансового контролю.
З огляду на вищевикладене, а також те, що в оскаржуваній вимозі відповідач, посилаючись на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, створив для позивача правову невизначеність, суд приходить до висновку, що вимога в частині пункту 3 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо вимог, викладених в пунктах 7 та 8 листа про усунення виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Пунктом 7 листа Північного офісу Держаудитслужби від 28.02.2025 № 262610-14/1452-2025 «Про усунення виявлених порушень» вимагалось здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг проводити відповідно до вимог чинного законодавства, а пунктом 8 - вимагалось розглянути питання про притягнення працівників Підприємства, якими допущені порушення, до відповідальності, встановленої законодавством.
Суд зазначає, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями щодо проведення ревізій та винесення обов'язкових до виконання підконтрольною установою актів індивідуальної дії що спрямовані на корегування роботи підконтрольного об'єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого у спірних пунктах вимоги відповідачем зроблено не було.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.
Також суд звертає увагу на те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
В той час, зазначивши в оскаржуваній вимозі про «здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг проводити відповідно до вимог чинного законодавства», відповідач не конкретизував яким саме законодавством має керуватись підконтрольна установа під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг.
З метою виконання вказаної вимоги відповідач не зазначив, яких саме заходів з усунення порушень та недоліків повинен вчинити позивач у цій частині, що ставить останнього у правову невизначеність. Натомість, самостійне визначення позивачем способу усунення виявлених порушень може призвести до нового можливого порушення вимог законодавства.
Крім того, на переконання суду, вказана вимога про усунення порушень, більш спрямована на майбутнє, тобто окреслена в аспекті рекомендацій щодо уникнення можливого вчинення порушення, тому за своїм змістом вказана без визначення конкретного порушення, не містять вказівок на способи їх усунення та не встановлює винних осіб.
Водночас, у мотивувальній частині оскаржуваної вимоги міститься посилання на те, що ревізію дотримання законодавства про закупівлю встановлено, що з урахуванням наявних на Підприємстві договорів підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт та на придбання послуг на виконання технологічних операцій за допомогою сільськогосподарської техніки лише по зазначеним договорам Підприємством здійснено укладання договорів без проведення процедури закупівлі на загальну суму 291 467 820,24 грн, що є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (із змінами), та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (із змінами).
В акті ревізії зазначено, що протягом ревізійного періоду ДП № 115 не здійснювалось придбання товарів робіт і послуг із застосуванням проведення процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) замовниками є суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Пунктом 3 частини першої статті 2 цього Закону встановлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної 2 влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (пункт 3 частини першої статті 2 Закону).
Отже, замовниками у розумінні Закону є суб'єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, які має забезпечити держава та які витрачають у своїй діяльності публічні фінанси.
Для забезпечення потреб держави або територіальної громади органи влади, наділені відповідними повноваженнями, приймають законодавчі, нормативно-правові акти тощо та встановлюють державне регулювання тієї чи іншої сфери.
Водночас згідно з частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом, зокрема, Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Отже, позаяк юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади.
Діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов'язано з тим, що держава нормативно, тобто через нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та/або територіальної громади.
З огляду на зазначене, відповідачем зазначено, що господарські організації (державні, комунальні підприємства тощо) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону № 922-VIII та мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись нормами, визначеними Законом № 922-VIII та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
З огляду на те, що Статутом ДП № 115 визначено, що Підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України, що здійснює управління ним безпосередньо або через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та належить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України; Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі (є державним комерційним підприємством) відповідно до законодавства та Статуту; майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання; у фінансовому плані Підприємства затверджуються суми коштів, які спрямовуються державі як власнику і зараховуються до державного бюджету, відповідач стверджує, що ДП № 115 є замовником і має дотримуватися вимог Закону № 922-VIII та Особливостей під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними цим Законом, позаяк забезпечує потреби держави не на комерційній основі, а на підставі відповідного рішення, яким на нього покладено таку функцію.
В свою чергу, позивач заперечив проти вказаних висновків органу державного фінансового контролю та вказав, що діяльність Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» в ревізійний період не підпадає під вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та позивач не є замовником, в розумінні п. 11 ст. 1 вказаного Закону та відповідно до Статуту є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність на комерційній основі, і не є розпорядником та/або одержувачем бюджетних коштів.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до редакції Статуту ДП № 115, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2022 року №35/5, та редакції Статуту Підприємства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 26 вересня 2024 року №2794/5 Підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України (Уповноважений орган управління), що здійснює управління ним безпосередньо або через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України (пункт 1.1. Статуту).
Згідно з пунктом 2.1 Статуту Підприємство утворене з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 3.1-3.2, 3.6-3.8 Статуту Підприємство є юридичною особою. Підприємство набуває прав та обов'язків юридичної особи здати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі (є державним комерційним підприємством) відповідно до законодавства га цього Статуту.
Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством. Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та Уповноваженого органу управління.
Пунктом 4.3 Статуту визначено, що джерелами формування майна Підприємства є, зокрема: доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності Підприємства.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Статуту основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток. Прибуток Підприємства формується за рахунок надходжень, від провадження господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, сплати відсотків за кредитами банків, сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, відрахувань до цільових та інших фондів, залишається у повному його розпорядженні та використовується відповідно до законодавства.
Відносини Підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (пункт 9.8 Статуту).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДП № 115 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11.). Підприємство є виробником сільськогосподарської продукції, яка, в подальшому, реалізується на конкурентному ринку.
Як зазначено Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України у листі від 28.02.2025 №3467/7181/4.14/8-25, позивач у своїй діяльності залучає засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, яка здійснюється на добровільній основі на підставі договорів цивільно-правового характеру або трудових договорів, та за виконання відповідних робіт засуджені отримують зарплату. Таким чином, діяльність Підприємства здійснюється виключно на комерційній основі, законодавчими актами та розпорядчими рішеннями Уповноваженого органу управління (Мін'юсту) не передбачено/не врегульовано способи, умови, ціни, тарифи тощо для здійснення діяльності Підприємства з метою виконання ним публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та/або територіальної громади.
Враховуючи вищевикладене, за змістом Статуту вбачається, що Підприємство здійснює підприємницьку діяльність саме на комерційній основі, матеріали справи не містять доказів того, що при здійсненні господарських операцій за ревізійний період з придбання позивачем механізованих сільськогосподарських робіт чи придбання послуг на виконання технологічних операцій за допомогою сільськогосподарської техніки держава нормативно встановлювала спосіб, умови, ціни та тарифи для здійснення такої діяльності.
До того ж, слід врахувати особливість діяльності Підприємства, зокрема, те, що забезпечення потреб здійснюється на конкурентному ринку, що, в свою чергу, додатково підтверджує те, що отримання прибутку є основною метою.
З урахуванням наведених обставин, зазначені обставини в акті ревізії, без належного аналізу господарської діяльності юридичної особи з метою встановлення в неї наявності або відсутності комерційної чи промислової основи, є недостатніми для висновку вважати позивача замовником у розумінні Закону № 922-VIII та те, що він повинен укладати договори по вказаним господарським операціям з проведенням процедури закупівлі.
Щодо вимоги в частині пункту 8, відповідно до якої вимагалось розглянути питання про притягнення працівників Підприємства, якими допущені порушення, до відповідальності, встановленої законодавством, то суд зазначає, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями щодо проведення ревізій та винесення обов'язкових до виконання підконтрольним об'єктом актів індивідуальної дії що спрямовані на корегування роботи підконтрольного об'єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Разом з тим, у випадку визначення у прийнятих за результатами ревізії актах індивідуальної дії збитків, обов'язкові до виконання вимога в частині про притягнення відповідальних осіб до відповідальності є передчасною без підтвердження правомірності визначення таких осіб винними у заподіянні збитків та суми (розміру) таких завданих збитків у судовому порядку.
З урахуванням встановлених вище обставин, на підставі оцінки доказів, поданих сторонами, та аналізу вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваних пунктів вимоги, а отже вона в цій частині не відповідає критеріям правомірності, які встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» (09214, Київська область, Обухівський район, село Зікрачі, вул. Незалежності, буд.11, код ЄДРПОУ 08680230) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Північного офісу Держаудитслужби, оформлену листом «Про усунення виявлених порушень» від 28.02.2025р. № 262610-14/1452-2025 в частині пунктів 3, 7, 8.
3. Стягнути на користь Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» (09214, Київська область, Обухівський район, село Зікрачі, вул. Незалежності, буд.11, код ЄДРПОУ 08680230) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.