Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2025 року Справа №200/499/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Вадима Меламеда в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/499/25,-
До суду надійшла заява адвоката Вадима Меламеда в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2025.
В обґрунтування заяви зазначено, що боржником судове рішення у справі №200/499/25 не виконано, а саме не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частину доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2018 по 30.09.2024.
Ухвалою від 02.12.2025 вирішено прийняти заяву адвоката Вадима Меламеда в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/499/25 до розгляду. Встановлено боржнику строк для подання доказів щодо виконання судового рішення.
На виконання ухвали суду, від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли пояснення щодо виконання судового рішення, у яких зазначено, що на виконання рішення суду нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2018 по 30.09.2024 та виплачених разом в сумі 163 407,71 грн в сумі 33 217,56 грн. Вказав, що заборгованість згідно рішення суду за період з 01.07.2018 по 30.09.2024 в сумі 33 217,56 грн облікована Головним управлінням та включена до переліку, сформованого відповідно до вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Вказав, що фактичне проведення виплати залежить виключно від обсягів централізованого фінансування, при цьому рішення суду обліковується в підсистемі «Реєстр судових рішень» виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, судове рішення виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/499/25 від 06.05.2025 вирішено, зокрема зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2018 по 30.09.2024 та виплачених разом в сумі 163 407,71 грн, у жовтні 2024 року на виконання рішення суду у справі №200/656/24.
Рішення суду набрало законної сили 02.10.2025 відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з розрахунком компенсаційних виплат згідно з судовим рішенням у справі №200/499/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2018 по 30.09.2024 в сумі 33 217,56 грн.
Нарахована компенсація в сумі 33217,56 грн облікована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та включена до переліку відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Отже, нарахована компенсація, на виконання судового рішення у справі №200/499/25, становить 33217,56 грн та дотепер невиплачена у зв'язку з відсутністю фінансування.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зауважує, що виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах.
Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справах “Імобільяре проти Італії», “Горнсбі проти Греції», “Жовнер проти України», “Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що “право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина “судового розгляду».
Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Так, на виконання судового рішення у цій справі, боржником нараховано компенсацію втрати частини доходів, яка обліковується у підсистемі Реєстр судових рішень за номером РС821-37123, проте нараховану суму компенсації не виплачено у зв'язку з відсутністю фінансування.
Суд ураховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу сума компенсації має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд ураховує, що відповідачем здійснено нарахування компенсаційних сум, та сума заборгованості обліковується у підсистемі Реєстр судових рішень за номером РС821-37123, разом з тим, рішення суду у справі №200/499/25 виконано не в повному обсязі, оскільки нарахована сума фактично не виплачена.
Таким чином, перевіривши доводи заявника, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Заяву адвоката Вадима Меламеда в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/499/25, - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №200/499/25 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в в Донецькій області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 КАС України. Відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв