16 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/9705/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №260/9705/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ХР10649 від 01 червня 2023 року про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ХР10649 від 01 червня 2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про зміну порядку і способу виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №260/9705/23.
10 листопада 2025 року представником позивача подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, відповідно до якої просить: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 27.12.2023 року у справі №260/9705/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 228 414,80 грн.
Подану заяву аргументує тим, що рішення суду від 27.12.2023 року у справі №260/9705/23 органом Пенсійного фонду України не виконується, оскільки різниця перерахованої за минулий час пенсії станом на день звернення до суду залишається не виплаченою.
18 листопада 2025 року представником відповідача подано заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в справі. Так, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 вже звертався 20.10.2025 через уповноваженого представника із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №260/9705/23 з тих самих підстав, яка вирішена ухвалою суду від 27.10.2025. У зв'язку з вищенаведеним, заява ОСОБА_1 від 10.11.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає залишенню без розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви. У заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення представником позивача заявлено клопотання про розгляд заяви у його відсутності.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України.
Розглянувши заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Як вбачається із змісту резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року в цій справі, судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ХР10649 від 01 червня 2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням раніше виплачених сум.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки №ХР10649 від 01 червня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів (частини пенсійної виплати) є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
У цьому випадку, змінивши спосіб виконання рішення суду, яке набрало законної сили, як того просить заявник, фактично, змінюється зміст способу захисту порушеного права, що є недопустимим процесуальним порушенням при розгляді судом заяви в порядку статті 378 КАС України.
Перерахована, відповідно до довідки №ХР10649 від 01 червня 2023 року пенсійна виплата, згідно судового рішення в цій справі, підлягає виплаті в необмежений в часі строк (до зміни правового регулювання спірних відносин).
При розгляді адміністративної справи судом не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, відповідно, не перевірялась правильність нарахування позивачу заборгованості. Більше того, обставини щодо наявності такої заборгованості на момент ухвалення рішення у цій судовій справі не існували.
Варто зауважити, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Однак заявник обґрунтовує необхідність та підставність зміни способу і порядку виконання рішення, лише фактичним невиконанням такого в повному обсязі, а саме наявністю певної заборгованості з пенсійної виплати.
Тобто неможливість виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року в цій справі, у порядку і спосіб, раніше встановлений, судовим розглядом не підтверджено.
Так суд враховує, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі - Закон № 4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Аналіз положення абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України, дає підстави для висновку про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення за наявності обов'язкових обставин: 1) встановлення невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення; 2) тривалість невиконання судового рішення становить два місяці з дня набрання ним законної сили; 3) категорія спору стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
Отже визначальною обставиною є власне невиконання судового рішення, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року в справі № 380/7706/22.
Суд звертає увагу на те, що у поданій представником позивача заяві про зміну способу чи порядку виконання рішення суду не вказано, які обставини ускладнюють виконання останнього, враховуючи, що пенсійний орган не відмовляється виконувати рішення.
Суд констатує, що з метою виконання рішення суду від 27.12.2023 у даній справі, відповідач здійснив конкретні дії: перерахунок пенсії, нарахував суму доплати та включив таку до відповідного реєстру. Представником позивача не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що зміна способу та порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої доплати в сумі 228414,80 грн забезпечить реальне виконання рішення суду.
Поряд з тим, заявник не надав суду доказів того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Не надаючи оцінку повноті виконання рішення суду у справі, суд зауважує, що таке головним чином залежить від бюджетного фінансування, та не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі.
Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань, адже мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
Водночас питання повного виконання та заходів, які підлягають вжиттю для такого, повинні розглядатися в порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 КАС України.
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік (п.5 Порядку).
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (п.6 Порядку).
Відповідно до п.7 Порядку, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №0700-08-7/73230 від 02.12.2025 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» Пенсійним фондом України в жовтні, листопаді 2025 року розпочато виплату коштів на виконання судових рішень. Зокрема, на виплату коштів за судовими рішеннями одержувачам Закарпатської області спрямовано 6,2 млн. грн, з них на виплату поточної заборгованості - 2,8 млн. грн., на виконання ретроспективних рішень - 3,3 млн. грн.
У розглядуваному випадку рішення суду виконується пенсійним органом, а виплата нарахованої заборгованості буде проведена після надходження відповідного бюджетного фінансування. У свою чергу, невиконання судового зобов'язання в частині виплати нарахованої доплати на виконання рішення суду через відсутність відповідних бюджетних призначень в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання.
Оцінюючи в сукупності вищезазначене, у суду відсутні достатні і належні підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі на підставі ч. 3 ст. 378 КАС України.
Суд також враховує, що ухвалою суду від 27.10.2025 вже вирішувалася заява представника позивача про зміну порядку і способу виконання судового рішення з аналогічних підстав. Вказаною ухвалою позивачу відмовлено у задоволенні заяви, при цьому ухвала суду не оскаржувалася таким в апеляційному порядку.
Щодо тверджень відповідача про залишення заяви представника позивача про зміну порядку і способу виконання судового рішення без розгляду з підстав повторного звернення із заявою аналогічного змісту, то суд такі відхиляє з огляду на те, що положеннями КАС України не врегульований порядок залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у випадку, якщо заявник вже звертався до суду із заявою аналогічного змісту.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб зміни виконання рішення суду фактично змінює суть ухваленого рішення, що суперечить вимогам статті 378 КАС України.
Обставини, на які посилається заявник, не є винятковими і такими, що роблять виконання рішення неможливим у розумінні процесуального закону.
Враховуючи викладене, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 378 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача про зміну порядку і способу виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №260/9705/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Луцович