Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2025 року Справа№640/33595/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до суду із позовом до Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві в якій просила:
визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати всіх належних сум при звільненні;
зобов'язати нарахувати заробітну плату з 26.03.2020 по 06.05.2020, у порядку та спосіб, визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
зобов'язати виплатити грошові кошти, які складають різницю між фактично отриманою з 26.03.2020 по 06.05 2020 заробітною платою та належною до виплати заробітною платою, розрахованою у порядку та спосіб, що визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
стягнути недоотриману заробітну плату у розмірі 129 750,36 грн, а саме посадовий оклад у сумі 43 290, 80 грн, надбавку за вислугу років прокурора у сумі 15 303,67 грн, щомісячну премію у сумі 26 113,03 грн, надбавку за високі досягнення у праці у сумі 45 042, 86 грн.
Позивач, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, вважає протиправним нарахування/виплату їй у період з 26.03.2020 по 06.05.2020 заробітної плати на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - постанова КМУ №505), оскільки у цей період оплата праці мала здійснюватися в порядку та розмірах, передбачених статтею 81 Закону №1697-VII.
Відповідач позов не визнав, а у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію мотивував посиланням на те, що Законом №113-ІХ внесено зміни до Закону України "Про прокуратуру", якими передбачено, що до проходження прокурорами атестації їх оплата праці регулюється постановою КМУ від 31.05.2012 №505. Зазначив, що позивача звільнено до створення та початку функціонування окружної прокуратури, а тому, з урахуванням приписів пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ, до нього не застосовуються визначені статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" розміри окладу та інші, передбачені зазначеною статтею виплати. Звертав увагу на те, що оплата праці позивача у спірний період проведена на підставі положень чинного законодавства, виходячи з наявних асигнувань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, цю справу передано на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач, ОСОБА_1 , у період з 13.10.2014 по 06.05.2020 безперервно працювала в органах прокуратури України.
Наказом керівника Прокуратури Автономної республіки Крим від 30.04.2020№ 64 К позивача на підставі ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», п. 3 пп.2 п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивача звільнено з посади прокурора другого відділу організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Мелітополь, що поширює свою діяльність на Автономну республіку Крим та м. Севастополь, та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури Автономної республіки Крим та з органів прокуратури на підставі п. 9 частини першої ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 06.05.2020. В наказі зазначено про прийняття наказу на підставі рішення № 312 кадрової комісії № 1.
У період з 26.03.2020 по 06.05.2020 оплата праці позивача проводилась на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 .
Посилаючись на необхідність обчислення розміру її посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірах, визначених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", позивач звернулася до суду з цим позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон №1697-VII (тут і далі - у редакції Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ), який набрав чинності 25.09.2019, - чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у частині першій статті 81 якого закріплено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік (частина друга статті 81 Закону №1697-VII).
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
Приписами частини п'ятої статті 81 Закону №1697-VII встановлено розміри посадових окладів прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах.
Згідно з частиною сьомою статті 81 Закону №1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується КМУ.
Частиною дев'ятою статті 81 Закону №1697-VII внормовано, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX передбачено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень
Відповідно до частин першої та другої статті 89 Закону №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проєктами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Приписами статті 90 Закону №1697-VII визначено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Приписами пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX внормовано, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови КМУ, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Закон №113-IX є чинним та неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався.
Приписами частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України закріплено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (у редакції Закону України від 28.12.2014 №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»), які набрали чинності 01.01.2015, передбачено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами статей 8, 13 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів КМУ в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Постановою КМУ №505 (зі змінами) затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з відповідними додатками. Надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці, з-поміж іншого, установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів. Визначено, що видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці (пункти 1, 2, 6 цієї постанови).
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 1 резолютивної частини Рішення). Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Спірні правовідносини у цій справі склалися з приводу ненарахування та невиплати позивачеві з 26.03.2020 по 06.05.2020 заробітної плати в розмірі, встановленому статтею 81 Закону №1697-VII.
Положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження атестації.
Під час аналізу приписів Закону №113-ІХ Верховний Суд у постановах від 14.07.2022 в справах №160/13767/20, №240/1984/21, від 28.07.2022 в справі №620/1338/21, від 09.08.2022 в справі №240/15182/21, від 11.08.2022 в справі №120/3931/21-а, від 18.08.2022 в справі №200/2499/21-а, від 08.09.2022 в справі №360/931/21 та інших дійшов висновків про те, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови КМУ №505. Водночас ті прокурори, які переведені на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону №1697-VII зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ.
Отже, дія статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у редакції закону № 113 -ІХ з 26.03.2020 по 29.12.2020, не поширюється на прокурорів місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02.01.2020.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.
Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
Таким чином, у період з 26.03.2020 по 06.05.2020 обласні прокуратури створені не були, тому позивач у цей період не обіймав посаду прокурора обласної прокуратури, а обіймав посаду прокурора прокуратури Автономної республіки Крим та м. Севастополя.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про переведення позивача на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, а тому відсутні підстави для прирівнювання посадового окладу позивача до посадових окладів прокурорів, що переведені в ці установи та таке прирівнювання суперечитиме вимогам Закону №113-IX.
Щодо застосування Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідно зазначити, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому Рішенні (абзац одинадцятий підпункту 2.2 пункту 2), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.
Таким чином, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, яка водночас відповідно до іншого Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-р(II)/2020 вказує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
Тобто, Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, на яке посилається позивач, стосується приписів статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України та пов'язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - з функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону №1697-VII зі змінами у редакції Закону №113-ІХ без обмежень у цій справі, пов'язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону №113-ІХ).
В матеріалах справи відсутні докази переведення позивача на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури у зв'язку з успішним проходженням атестації; за змістом наказу про звільнення позивача звільнено з посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, що визначає звільнення через ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають приписи абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови КМУ, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме постанови КМУ №505.
Відповідні висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 26.05.2022 в справі №540/1268/21, від 14.07.2022 в справах №160/13767/20, №240/1984/21, від 28.07.2022 в справі №620/1338/21, від 09.08.2022 в справі №240/15182/21, від 11.08.2022 в справі №120/3931/21-а, від 18.08.2022 в справі №200/2499/21-а, від 08.09.2022 в справі №360/931/21, від 10.11.2022 в справах №160/2916/21, №160/10050/21, №420/20708/21 та інших.
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (відповідач), адреса: 03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 24, код ЄДРПОУ: 02911088
Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві (третя особа), адреса, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11а, ЄДРПОУ 37993783
Суддя А.С. Михайлик