17 грудня 2025 року Справа 160/23099/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в якій позивачка просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 08.11.2024 року № 30/в року про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги матері, дружині та синам ОСОБА_2 ;
-зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних
із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначити і виплатити членам сім'ї померлого старшого лейтенанта ОСОБА_2 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частинах членам сім'ї загиблого, а саме : матері померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дружині - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та неповнолітнім дітям - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160,161 КАС України.
Згідно із приписами ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як слідує з прохальної частини позову, позивачка просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 08.11.2024 року № 30/в про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги матері - ОСОБА_3 , дружині - ОСОБА_1 та синам ОСОБА_2 - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , та зобов'язати комісію Міністерства оборони України призначити і виплатити вказаним членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразову грошову допомогу у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частинах членам сім'ї загиблого, а саме : матері померлого - ОСОБА_3 , дружині- ОСОБА_1 та неповнолітнім дітям - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Між тим, суд звертає увагу на ту обставину, що зобов'язальна частина позовної заяви стосується прав та інтересів не тільки позивачки - ОСОБА_1 , але і членів її сім'ї, які ні у якості сторони по справі, ні у якості третьої особи у позові не зазначені, що позбавляє суд визначитись із складом сторін у справі, та свідчить про недоліки позовної заяви.
Суд також зазначає, що статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що позивачкою оскаржується рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 08.11.2024 року №30/в про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги матері, дружині та синам ОСОБА_2 .
Як було зазначено раніше, відповідно до ст. 122 КАС України, строк для оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - шість місяців, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи також підтверджено, що вказане рішення було отримано ІНФОРМАЦІЯ_5 17.01.2025 року для забезпечення вручення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 під особистий підпис про отримання, що підтверджується копією супровідного листа Міністерства оборони України від 11.12.2024 року за вих. № 7/319224/14.
Тобто, із позовом до суду позивачка повинна була звернутись не пізніше 17.07.2025 року. Між тим, із позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 11.08.2025 року, тобто із пропуском, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, строком звернення до суду.
При цьому, доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачкою не надано, заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних доказів на їх підтвердження, до суду не надано.
Посилання позивачки на те, що оскаржуване рішення було нею отримано в лютому 2025 року ніяким чином не підтверджено документально (в листі Міністерства оборони України від 11.12.2024 року за вих. № 7/319224/14 ІНФОРМАЦІЯ_5 було зобов'язано вручити спірне рішення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 під особистий підпис про отримання), у зв'язку із чим, не може бути прийнято судом до уваги, як момент, з якого починається відлік строку звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Вказані обставини також свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ч. 6 ст. 161 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із визначенням належного складу учасників справи з доказами направлення сторонам по справі у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України;
- докази поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності подання заяви про поновлення пропущених строків звернення до суду із наведення доказів їх поважності, в т.ч. докази, що підтверджують коли фактично було отримано позивачкою спірне рішення (розписки, повідомлення, тощо).
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева