Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2025 року Справа№200/7430/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.08.2025 р., П/С №914260849068, про відмову оформити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на поховання ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.07.2025 року подав заявку №16593 щодо оформлення допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ.
З отриманого рішення від 11.08.2025 року, П/С №914260849068, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Краматорськ, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком.
Проте, з 01.03.2025 р. у зв'язку з непроходженням ОСОБА_2 фізичної ідентифікації, передбаченої постановою кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» відповідно до вимог пункту 4-1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) виплату пенсії було зупинено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято Рішення від 11.08.2025 П/С №914260849068 про відмову у оформленні та виплаті допомоги ОСОБА_1 , на поховання померлої ОСОБА_2 , за заявкою №16593 від 22.07.2025 року, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 , не отримувала пенсію на момент смерті та підстав для обчислення та виплати допомоги на поховання відсутні.
11.08.2025 року П/С №914260849068 було отримано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 , за заявкою №16593 від 22.07.2025 оскільки ОСОБА_2 , не отримувала пенсію на момент смерті та підстав для обчислення та виплати допомоги на поховання відсутні.
Вказане Рішення про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання від 11.08.2025р., є протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 13.10.2025р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач надіслав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Виплата пенсії проведена ОСОБА_2 по 28.02.2025
Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.03.2025 у зв'язку з непроходженням пенсіонером фізичної ідентифікації, передбаченої постановою кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» відповідно до вимог пункту 41 статті 49 Закону №1058.
Статтею 53 Закону №1058 визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на його поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
22.07.2025 із заявою №16593 про виплату допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 .
За результатом розгляду наданих документів 11.08.2025 було винесено рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 53 Закону №1058 з урахуванням вимог пункту 144 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 у зв'язку з неотриманням ОСОБА_2 пенсії на момент смерті.
Просили відмовити у задоволенні позову.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.07.2025 року подав заявку №16593 щодо оформлення допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ.
З отриманого рішення від 11.08.2025 року, П/С №914260849068, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Краматорськ, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком.
Проте, з 01.03.2025 р. у зв'язку з непроходженням ОСОБА_2 фізичної ідентифікації, передбаченої постановою кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» відповідно до вимог пункту 4-1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) виплату пенсії було зупинено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято Рішення від 11.08.2025 П/С №914260849068 про відмову у оформленні та виплаті допомоги ОСОБА_1 , на поховання померлої ОСОБА_2 , за заявкою №16593 від 22.07.2025 року, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 , не отримувала пенсію на момент смерті та підстав для обчислення та виплати допомоги на поховання відсутні.
11.08.2025 року П/С №914260849068 було отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 , за заявкою №16593 від 22.07.2025 оскільки ОСОБА_2 , не отримувала пенсію на момент смерті та підстав для обчислення та виплати допомоги на поховання відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Згідно зі статтею 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Згідно з п. 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
П. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Сторони визнають той факт, що за життя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії, ОСОБА_2 залишалась бути пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058.
Суд акцентує увагу на тому, що згідно наведених вище норм законодавства виплата вказаної допомоги пов'язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.
Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату йому допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.
Відтак, позивач виконав всі умови, що визначені діючим законодавством.
У зв'язку з чим, жодних підстав для відмови у виплаті йому такої допомоги у відповідача не було.
З урахуванням наведеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.08.2025 П/С №914260849068 про відмову є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за заявкою від 22.07.2025 року №16593.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 968,96 грн. судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, 11.08.2025 р., П/С №914260849068, про відмову оформити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на поховання ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі - 968,96 гривень.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова