17 грудня 2025 рокуСправа № 160/34422/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №04050012571 від 10.01.2022 про відмову у поновленні виплати пенсії громадянці України ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату пенсії громадянці України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 07.10.2009 року, у розмірі передбаченому законодавством України на момент поновлення пенсі, а також в подальшому з відповідними осучасненнями, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, на визначений пенсіонером банківський рахунок у порядку передбаченому законодавством, а також з компенсацією втрати частини доходів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/34422/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з моменту отримання даної ухвали шляхом:
- сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. та надання до суду документа, що підтверджує його сплату;
- надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
16.12.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх.№67370/25, в якій представник позивача просить:
- прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії по справі № 160/34422/25;
- долучити до матеріалів справи №160/34422/25 квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
16.12.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх.№67372/25, в якій представник позивача просить:
визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії по справі №160/34422/25;
поновити строк подання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії по справі №160/34422/25.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою надати їй рішення № 04050012571 від 10.01.2022 про відмову у поновленні їй пенсії за віком, зміст якого був невідомий.
Надалі позивач отримала лист відповідача №29747-20793/Г-01/8-0400/25 від 01.07.2025 з інформацією про прийняте рішення щодо поновлення пенсійних виплат, а також з доданим відповідним рішенням, в якому зазначено обґрунтування відмови у поновленні виплати пенсії, яка, в свою чергу, дала змогу визначити конкретні підстави для такої відмови.
Без ознайомлення зі змістом рішення №04050012571 від 10.01.2022 про відмову у поновленні пенсії позивач не мала змоги спростовувати підстави відмови у поновленні пенсійних виплат.
Таким чином, позивач, лише отримавши лист Управління Пенсійного фонду №29747-20793/Г-01/8-0400/25 від 01.07.2025, яким було повідомлено, що виплату пенсії їй не поновлено, отримала можливість звернення до суду з позовною заявою, в якій вказуються спростування відмови у поновленні виплати пенсії.
У відповідності до висновків Верховного Суду позивач взагалі не обмежена будь-яким строком звернення до адміністративного суду для поновлення її конституційного права на отримання пенсії.
Позивачка дотримувалася всіх строків при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у поновленні пенсійних виплат, а тому, на думку представника, є всі підстави для прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії по справі №160/34422/25, а також відкриття провадження у цій справі.
Дослідивши заяву представника про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».
Суд звертає увагу, що з проханням призначення пенсії з 07.10.2009 року позивач звернулася до відповідача 17.03.2021 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010303-8/64324 від 12.05.2021 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії станом на дату звернення.
06.08.2021 року представник ОСОБА_1 повторно звернувся через веб-портал ПФУ з заявою, в якій просив поновити виплати пенсії громадянці України ОСОБА_1 починаючи з 07.10.2009 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №28627-24432/Т-01/8-0400/21 від 19.08.2021 року представнику позивача повідомлено, що надання заяви про поновлення виплати пенсії через веб-портал ПФУ чинним законодавством не передбачено.
Суд зазначає, що отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №28627-24432/Т-01/8-0400/21 від 19.08.2021 року та №0400-010303-8/64324 від 12.05.2021 року у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав з 07.10.2009 року, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Крім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050012571 від 10.11.2022 року позивачеві повторно відмовлено в призначенні пенсії станом на дату звернення.
Позивач, звернувшись до відповідача 28.05.2025 року зі зверненням про направлення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050012571 від 10.11.2022 року, вже була обізнана про його існування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з моменту отримання даної ухвали шляхом, зокрема надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Суд враховує, що на виконання вимог зазначеної ухвали 16.12.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, з посиланням на те, що позивач без ознайомлення зі змістом рішення №04050012571 від 10.01.2022 про відмову у поновленні пенсії не мала змоги спростовувати підстави відмови у поновленні пенсійних виплат та лише отримавши лист Управління Пенсійного фонду №29747-20793/Г-01/8-0400/25 від 01.07.2025, яким було повідомлено, що виплату пенсії їй не поновлено, отримала можливість звернення до суду з позовною заявою, в якій вказуються спростування відмови у поновленні виплати пенсії.
У зв'язку з викладеним, представник позивача вважає, що позивач взагалі не обмежена будь-яким строком звернення до адміністративного суду для поновлення її конституційного права на отримання пенсії.
Суд зазначає, що доводи представника позивача є ідентичними до вже наведених в позовній заяві, відтак оцінка яким вже надана судом в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року, яка не є спростованою, а недоліки не є усунутими в частині визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24, від 17 вересня 2025 року у справі №560/7397/24 та інших.
Таким чином, станом на 17.12.2025 року позивачем недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 08.12.2025 року, не усунуто та не підтверджено поважності причин пропуску строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України передбачено, що разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно частини 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник