Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 грудня 2025 року Справа№200/4851/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Овчаренка Олега Олексійовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії при виплаті з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року, а також щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії за вислугу років з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу починаючи з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, зберігаючи відсоткове значення пенсії 80% від суми грошового забезпечення, без визначення кінцевої дати періоду проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, а також без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Ухвалою суду від 7 липня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні в письмовому порядку; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення на позов; зобов'язано відповідача надати суду додаткові докази.
17 липня 2025 року судом отримано від відповідача відзив на позов.
17 липня 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України.
17 липня 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25.
Ухвалою суду від 18 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 18 липня 2025 року Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерства соціальної політики України.
23 липня 2025 року судом отримано від представника позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обгрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
Позивач проходив військову службу в збройних силах, є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України № 2262-XII від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є ветераном військової служби і інвалідом війни 2 групи, ліквідатор аварії ЧАЕС 1 категорії.
В серпні 2023 року позивач отримав довідку № ФС-94125/09/01/2325 від 17 серпня 2023 року «Про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 » для перерахунку пенсії з 1 квітня 2019 року.
Отримавши відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, позивач оскаржив відмову до суду.
Рішенням Донецького окружного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/5155/23 було визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ФС-94125/09/01/2325 від 17 серпня 2023 року та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 1 квітня 2019 року.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 1 грудня 2019 року, але при цьому незаконно припинив виплату доплати до пенсії, встановленої Постановою КМУ № 713 в сумі 2000 грн, обмежив максимальний розмір призначеної позивачу пенсії, а також здійснив нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як особі з інвалідністю в наслідок війни без врахування суми індексації за 2022 та 2023 роки.
За захистом порушених прав позивач був змушений знов звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адмінсуду від 18 березня 2024 року у справі № 200/378/24 було визнано протиправними дії відповідача щодо: незаконного припинення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно з Постановою КМУ № 713, незаконного обмеження максимального розміру пенсії позивача, незаконного нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії як особі з інвалідністю в наслідок війни без врахування сум щорічної індексації пенсії, також суд зобов'язав управління виправити допущені порушення - здійснити нарахування та виплату пенсії згідно рішення суду.
На виконання рішення суду відповідач провів нарахування позивачу пенсії в сумі 26 052,14 грн, однак протиправно здійснив виплату пенсії з 1 липня 2024 року в розмірі 23 610,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адмінсуду від 14 листопада 2024 року у справі № 200/7487/24 було визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
На виконання зазначеного рішення суду в лютому 2025 року відповідач здійснив нарахування призначеної позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром - в розмірі 26052,14 грн, але виплату пенсії у лютому 2025 року здійснив в розмірі 24 822,96 грн.
В листі від 23 січня 2025 року № 0500/0220-8/6037 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивачу, що обмеження розміру призначеної позивачу пенсії мало місце внаслідок застосування до пенсії зменшувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету міністрів України № 1 від 3 січня 2025 року.
Крім цього, відповідачем не було нараховано та виплачено позивачу з 1 березня 2025 року гарантовану Державою щорічну індексацію пенсії в розмірі 1 500,00 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з цього приводу, але отримував відповіді, що пенсію нараховано згідно вимог діючого законодавства.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с. 1-7).
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Позивач є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року.
Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, якім пенсія призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, згідно зі ст. 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX передбачено, що пенсії, призначені (перераховані) відповідно до законів України […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», […] (з урахуванням надбавок, підвищень, […] індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведених приписів Кабінет Міністрів України 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» (Постанова № 1), якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.
При цьому Постановою № 1 не встановлено обмеження максимального розміру пенсії або фіксованого розміру пенсії, а передбачено застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (щодо пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність), отже, позивач помилково ототожнює застосування Головним управлінням коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1, з обмеженням максимального розміру пенсії, при цьому, на даний час положення ст. 46 Закону № 4059-ІХ є чинними, тому підлягають обов'язковому виконанню Головним управлінням.
Головне управління не може використовувати кошти Пенсійного фонду на виплату пенсійного забезпечення понад встановлені законодавцем межі. Бюджетного фінансування для виплати позивачу пенсійного забезпечення у розмірі, заявленому у позові, Головному управлінню не передбачено.
Просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог (а.с. 44-47).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 від 13 листопада 1995 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, особою з інвалідністю ІІ групи відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 від 27 червня 2018 року по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 10-13).
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 48, 51-54).
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ; пенсійна справа ФС-0501013535 (Міноборони) (а.с. 14-36, 55-59).
Відповідно до протоколу від 15 червня 2007 року ОСОБА_2 призначена пенсія по інвалідності 2 групи; причина інвалідності: поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, отримані при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних об'єктах та випробуваннях ядерної зброї; пенсія призначена у розмірі 80% грошового забезпечення; розмір пенсії при призначенні - 2 398,64 грн (а.с. 59).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/5155/23, яке набрало законної сили 19 грудня 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31 серпня 2023 року № 0501013535 “Про відмову в перерахунку пенсії»; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 1 квітня 2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 серпня 2023 року № ФС-94125/09/01/2325 про грошове забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 23-27, https://reyestr.court.gov.ua/Review/114054953).
Розпорядженням від 26 грудня 2023 року відповідачем «на виконання рішення суду» здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії із врахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 серпня 2023 року № ФС-94125/09/01/2325 про грошове забезпечення; при цьому: основний розмір пенсії позивача: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524,00 грн, з урахуванням індексації - 17 390,70 грн, з урахуванням доплати - 20 771,70 грн; індексація базового ОСНП 2022 (16905 * 0,1400) - 2 366,70 грн; індексація базового ОСНП 2023 (19 271,7 * 0,1970) - 1 500,00 грн; в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25% від 13 524,00 грн - 3 381,00 грн; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліда війни 2 групи - 837,20 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн; всього (з надбавками) - 21 886,66 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії: 20 930,00 грн (а.с. 29).
Листом від 2 січня 2024 року (вих. № 050-0203-8/500) ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивачу, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року по справі № 200/5155/23, яке набрало законної сили 19 грудня 2023 року, у грудні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача з 1 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 серпня 2023 року № ФС-94125/09/01/2325 про розмір грошового забезпечення, після виконання судового рішення загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з січня 2024 року складає 21 886,66 грн. Також у листі зазначено, що розмір пенсійної виплати склав 21 886,66 грн і будь-яких зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження розміру пенсії рішенням суду на Головне управління не покладено, виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з обмеженим розміром, до виплати належить 20 930,00 грн (а.с. 28).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 200/378/24, яке набрало законної сили 20 червня 2024 року, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 1 січня 2024 року; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 зазначеної доплати з 1 січня 2024 року; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/5155/23; зобов'язано ГУ ПФУ В Донецькій області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/5155/23, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 1 березня 2023 року із урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 1 березня 2023 року з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 14-20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117723094).
Розпорядженням від 27 червня 2024 року відповідачем «на виконання рішення суду» здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії, за наслідком якого позивачу поновлено нарахування та виплату з 1 січня 2024 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та здійснено підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії; при цьому: основний розмір пенсії позивача: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524,00 грн, з урахуванням індексації: 24 829,98 грн: індексація базового ОСНП 2022 (13524 * 0,1400) - 1 893,36 грн; індексація базового ОСНП 2023 (13490,19 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (16917,36 * 0,0796) - 1 346,62 грн; щомісячна оплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14 липня 2021 року (згідно рішення суду) - 2000,00 грн; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліда війни 2 групи - 944,40 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн; всього (з надбавками) - 26 052,14 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 23 610,00 грн (а.с. 22).
Листом від 2 липня 2024 року (вих. № 0500-0203-8/68106) ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивачу, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року по справі № 200/378/24, яке набрало законної сили 20 червня 2024 року, в червні 2024 року позивачу поновлено нарахування з 1 січня 2024 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/5155/23 з 1 квітня 2019 року поновлено нарахування пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 1 березня 2023 року з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищень (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки. Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку за рішенням суду складає 26 052,14 грн. З липня 2024 року розмір пенсійної виплати складає 23 610,00 грн, доплата за період з 1 квітня 2019 року по 30 червня 2024 року у загальній сумі складає 60 389,11 грн (а.с. 21).
Згідно з протоколом за пенсійною справою ФС - 0501013535 (Міноборони) від 31 грудня 2024 року з 31 грудня 2024 року основний розмір пенсії позивача: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524,00 грн, з урахуванням індексації - 18 263,98 грн, з урахуванням доплати - 24 829,98 грн, в т. ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 18 263,98 грн - 4 566,00 грн; індексація базового ОСНП (11833,5 * 0,140) - 1656,69 грн; індексація базового ОСНП 2022 (13524*0,1400) - 1 893,36 грн; індексація базового ОСНП 2023 (13490,19 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2023 (15417,36 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (14990,19 * 0,0796) - 1 193,22 грн; індексація базового ОСНП 2024 (16917,36 * 0,0796) - 1 346,62 грн; щомісячна оплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14 липня 2021 року (згідно рішення суду) - 4 000,00 грн; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліду війни 2 групи - 944,40 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн; всього призначено - 26 052,14 грн; загальний розмір пенсії - 26 052,14 грн (а.с. 56).
Згідно з протоколом за пенсійною справою ФС - 0501013535 (Міноборони) від 1 січня 2025 року з 1 січня 2025 року основний розмір пенсії позивача: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524,00 грн, з урахуванням індексації - 18263,98 грн, з урахуванням доплати - 24 829,98 грн, в т. ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 18 263,98 грн - 4 566,00 грн; індексація базового ОСНП (11833,5 * 0,140) - 1656,69 грн; індексація базового ОСНП 2022 (13524 * 0,1400) - 1 893,36 грн; індексація базового ОСНП 2023 (13490,19 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2023 (15417,36 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (14990,19 * 0,0796) - 1 193,22 грн; індексація базового ОСНП 2024 (16917,36 * 0,0796) - 1 346,62 грн; щомісячна оплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14 липня 2021 року; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліду війни 2 групи - 944,40 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн; всього призначено - 26 052,14 грн; загальний розмір пенсії до виплати - 24 882,96 грн. (Деталізація розрахунку пониження суми 26 052,14 грн згідно ПКМУ № 1 від 3 січня 2025 року: Розрахунок пониження по діапазону 1:1,0 * 23610 = 23 610,00 грн без пониження в діапазоні
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 200/7487/24, яке набрало законної сили 16 січня 2025 року, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 1 липня 2024 року десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 1 липня 2024 року без будь-якого обмеження максимального розміру (в.с. 30-32, https://reyestr.court.gov.ua/Review/123044802).
Розпорядженням від 22 січня 2025 року відповідачем «на виконання рішення суду» здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії з 1 лютого 2025 року, за наслідком якого основний розмір пенсії позивача: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524,00 грн, з урахуванням індексації - 18 263,98 грн, з урахуванням доплати - 24 829,98 грн, в т. ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 18 263,98 - 4 566,00 грн; індексація базового ОСНП (11833,5 * 0,140) - 1656,69 грн; індексація базового ОСНП 2022 (13524 * 0,1400) - 1 893,36 грн; індексація базового ОСНП 2023 (13490,19 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2023 (15417,36 * 0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (14990,19 * 0,0796) - 1 193,22 грн; індексація базового ОСНП 2024 (16917,36 * 0,0796) - 1 346,62 грн; щомісячна оплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14 липня 2021 року (згідно рішення суду) - 2000,00 грн; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліда війни 2 групи - 944,40 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн; всього (з надбавками) - 26 052,14 грн; пониження суми 26 052,14 грн згідно з ПКМУ № 1 від 3 січня 2024 року - 24 822,96 грн (Деталізація розрахунку пониження суми 26 052,14 грн згідно ПКМУ № 1 від 3 січня 2025 року до 23 610,00 грн: розрахунок пониження по діапазону 1: 1,0 * 23610 = 23610,00 грн, без пониження в діапазоні
Листом від 23 січня 2025 року (вих. № 0500-0220-8/6037) ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивачу, що в січні 2025 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року по справі № 200/7487/24, яке набрало законної сили 16 січня 2025 року, здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 1 липня 2024 року. Також зазначено, що розмір пенсії залишається без змін, змінюється тільки сума пенсійної виплати у період воєнного стану, яка проводиться з урахуванням п. 1 Постанови № 1 із застосуванням коефіцієнта до відповідних сум підвищення. Після виконання рішення суду розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 на 1 лютого 2025 року складатиме 24 822,96 грн. Доплата до пенсії за рішенням суду за період з 1 липня 2024 року по 31 січня 2025 року у загальній сумі 15 865,80 грн (а.с. 33-34).
Згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії від 26 лютого 2025 року за пенсійною справою ФС - 0501013535 (Міноборони) (підстава перерахунку: ДБУ 2025 року + індексація з березня 2025 року) з 1 березня 2025 року основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524 з урахуванням індексації: 19763,98, з урахуванням доплати складає - 26 704,98 грн, Індексація базового ОСНП (13524 * 0,1400) - 13 524,00 грн; Індексація базового ОСНП 2022 (13524 * 0,1400) - 1 893,36 грн; індексація базового ОСНП 2023 (15417,36*0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (16917,36 * 0,0796) - 1 346,62 грн; індексація базового ОСНП 2025 (18263,98 * 0,1150) - 1 500,00 грн; в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 19 763,98 грн; збільшення ст. 21 ЗВС - 4 941,00 грн; щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14 липня 2021 року (згідно рішення суду) - 2000,00 грн; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліда війни 2 групи - 944,40 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 27 927,14 грн з урахуванням максимального розміру пенсії - 26 052,14 грн; відповідно до пониження суми 26 052,14 грн згідно ПКМУ №1 від 3 січня 2025 року - 24 822,96 грн. (Деталізація розрахунку пониження суми 26 052,14 грн згідно ПКМУ № 1 від 3 січня 2025 року: Розрахунок пониження по діапазону 1:1,0 * 23610 = 23610,00 грн без пониження в діапазоні
Згідно з протоколом за пенсійною справою ФС - 0501013535 (Міноборони) від 11 липня 2025 року з 1 липня 2025 року основний розмір пенсії позивача: 80% грошового забезпечення у розмірі: 13 524,00 грн, з урахуванням індексації - 19763,98 грн, з урахуванням доплати - 26 704,98 грн, в т. ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 19 763,98 - 4 941,00 грн; індексація базового ОСНП (11833,5*0,140) - 1656,69 грн; індексація базового ОСНП 2022 (13524*0,1400) - 1 893,36 грн; індексація базового ОСНП 2023 (15417,36*0,1970) - 1 500,00 грн; індексація базового ОСНП 2024 (14990,19*0,0796) - 1 193,22 грн; індексація базового ОСНП 2024 (16917,36*0,0796) - 1 346,62 грн; індексація базового ОСНП 2025 (18263,98*0,1150) - 1 500,00 грн; щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14 липня 2021 року (згідно рішення суду) - 4000,00 грн; підвищення та надбавки до пенсії: як інваліда війни 2 групи - 944,40 грн; 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід 2 групи - 227,76 грн; інвалід війни 2 гр./ при виконання обов'язків в/с - 50,00 грн; всього призначено - 27 927,14 грн; загальний розмір пенсії - 24 822,96 грн (а.с. 55).
Будучи не згодним із обмеженням з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року розміру призначеної йому пенсії, а також із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до абз. 3 преамбули Закону № 2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Розглядаючи позовні вимоги позивача щодо обмеження загального розміру його пенсії з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, з 1 січня 2025 року загальний розмір нарахованої позивачу пенсії склав 26 052,14 грн; розмір пенсії до виплати - 24 882,96 грн. При цьому зменшення пенсії до виплати до 24 882,96 грн мало місце у звязку із застосуванням відповідачем коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", - що вбачається з протоколу за пенсійною справою ФС - 0501013535 (Міноборони) від 1 січня 2025 року (а.с. 57).
Разом із цим при розрахунку розміру пенсії позивача з 1 березня 2025 року (при проведенні індексації пенсії) відповідачем було застосовано як обмеження загального розміру нарахованої позивачу пенсії (27 927,14 грн) максимальним розміром, встановленим ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 200/7487/24 - 26 052,14 грн), так і обмеження розміру пенсії внаслідок застосуванням (до 26 052,14 грн) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1, що призвело до встановлення позивачу пенсії до виплати у розмірі 24 822,96 грн (а.с. 58).
Суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) […], призначених (перерахованих) відповідно до […] законів України […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також Законом № 3668-VІ внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, частину 5 якої викладено в наступній редакції:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (яка станом на час внесення змін Законом № 3668-VІ була частиною 5-ю).
Згідно з п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Відповідно до Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(далі - Закон № 1774-VІІІ), який набрав чинності з 1 січня 2017 року, в частині 7ст. 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Аналіз змін, внесених Законом № 1774-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ відсутня 7 частина, а внесені до ч. 7 ст. 43 зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом № 1774-VІІІ до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 9 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 21 грудня 2021 у справі № 120/3552/21-а, від 7 жовтня 2022 року у справі № 640/7973/21, від 7 вересня 2023 року у справі № 285/2784/17.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.
Водночас положення ст. 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016) та Законом № 3668-VІ у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, яка прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення ст.ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зазначено, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що в разі наявності колізії між двома законами, які регулюють одне і те ж коло відносин і один з них визнано неконституційним, застосуванню підлягає підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, при вирішенні даної справи судом застосовуються приписи Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Як наслідок, дії відповідача щодо обмеження з 1 березня 2025 року загального розміру пенсії позивача максимальним розміром, встановленим ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (із урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі № 200/6917/24), є протиправними.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що про протиправність обмеження відповідачем загального розміру пенсії позивача максимальним розміром, встановленим ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, зазначалось у рішеннях Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 200/378/24 та від 14 листопада 2024 року у справі № 200/7487/24.
Разом із цим відповідач втретє протиправно обмежив розмір належної позивачу пенсії максимальним розміром.
Враховуючи наведене, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження з 1 березня 2025 року загального розміру пенсії позивача (27 927,14 грн) максимальним розміром (26 052,14 грн).
При цьому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обмеження з 1 січня 2025 року загального розміру пенсії позивача максимальним розміром задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо правомірності застосування при розрахунку з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року призначеної позивачу пенсії понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінет Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VІІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 ст. 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не підлягають обмеженню конституційні права і свободи людини і громадянина, які гарантовані ст. 46 Конституції України.
Статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX, який набрав чинності 1 січня 2025 року (далі - Закон - № 4059-IX), встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-XII (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 46 Закону № 4059-IX 3 січня 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1), якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.
Відповідно до п. 1 Постанови № 1 у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-XII (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Таким чином, положеннями ст. 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом № 2262-ХІІ, що не узгоджується із приписам ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Крім цього, застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії згідно із ст. 46 Закону № 4059-IX та п. 1 Постанови № 1 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом, а також порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України. Поширення дії Закону № 4059-IX та Постанови № 1 на пенсії, що призначені відповідно до Закону України № 2262-XII, є грубим порушенням норм Конституції України, зокрема ст.ст. 8, 19 та 92.
Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону № 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Зміни до Закону № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою № 1), не вносилися.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori), «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
У Рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) Конституційний Суд України вказав, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 2262-ХІI, а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).
У рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абз. 3 п. 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 120/1081/25 дійшов таких висновків:
«55. Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
56. Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.».
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 240/1202/25, від 23 вересня 2025 року у справі № 380/5247/25, від 24 вересня 2025 року за позовами осіб (пенсіонерів) до територіального органу Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо обмеження розміру пенсії відповідно до Постанови № 1, починаючи з 1 січня 2025 року.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір нарахованої позивачу пенсії з 1 січня 2025 року та згодом з 1 березня 2025 року, застосувавши при встановленні розміру пенсії до виплати коефіцієнти, передбачені Постановою № 1.
Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року при розрахунку розміру призначеної позивачу пенсії понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1 - підлягають задоволенню.
Виходячи з приписів ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 1 січня 2025 року та з 1 березня 2025 року - без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 1 березня 2025 року без обмеження максимального розміру пенсії позивача та виплатити позивачу перераховану суму пенсії із врахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії, зберігаючи відсоткове значення пенсії 80% від суми грошового забезпечення, без визначення кінцевої дати періоду проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, - суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом с п о р і в у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Я встановлено судом, розмір призначеної позивачу пенсії розраховується відповідачем виходячи із 80% від суми грошового забезпечення позивача.
Отже, питання відсоткового значення розрахунку розміру призначеної позивачу пенсії не є спірним в межах даної справи.
Позовні вимоги позивача в частині не визначення кінцевої дати періоду проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром спрямовані на майбутнє.
Отже, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при розрахунку ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2025 року та 1 березня 2025 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 1 березня 2025 року без обмеження розміру пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна