ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про витребування доказів
17 грудня 2025 рокуСправа №160/27514/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
за участі секретаря судового засідання Лінчук С.В.,
за участі: представника позивача: представника відповідача: Діденко І.В. не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро питання щодо витребування доказів у справі за позовною заявою акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Діденка Івана Васильовича до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
24.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 23.09.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Діденка Івана Васильовича до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.09.2025 року за №1772/Ж10/31-00-07-03-01-27 про застосування адміністративного штрафу та санкцій за порушення термінів подання звітності про іноземні рахунки відповідно до угоди для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» від 07.02.2017 року ратифікованої Законом України від 29.10.2019 року № 229-ІХ (FATCA) за 2023 рік в розмірі 589 600 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот гривень) та від 10.09.2025 року № 1774/Ж10/31-00-07-03-01-27 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 14 668 641,42 грн. (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч шістсот сорок одна гривня 42 копійки) у тому числі за основним платежем 12 792 844,50 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 1 875 796,92 грн.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства. На думку позивача, проведення контролюючим органом дій у вигляді опитування фізичних осіб не відповідає визначенню «зустрічної звірки», посилання на такі пояснення як на результати зустрічної звірки є неправомірним та порушує порядок, встановлений Податковим кодексом України. Позивач вважає, що Відповідач необґрунтовано занижено прибуток на загальну суму 71 071 358,43 грн. по взаємовідносинах з ФОПів від яких АТ «АКЦЕНТ БАНК» отримав різноманітні послуги, а не прийняття з невідомих причини призвело до збільшення доходу за період з 01.10.2018 року по 31.12.2024 року за наслідками перевірки, одночасно. У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків протиправно не враховано, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. За наявності негативної податкової інформації про недостовірність даних у звітності підприємства постачальника направляються запити саме такому платнику податків, для встановлення джерел походження, можливостей з'ясування та виправлення. За наявною інформацією в акті перевірки, даних про здійснення будь яких заходів відносно контрагентів ІІ ланцюга постачання не проведено, тому зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (задекларованих збитків) та нарахування податку на додану вартість, яке інкримінується у висновках акту перевірки АТ «АКЦЕНТ БАНК» не має під собою жодного законодавчого підґрунтя. Чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства, перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту. Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків в акті перевірки зазначено про порушення АТ «АКЦЕНТ БАНК» Порядку бухгалтерського обліку первинних документів та вимоги до первинних документів протягом перевіряємого періоду регламентованого Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженим постановою Правління НБУ 30.12.1998 року № 566, та положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в Банках України, які взагалі не регулює ситуацію, що викладена у пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ з урахуванням п.5 П(с)БО № 15 «Дохід (для оцінки справедливої вартості активів). Зазначене «обґрунтування» є нічим іншим як цитуванням відповідних статей та норм чинного законодавства України, без зазначення, в чому ж дійсно полягає порушення АТ «АКЦЕНТ БАНК» зазначених норм законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ФОПами та невідповідність відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку товариства. Зокрема, в акті жодним чином не відображено як саме вплинуло, що Банком порушено норми п. 5, п.7, п.21 П(с)БО № 15 «Дохід». Але ж, саме п.21 П(с)БО № 15 «Дохід» обумовлено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані і якщо, безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі, протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. Отримані позивачем послуги від ФОПів, відповідач кваліфікує як такі, що отримані з порушенням норм чинного законодавства, що встановлює вимоги до первинних документів, при цьому не зазначає які саме норми порушено Банком, не враховуючи жодним чином, та не відображаючи у висновках акту як розраховують розмір збільшеного доходу разом з податком на додану вартість, нехтуючи вимогами: п. 12 П(с)БО № 9 «Запаси», яким встановлено, що в бухгалтерському обліку первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього П(с)БО і, безумовно, не враховує непрямі податки (ПДВ); п.6.1 П(с)БО № 15 «Дохід», відповідно до вимог якого не визнаються доходами надходження від інших осіб у вигляді суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів. Таким чином, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків штучно спотворено висновки акту перевірки, не вірно визначено суму доходу за період починаючи з 01.10.2018 року по 31.12.2024 року, що призвело до необґрунтованого та незаконного визначення суми нарахування податку на прибуток. Відповідно до п.6 П(є)БО № 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Відносини АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з ФОПами на отримання послуг різного характеру в ході проведення перевірки, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків необґрунтовано зменшено показники рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовий звітності відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» на загальну суму 71 071 358,43 грн. За наявності податкової інформації про недостовірність даних у звітності підприємства постачальника направляються запити саме такому платнику податків, для встановлення джерел походження, можливостей з'ясування та виправлення. За наявною інформацією в акті перевірки, даних про здійснення будь яких заходів відносно контрагента постачальника не проведено, тому заниження податкового зобов'язання, яке інкримінується у висновках акту АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не має під собою жодного законодавчого підґрунтя. Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару, або послуг, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, або через неможливість органом ДПС здійснити податковий контроль, така сторона не повинна зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, шляхом нарахування податкових зобов'язань. При цьому, в ході перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не організовано та не проведено зустрічну звірку з жодного ФОП по вказаних господарських операціях; не досліджено подальше використання АТ «АКЦЕНТ-БАНК» ТМЦ у господарській діяльності; не враховано, що загальнодоступні бази даних, у тому числі ДПС України не містять будь-якої негативної інформації щодо господарської діяльності ФОПів з якими співпрацював АТ «АКЦЕНТ БАНК». Взаємовідносини АТ «АКЦЕНТ БАНК» з ФОПами оформлені належним чином, та підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі, податковими накладними, які відповідають вимогам ПК України, що не заперечується відповідачем. При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України). Таким чином, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання та не пов'язується з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж, звітність FATCA є інформаційним повідомленням у межах міжнародного договору, а не податковою звітністю у розумінні ПКУ не передбачає спеціальної відповідальності за несвоєчасне подання FATCA-звітності. Застосування штрафних санкцій за ст. 120.1 ПКУ у даному випадку є неправомірним.
Представником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. перевіркою АТ «АКЦЕНТ - БАНК» встановлено порушення п.134.1 ст.134 ПКУ, що призвело до заниження фінансового результату на загальну суму 55 082 345,27 грн., в тому числі: за 4 квартал 2018 року - 147 707,18 грн. За 2019 рік - 640 753,2 грн. За 2020 рік - 1 308 604,49 грн. За 2021 рік - 25 860 664,36 грн. За 2022 рік - 27 124 616,04 грн. Так, перевіркою повноти декларування АТ «А-БАНК» показників рядка 02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» встановлено його заниження на загальну суму 71 071 358,43 грн., в тому числі: за 4 квартал 2018 року на суму 803 638,46 грн., за 2019 рік на суму 3 598 812,73 грн., за 2020 рік на суму 5 521 353,87 грн., за 2021 рік на суму 29 386 982,33 грн., за 2022 рік на суму 27 804 991,04 грн., за 2023 рік на суму 1 356 125 грн., за 2024 рік на суму 2 599 455 грн. Дотримання строків подачі звітності про іноземні рахунки згідно вимог угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA). За 2023 рік було встановлено граничний строк подання звітності FATCA - 01.07.2024. Фактично, звітність FATCA за 2023 рік була прийнята без помилок - 23.12.2024 (176 днів прострочення). Відповідно до п. 1181.3 ПКУ за несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з порушенням встановлених строків, тягне за собою накладення штрафу у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, передбачається накладання штрафних санкцій у розмірі: за 2023 рік =3350 грн (0,5 від 6700 грн ) *176= 589 600 грн. Мінімальна заробітна плата 6700 грн. Кількість прострочених днів - 176.
Представником товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що відповідач не подав будь-якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 25.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
29.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №160/27514/25 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
28.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
24.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Норця Вячеслава Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 17.12.2025 року представник позивача не заперечував щодо питання про витребування доказів.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.
Вирішуючи питання щодо витребування доказів, суд керується наступним.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вмотивований розрахунок в розрізі сум по кожному порушенню із вмотивованими поясненнями по податковому повідомленню-рішенню Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.09.2025 року за №1772/Ж10/31-00-07-03-01-27 про застосування адміністративного штрафу та санкцій за порушення термінів подання звітності про іноземні рахунки відповідно до угоди для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» від 07.02.2017 року ратифікованої Законом України від 29.10.2019 року № 229-ІХ (FATCA) за 2023 рік в розмірі 589 600 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот гривень) та по податковому повідомленню-рішенню Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.09.2025 року № 1774/Ж10/31-00-07-03-01-27 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 14 668 641,42 грн. (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч шістсот сорок одна гривня 42 копійки) у тому числі за основним платежем 12 792 844,50 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 1 875 796,92 грн.
При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 45, 72,77, 80, 144-145, 149, 241-243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України,
Витребувати у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків:
- вмотивований розрахунок в розрізі сум по кожному порушенню із вмотивованими поясненнями по кожному порушенню в розрізі сум, які складають загальну суму порушення по податковому повідомленню-рішенню Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.09.2025 року за №1772/Ж10/31-00-07-03-01-27 про застосування адміністративного штрафу та санкцій за порушення термінів подання звітності про іноземні рахунки відповідно до угоди для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» від 07.02.2017 року ратифікованої Законом України від 29.10.2019 року № 229-ІХ (FATCA) за 2023 рік в розмірі 589 600 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот гривень);
- вмотивований розрахунок в розрізі сум по кожному порушенню із вмотивованими поясненнями по кожному порушенню в розрізі сум, які складають загальну суму порушення по податковому повідомленню-рішенню Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.09.2025 року № 1774/Ж10/31-00-07-03-01-27 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 14 668 641,42 грн. (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч шістсот сорок одна гривня 42 копійки) у тому числі за основним платежем 12 792 844,50 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 1 875 796,92 грн.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12 січня 2026 року.
Суд попереджає Центральне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали суду складений 17 грудня 2025 року.
Суддя С. В. Прудник