17 грудня 2025 року Справа 160/35627/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
15 грудня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування стажу моєї роботи з 01.01.1992 року по 27.07.1994 рік у Закритому акціонерному товаристві «Костомукшастрой» (до реорганізації - АТЗТ «Костомукшастрой», СМУ «Костомукшастрой»), в районі Крайньої Півночі та місцевості прирівняної до району Крайньої Півночі, із розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців, протиправною, та зобов?язати відповідача зарахувати цей стаж із розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців; а також здійснити перерахунок призначеної мені пенсії з дати її призначення, тобто з 15.01.2022 року;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області щодо незарахування при обчисленні розміру моєї пенсії за віком заробітної плати за період моєї роботи з 02.11.1989 року по 27.07.1994 рік у Закритому акціонерному товаристві «Костомукшастрой», яка підтверджена Архівною довідкою про заробітну плату, №406 від 06.06.2022 року, виданою Муніципальною бюджетною установою «Муніципальний архів та Центральна бібліотека Костомукшського міського округу» Республіки Карелія, розташованою на території російської федерації, - протиправною; зобов?язати відповідача зарахувати вказану заробітну плату при обчисленні розміру моєї пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії з дати призначення, тобто з 15.01.2022 року.
Дослідивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем додані до позову ксерокопії доказів, які не є належними доказами у розумінні ст.ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки деякі із ксерокопій документів складені іноземною мовою, тоді як судочинство у адміністративних судах проводиться державною мовою згідно до вимог ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно, всі додані до позовної заяви документи повинні бути складені (переведені) державною мовою, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем до позову не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 15, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як встановлено з позовних вимог, позивач просить здійснити перерахунок пенсії з дати призначення, а саме з 15.01.2022 року.
Водночас, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою 12.12.2025 р., тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачеві необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко