Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про виправлення описки в судовому рішенні
17 грудня 2025 року Справа №200/2574/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку письмового провадження з ініціативи суду питання про виправлення описки в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, яка постановлена в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 09 квітня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії й виплатити додаткові кошти з урахуванням довідки про заробітну плату від 21 лютого 2025 року № 60, починаючи з 02 квітня 2025 року.
16 травня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправним і скасував рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 09 квітня 2025 року № 054450003748;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за її заявою від 02 квітня 2025 року № 2309 з врахуванням відомостей про заробітну плату, наведених в довідці від 21 лютого 2025 року № 60, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «Крок» на підставі особового рахунку № 738 за 1980-1982 роки і містить інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в Донецькому спеціалізованому управлінні № 416 треста «Донбаспромелектромонтаж».
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року.
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/2574/25, в якій просить:
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області протягом одного місяця подати до суду звіт про виконання рішення суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/2574/25 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн;
- попередити керівника ГУ ПФУ в Харківській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Розглядаючи цю заяву по суті, суд виходив з такого.
Ст. 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Засади судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначає ст. 381-1 КАС.
Згідно з ч. 1 ст. 381-1 КАС судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 381-1 КАС суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Розгляд заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення регламентований нормами ст. 382-1 КАС.
Згідно з ч. 2 ст. 382-1 КАС за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) рішення про с т я г н е н н я коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, […] виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].
Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45) (далі - Порядок № 845) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів в и к л ю ч н о органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства
П. 6 Порядку № 845 установлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів с т я г у в а ч подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка […] реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); […].
Згідно з п. 2 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів б е з з г о д и (подання) […] б о р ж н и к і в, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; […].
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, виконується безпосередньо не боржником, а органами Казначейства.
У постанові від 09 грудня 2021 року у справі 280/1446/19 Верховний Суд зазначив, що:
«[…]
35. [...] Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Пенсійний фонд України та його територіальні підрозділи н е є органами, на які Законом № 4901 покладено повноваження та о б о в ' я з к и щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а таким органом визначена Державна казначейська служба України.
[…]».
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що рішення суду від 16 травня 2025 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн не є рішенням зобов'язального характеру, а являє собою рішення про стягнення коштів з державного органу, яке виконується виключно органами Казначейства, а також враховуючи, що КАС не передбачає можливості встановлення і здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, не боржником (відповідачем у справі чи його правонаступником), а органами Казначейства, які виконують судові рішення відповідно до Закону № 4901 і Порядку № 845, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області подати звіт про виконання рішення суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/2574/25 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн, про що 17 грудня 2025 року постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Однак внаслідок технічної помилки в п. 1 резолютивної частини ухвали від 17 грудня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення:
«1. Заяву позивача (стягувача) - ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/2574/25 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.»
пропущені слова « - залишити без задоволення».
Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні регламентовано положеннями ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з ч. 1 ст. 253 КАС суд, який постановив рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Ч. 4 ст. 253 КАС установлено, що ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
З огляду на викладене описка, допущена в ухвалі 17 грудня 2025 року, підлягає виправленню.
При цьому таке виправлення не змінює суті ухваленого судом процесуального рішення.
Керуючись ст. ст. 241, 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Виправити описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, виклавши пункт перший її резолютивної частини в такій редакції:
«1. Заяву позивача (стягувача) - ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/2574/25 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн - залишити без задоволення».
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
3. Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 17 грудня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко