16 грудня 2025 рокуСправа № 160/34698/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49051, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, 42 ЄДРПОУ 34984493) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
05 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягає у не здійсненні заходів, передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за виконавчим провадженням №68716305 з Єдиного реєстру боржників;
- зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за виконавчим провадженням №68716305 з Єдиного реєстру боржників.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 за №68716305. Керуючись п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 26.10.2022 державним виконавцем було винесено постанову про завершення виконавчого провадження за відсутності майна боржника . Однак, станом на 20.08.2025, виконавче провадження в стані завершено та передано до архіву, а виконавчий документ повернуто стягувачу,
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2025 року по справі №199/5162/25 встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню.
При цьому, між сторонами було врегульовано спір та в ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія управління активами" відсутня заборгованість за кредитним договором SAMDN51000122680261 від 22.11.2013, на підставі якого було вчинено зазначений вище виконавчий напис, що підтверджується Довідкою №0805/2 від 08.05.2025.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача шодо не виконання вимог ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим остання звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою від 08 грудня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначив проведення судового засідання на 16 грудня 2025 року о 15:20 год.
Згідно з ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копіє паспорта № НОМЕР_2 .
17.07.2025 представник ОСОБА_1 , адвокат Губська Христина Юріївна звернулась до Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі ПМУ МЮ з заявою щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №68716305 та відповідно здійснити усі необхідні дії, які є наслідком закінчення виконавчого провадження у тому числі виключити записи про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, керуючись п.5 ч.1 ст. 39 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до листа Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі на № 128136 від 20.08.2025 року зазначено, що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 за № 68716305 з примусового виконання виконавчого напису № 29099 виданий 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» боргу в сумі 19369,99 грн. Станом на 20.08.2025 року виконавче провадження в стані завершено та передано до архіву, а виконавчий документ повернуто стягувачу, тому керуючись ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно звернутись до суду.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2025 року у справі №199/5162/25 визнано виконавчий напис, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 29099, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", заборгованості в розмірі 19 369,66 грн таким, що не підлягає виконанню. Копія рішення наявна в матеріалах справи.
Між сторонами було врегульовано спір та в ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія управління активами" відсутня заборгованість за кредитним договором SAMDN51000122680261 від 22.11.2013, на підставі якого було вчинено зазначений вище виконавчий напис, що підтверджується довідкою №0805/2 від 08.05.2025, яка наявна в матеріалах справи.
02.10.2025 представник позивача, адвокат Губська Х.Ю. знову звернулась до відповідача з заявою, керуючись ч.4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідь листом № 192150 від 25.11.2025 було повідомлено, що на адресу відділу надійшло рішення № 199/5162/25 від 03.07.2025 про визнання виконавчого напису №29099 від 22.12.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., таким, що не підлягає виконанню, однак відсутні підстави для відновлення виконавчого провадження, передбачені ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає вичерпний перелік підстав для відновлення.
Вважає протиправною бездіяльність відповідача стосовно не виконання вимог ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Норми Закону №1404-VІІІ містять комплекс дій обов'язкового характеру, які повинен вчиняти державний виконавець в процесі виконання рішення.
Одним із його заходів є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з вимогами ч. 1-2 ст. 56 Закону №1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
З аналізу викладеного видно, що арешт майна боржника є одним із прав державного виконавця, заходом забезпечення примусового виконання рішень, зокрема, суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи слідує, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 за №68716305. Керуючись п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 26.10.2022 державним виконавцем було винесено постанову про завершення виконавчого провадження за відсутності майна боржника.
Однак, станом на 20.08.2025, виконавче провадження в стані завершено та передано до архіву, а виконавчий документ повернуто стягувачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа передбачені ст. 40 Закону № 1404-VІІІ.
Згідно з ч. 1-2 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Зважаючи на наведене, суд зробив висновок про те, що законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна у боржника, оскільки стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано.
Разом з тим, суд встановив, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2025 року у справі № 199/5162/25 визнано виконавчий напис, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 29099 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", заборгованості в розмірі 19369,66 грн таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 03.07.2025 року.
Суд звертає увагу відповідача на зміни в Законі №1404-VІІІ, внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб'єктом та державою Україна", які вступили в силу з 05.08.2021 року.
Так зазначеним законом статтю 40 Закону №1404-VІІІ доповнено частиною четвертою такого змісту:
"4. У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна".
Крім викладеного, законодавцем врегульовано механізм реалізації таких змін.
Так 26.08.2021 Міністерством юстиції України прийнято Наказ № 3025/5 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України", яким внесено до пункту 20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), зокрема, такі зміни: 2) після абзацу другого доповнити новими абзацами третім, четвертим такого змісту: "У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.
Копія постанови виконавця про скасування заходів примусового виконання в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника. У випадках, передбачених законом, на підставі постанови про скасування заходів примусового виконання виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.".
Згадані зміни набули чинності з 10.09.2021 року.
Таким чином, після внесення вищезазначених змін законодавець передбачив обов'язок, в тому числі й державного виконавця в разі, зокрема, встановлення, що виконавчий документ не підлягає виконанню - зняти арешти з майна боржника та виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що винести відповідну постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець має вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Можливість та обов'язок реалізувати наведені приписи після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ прямо передбачена Законом № 1404-VІІІ.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач та його представник звертались до відповідача із проханням зняти арешт з майна боржника, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті під час примусового виконання заходи.
Тобто, після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 2 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ відповідачу стало відомо про те, що виконавчий документ не підлягає виконанню. У зв'язку з цим відповідач був зобов'язаний виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що винести відповідну постанову.
Проте не зважаючи на викладене, відповідачем вказаних дій в порушення приписів ч.4 ст. 40 Закону №1404-VІІІ вчинено не було.
Зважаючи на наведене, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягає у не здійсненні заходів, передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за виконавчим провадженням №68716305 з Єдиного реєстру боржників.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що належним захистом прав позивача буде зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за виконавчим провадженням № 68716305 з Єдиного реєстру боржників.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд зробив висновок про задоволення позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, що відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 968, 96 грн, що підтверджується квитанцією від 04.12.2025 року № 9796-2271-6425-4716.
Таким чином, судові витрати у розмірі 968,96 грн потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49051, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, 42 ЄДРПОУ 34984493).
Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49051, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, 42 ЄДРПОУ 34984493) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що полягає у не здійсненні заходів, передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за виконавчим провадженням №68716305 з Єдиного реєстру боржників.
Зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за виконавчим провадженням №68716305 з Єдиного реєстру боржників.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук