ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"17" грудня 2025 р. Справа № 300/9064/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; зобов'язати видати наказ по особовому складу про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами.
Одночасно із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони командуванню Військової частини НОМЕР_2 в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь-які дії щодо ОСОБА_1 , щодо залучення до зони ведення бойових дій на час розгляду адміністративної справи про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії та заборони командуванню Військової частини НОМЕР_2 в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь-які дії щодо переміщення (в тому числі і відрядження) для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, на час розгляду адміністративної справи про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування вказаної заяви зазначено, що заявнику стало відомо про те, що в день відмови у задоволенні рапорту про звільнення ОСОБА_1 можуть перевести до іншої військової частини, тобто військова частина може бути замінена. Відповідач усно повідомив заявника про його переведення до іншої військової частини в зоні бойових дій.
У відповідності до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, та який станом на теперішній час триває.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (надалі також - Закон № 548-XIV).
За приписами статті 28 Закону № 548-XIV єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
- наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
- наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати віддавати накази;
- забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Статтею 30 Закону № 548-XIV передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Із прохальної частини заяви про забезпечення позову видно, що заявник просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти певні дії, а саме: заборонити командуванню Військової частини НОМЕР_2 в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь-які дії щодо ОСОБА_1 , щодо залучення до зони ведення бойових дій та щодо переміщення (в тому числі і відрядження) для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, на час розгляду адміністративної справи про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зобов'язання видати наказ по особовому складу про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами.
Обраний заявником спосіб забезпечення позову шляхом заборони командуванню Військової частини НОМЕР_1 в особі командира чи інших компетентних осіб вчиняти будь-які дії щодо ОСОБА_1 , щодо залучення до зони ведення бойових дій та щодо переміщення (в тому числі і відрядження) для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, на час розгляду адміністративної справи про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії фактично зводиться до зупинення дій наказу, який може бути прийнятий у майбутньому і є явно непропорційним обмеженням у компетенції тієї чи іншої військової частини в умовах воєнного стану.
Покликання позивача на те, що його може бути направлено для проходження військової служби в іншу військову частину чи у зону бойових дій, не підтверджено належними і допустимими доказами.
Крім того, прийняття Військовою частиною НОМЕР_1 наказу, розпорядження щодо направлення ОСОБА_1 до іншої військової частини не охоплюються предметом позову в цій справі.
Оскільки, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.12.2025 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.