17 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/9232/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
17 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким просить суд: "1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) оформлене протоколом В239/14 від 07.11.2025 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за заявою від 29.10.2025 року; 3. Зобов'язати Комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за заявою від 29.10.2025 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору.".
18 листопада 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки на підставі другої групи інвалідності його батька, однак отримав відмову із якою не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду. Позивач вказує, що про прийняте рішення його не було повідомлено у встановлений законодавством строк та у визначений спосіб.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що позивачу було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з відсутністю підстав для відстрочки (сума балів індивідуальних потреб від 63 і вище).
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що 29 жовтня 2025 pоку ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, а саме у зв'язку з тим, що є військовозобов'язаним, який зайнятий постійним доглядом за особою, яка потребує постійного стороннього догляду, а саме своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До заяви позивачем буди додані наступні документи, зокрема: Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному сторонньому догляді за формою визначеною МОЗ від 06 лютого 2025 року № 25 відносно гр. ОСОБА_2 ; Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я за формою № 080-4/о від 06 лютого 2025 року №25 про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відносно гр. ОСОБА_2 ; документи, що підтверджують родинні зв'язки: копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 04 квітня 2024 року (повторне) згідно якого ОСОБА_2 значиться батьком позивача; Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30 травня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за батьком (а.с.а.с. 16, 21-23).
Згідно із повідомленням № 20251103-9523 від 10 листопада 2025 року, рішенням комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформленим протоколом В239/14 від 07 листопада 2025 року ОСОБА_3 відмовлено у наданні відстрочки та зазначено причину відмови: відсутні підстави для відстрочки (сума балів індивідуальних потреб від 63 і вище) (а.с. 15).
Позивач не погодився з такою поведінкою відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон України № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону України № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону України № 3543-XII. Так, згідно із статтею 22 частиною 1 абзацом 1 Закону України № 3543-XII, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Статтею 22 частиною 3 Закону України № 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно із пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень пункту 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Приписами пункту 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Текстуальне тлумачення зазначеної норми свідчить про те, що під час мобілізації військовозобов'язаний, зайнятий постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, не підлягає призову на військову службу.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (стаття 23 частина 7 Закону України № 3543-XII ).
Порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України № 3543-XII , визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560).
Відповідно до пункту 58 Порядку 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов'язкові відомості про військовозобов'язаного: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Згідно із додатком 5 до Порядку № 560 особи які здійснюють постійний догляд за хворим своїм батьком чи матір'ю до заяви додають: для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за Формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
Згідно із пунктом 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560, комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (Комісія) вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Як зазначалось вище, позивач до заяви про надання відстрочки, у відповідності до додатку 5 до Порядку № 560, додав: Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному сторонньому догляді за формою визначеною МОЗ від 06 лютого 2025 року № 25 відносно гр. ОСОБА_2 ; Висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я за формою № 080-4/о від 06 лютого 2025 року №25 про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відносно гр. ОСОБА_2 ; документи, що підтверджують родинні зв'язки: копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 04 квітня 2024 року (повторне) згідно якого ОСОБА_2 значиться батьком позивача; Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30 травня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за батьком (а.с.а.с. 16, 21-23).
Зазначений перелік документів поданих позивачем до заяви про відстрочку повністю відповідає вимогам встановленим у додатку 5 до Порядку № 560 та дають право позивачу на отримання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період відповідно до статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України № 3543-XII та є вичерпним для прийняття рішення про відстрочку.
Рішенням комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформленим протоколом В239/14 від 07 листопада 2025 року ОСОБА_3 відмовлено у наданні відстрочки та зазначено причину відмови: відсутні підстави для відстрочки (сума балів індивідуальних потреб від 63 і вище).
Така відмова ґрунтується на хибному тлумаченні комісією з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 за статтею 23 частиною 1 пунктом 9 Закону України № 3543-XII.
Ступінь індивідуальних потреб особи, визначається Державними стандартами соціальних послуг та враховується при надання соціальної послуги з догляду у відповідності до Закону України "Про соціальні послуги", з врахуванням чого складається план догляду, що враховує стан здоров'я, фізичні та психічні можливості людини, а також, що, у свою чергу, є підставою для оформлення догляду, надання фінансової допомоги доглядачеві та отримання соціальної допомоги.
Умова щодо суми балів індивідуальних потреб особи, що потребує стороннього догляду 63 і нижче для отримання відстрочки від мобілізації військовозобов'язаному який зайнятий постійним доглядом за хворим членом сім'ї не передбачена ні статтею 23 частиною 1 пунктом 9 Закону України № 3543-XII, а ні Порядком № 560.
Саме наявність Висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою визначеною МОЗ є підтвердженням необхідності надання постійного стороннього догляду та за змістом є належним підтвердним документом у контексті статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України № 3543-XII.
Спірним рішенням не заперечується належність, допустимість, достовірність та достатність Висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному сторонньому догляді від 06 лютого 2025 року № 25 наданого позивачем до заяви про відстрочку.
Необхідно зазначити, що згідно з Переліком документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (додаток 5 до Порядку № 560), позивачу (особі, яка зайнята доглядом) достатньо було подати свідоцтво про народження (підтвердження родинних зав'язків), а також довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді та акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за формою згідно додатку 8.
За зазначеного, позивач вважає, що перевірка ступеня індивідуальних потреб особи що потребує стороннього догляду не відноситься до компетенції комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
А отже, оскаржуване рішення прийняте з необґрунтованих підстав та без оцінки наданих позивачем документів, а відтак таке є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, відповідачем у відзиві було зазначено, що 17 листопада 2025 року позивачем повторно подано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України № 3543- з через центр надання адміністративних послуг № 20251117-162543 (а.с. 57), однак станом на час ухвалення рішення в даній справі, у суду відсутні докази прийняття рішення щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі вищевказаної заяви.
Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29 жовтня 2025 pоку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України № 3543-XII.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № В239/14 від 07 листопада 2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 жовтня 2025 pоку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підставі статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко