16 грудня 2025 рокуСправа №160/20507/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20а, м.Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
15 липня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» даних про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та дії щодо складання та направлення до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області електронного звернення (зареєстровано за № 24573 від 09.12.2024 у ВП № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП, та внесено до ІПНП Центрально ІНФОРМАЦІЯ_2 за № Е718069), яке стало підставою для доставлення громадянина ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210 прим.1 КУпАП України;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити інформацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та зобов'язувати скасувати електронне звернення до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (зареєстровано за № 24573 від 09.12.2024 у ВП № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП, та внесено до ІПНП Центрально ІНФОРМАЦІЯ_2 за № Е718069), яке стало підставою для доставлення громадянина ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210 прим.1 КУпАП України;
- зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області видалити інформацію (персональні дані) відносно ОСОБА_1 з бази інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст 210, 210-1 КУАпУ, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке зареєстровано за № 24573 від 09.12.2024 у ВП № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП, та внесено до ІПНП ІНФОРМАЦІЯ_4 за № Е718069.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він дізнався, що перебуває в адміністративному розшуку за порушення правил військового обліку. Проте, позивач вказує, що відсутній факт притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому у відповідача відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025р. позов залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання уточненої позовної заяви в якій уточнити склад сторін.
01 серпня 2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 р. суд відкрив провадження в цій адміністративній справі.
Крім того, цією ухвалою зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 :
- надати витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 із зазначенням підстав, дати внесення, посадових осіб, які внесли відомості;
- копії документів, що слугували підставою для внесення відомостей та направлення електронного звернення.
зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області:
- надати копії всіх наявних матеріалів у інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1
15 серпня 2025 року від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до статей 25-27 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 7, 40, 41 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, та з метою забезпечення формування інформаційних ресурсів, поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» від 14.06.2019 № 508. Пунктом 1 розділу І Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов'язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - Інструкція) , затвердженої наказом МВС від 10.02.2025 № 80, визначено, що Інструкція визначає основні завдання, призначення та порядок ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов'язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІП «Облік звернень»), а також умови її формування в головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок доступу до інформації. Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу І Інструкції визначено, що основним завданням ІП «Облік звернень» є автоматизація процесу обліку звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), органів Служби безпеки України (далі - органи СБУ) або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що користувачі ІП «Облік звернень», яким надано відповідний доступ до системи «ІПНП» згідно з пунктом 3 розділу III цього Порядку (далі - користувачі ІП), протягом доби з дати реєстрації звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в ЄО вносять відомості до ІП «Облік звернень» щодо осіб, яких необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України. пунктом 4 розділу ІІ визначено, що підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, у яких зазначаються відомості про особу. Також абзацом 4 пункту 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що . підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання. Так станом на 17.07.2025 в ІКС «ІПНП» наявна інформація на особу з установчими даними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: - за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2024 №Е718069, щодо порушення законодавства про мобілізацію, відділом поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано ЄО № 24573 від 09.12.2024. Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаємо, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУНП видалити інформації з бази інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки для видалення інформації необхідне повідомлення Відповідача 1.
27 серпня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивача 18.07.2005 року взято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 (переданий з обліку призовників), - позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 18.07.2005 визнала Позивача непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, - Позивач не пройшов ВЛК, як того вимагають норми Закону України № 3621-IX. В 60-ти денний строк з 19.05.2024 року Позивач не оновив свої облікові дані, чим порушив вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до яких крайня дата оновлення особистих даних приходиться на 16.07.2024 року. На час видання Відповідачем повісток № 1225705 (тобто станом на 16.11.2024), № 2325801 (тобто станом на 13.01.2025) та на час електронного звернення Відповідача до Відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області зі зверненням Е718069 (тобто станом на 08.12.2024) Позивач не виконав вимоги Закону України № 3621-IX, який скасував статус «?обмежено придатний» та зобов'язав громадян, які мають статус «обмежено придатний», повторно пройти ВЛК до 4 лютого 2025 року. Навіть на теперішній час Позивач не виконав зазначені норми Закону, хоча термін проходження ВЛК було продовжено до 05.06.2025 (Закон України від 12.02.2025 № 4235-IX). Так, у пред'явленому позові Позивач не заперечує той факт, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, на виконання абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року не уточнив свої облікові дані та не виконав вимоги Закону України № 3621-IX, що безперечно підтверджується і відповідними відмітками на скрин-шоті із застосунку «Резерв+», наданим Позивачем: - у стрічці «Дата ВЛК» зазначено « 18.07.2005», у стрічці «Постанова ВЛК» - «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Таким чином, Позивачем не доведено, що він, будучі громадянином України, звільнений від виконання обов'язку з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року уточнити свої облікові дані у встановленому порядку та звільнений від виконання обов'язку, передбаченого Законом України № 3621-IX. Перебування на військовому обліку чи наявність відстрочки (бронювання) не звільняє Позивача від обов'язку уточнити свої персональні дані у встановленому порядку у вказаний вище період. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-IX громадяни, які наразі мають статут «обмежено придатний», повинні повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року. Зазначене вище правопорушення з боку Позивача та наявність вимог Закону України № 3621-IX призвели до необхідності виклику Позивача до Відповідача шляхом направлення 16.11.2024 повістки № 1225705, створеної автоматично Реєстром, що цілком відповідає ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», яка: - відповідно до пп. 27-30, 30-1, 30-2, 30-3, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, направлена рекомендованим листом за трек-номером 0610207712887, - повернута АТ «УКРПОШТА» на адресу Відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В подальшому 08.12.2024 в Реєстрі був створений електронний запит Е718069 до Відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо Позивача у зв'язку з його неприбуттям за викликом до Відповідача у строк та місце, зазначені в повістці. Зазначені вище правопорушення з боку Позивача призвели до необхідності повторного виклику його до Відповідача шляхом направлення повістки № 2325801, створеної Реєстром, що цілком відповідає ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», яка була передана мобільній групі оповіщення для вручення Позивачу за адресою його реєстрації. Однак вручення Позивачу повістки не відбулося. Матеріалами справи підтверджено, що під час дії воєнного стану та загальної мобілізації в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 Позивач не уточнював свої облікові данні та не виконав вимогу Закону України № 3621-IX, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо перебування Позивача на військовому обліку, а також і роздруківкою із застосунку «Резерв+», яка міститься в матеріалах даної справи. Взагалі відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, не можливо отримати без безпосередньої участі громадянина, який проходить такий огляд відповідно до вимог Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», № 3621-IX, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сила України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Позивачем не надано докази наявності у Відповідача інших альтернативних реєстрів, з яких він міг отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно Позивача, в т.ч. і щодо проходження ВЛК на виконання вимог Закону України № 3621-IX. При цьому відомості про притягнення до адміністративної відповідальності та відомості про порушення військовозобов'язаним Правил військового обліку та/або інших норм чинного законодавства України не є тотожними та рівнозначними поняттями. Відтак в супереч тверджень Позивача наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо порушення військовозобов'язаним Правил військового обліку та/або інших норм чинного законодавства України. Відповідна норма з цього приводу в чинному законодавстві України на даний час відсутня; 3) відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, ведення застосунку «Резерв+» не входить до компетенції Відповідача, Згідно даних з сайту https://reserveplus.mod.gov.ua/ мобільний застосунок «Резерв+» це застосунок від Міністерства оборони України, яке є самостійною юридичною особою до п. 15 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, розміщеному на сайті https://www.ukrposhta.ua/ua/statutni-dokumenty, АТ «УКРПОШТА» є самостійною юридичною особою. Відповідно до ст. 96 ЦК України Відповідач не відповідає за зобов'язаннями (діями, бездіяльністю) Міністерства оборони України (та/або його посадових осіб) та/або АТ «УКРПОШТА» (та/або його посадових осіб); 4) факт отримання чи неотримання Позивачем повістки не спростовує того факту, що Позивач не виконав вимоги Закону України № 3621-IX, який скасував статус «? обмежено придатний» та зобов'язав громадян, які мають статус «обмежено придатний», повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року. Навіть на теперішній час Позивач не виконав зазначені норми Закону, хоча термін проходження ВЛК було продовжено до 05.06.2025 (Закон України від 12.02.2025 № 4235-IX); 5) розшук і затримання громадян Відповідачем не проводиться, оскільки на такі дії уповноважена лише Національна поліція України. Вищевикладені порушення з боку Позивача свідчать про приховування ним свого мобілізаційного ресурсу, внаслідок чого Відповідачем до органів Національної поліції України направлено звернення щодо доставлення осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» за зверненням ТЦК та СП, органи та підрозділи, що входять до системи поліції, здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Згідно ст. 262 КУпАП адміністративне затримання провадиться поліцією при порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Затримання та доставлення органами Національної поліції України порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є законним, входить в їх межі повноважень; 6) правомірність здійснення оповіщення військовозобов'язаних Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради передбачена ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 17, 18 Закону України Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 31 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560; 7) електронне звернення Відповідача № Е718069 до Відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо Позивача створено шляхом здійснення електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів, що цілком відповідає ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем та адміністратором Реєстру є Міністерство оборони України, яке, серед іншого: - організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної ст.ст. 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри", - забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; 8) суд не має права перебирати на себе функцію органу військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, та приймати відповідні рішення щодо Позивача замість такого органу, поза встановленою процедурою, оскільки це не відноситься до завдань адміністративного судочинства, а тому позовні вимоги про зобов'язання Відповідача вчинити певні дії також не підлягають задоволенню. Також просить здійснити заміну Відповідача - з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_3 .
29 вересня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Дослідивши зібрані у справі докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Ключовим правовим питанням у цій справі є визначення, чи наявні правові підстави для внесення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку особою, щодо якої відсутній факт притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, при тому, що підстави для такої відповідальності, за оцінкою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, наявні.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
03 липня 2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію чи перебуває ОСОБА_1 в інформаційному ресурсі Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»?. У разі перебування ОСОБА_1 в інформаційному ресурсі Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» надати копії документів на підставі яких ОСОБА_1 перебуває в інформаційному ресурсі Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (лист, звернення, подання з ТЦК та СП до поліції, копія повістки на ім'я ОСОБА_1 (за наявності), докази відправлення повістки на ім'я ОСОБА_1 (за наявності), протокол та постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тощо).
Листом від 08.07.2025р. №4/1/5000 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що Повісткою №1225705 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 28.11.2024 року о 09:00 год для уточнення даних. За фактом неприбуття до ТЦК та СП у день, місце і час, визначеними повісткою №1225705 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 порушив правила військового обліку (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543) у зв'язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено електроне звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 210, 210-1 КУпАП.
Листом від 11.07.2025р. №137624-2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомив, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Також інформуємо, що відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу другого пункту 56 та абзацу 15 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, органи Національної поліції України за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих органів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. При надходженні до органів (підрозділів) поліції таких звернень, відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 222/33194, інформація про особу вноситься до інформаційнокомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП), положення про яку затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за № 1059/30927 (зі змінами). Станом на 11.07.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за № 24573 від 09.12.2024 у ВП № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП, та внесено до ІПНП ІНФОРМАЦІЯ_4 за № Е718069. За результатами розгляду рішення прийнято відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Повідомляємо, що згідно пункту 7 розділу І Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» (далі - ІП ЄО) інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 14.06.2019 № 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04 липня 2019 року за № 739/33710 облік об'єктів в ІП «ЄО» ведеться за такими категоріями: заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події; учасники кримінального правопорушення та іншої події; речі, документи та майно, пов'язані з учиненням правопорушення та іншою подією. Також відповідно пункту 2 розділу ІІ цієї інструкції - підставами для внесення відомостей до ІП «ЄО» є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції. Одночасно з цим інформуємо, що за даними системи ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у державному розшуку станом на 11.07.2025, не перебуває. Разом з тим інформуємо, що діяльність поліції пов'язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних» (далі - Закон), іншими законами України. Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Водночас, відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону органи та підрозділи поліції здійснюють обробку персональних даних осіб у зв'язку із необхідністю виконання обов'язків, які передбачені законом, тому згода такого суб'єкта на їх обробку не потрібна. Також, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 8 Закону суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними. Статтею 15 Закону визначено вичерпний перелік підстав для видалення або знищення персональних даних, зокрема набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Ураховуючи викладене, підстави для видалення персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що містяться в інформаційних ресурсах Національної поліції, відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону № 2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, зі змісту пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII вбачається, що законом передбачено внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Таким чином, у цій справі необхідно з'ясувати правову природу поняття “притягнення до відповідальності» та встановити, чи є факт притягнення особи до відповідальності.
Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтями 210 та 210-1 КУпАП відповідно.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №824/1164/18-а досліджував визначення обставин, за яких особа вважається притягнутою до відповідальності.
Позиція Верховного Суду полягає в тому, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При обґрунтуванні такого висновку суд послався на таке.
Конституційний Суд України у рішенні від 27 жовтня 1999 року №9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) зазначив, що поняття “притягнення до кримінальної відповідальності» не тотожне поняттю “кримінальна відповідальність», як і поняття “притягнення до юридичної відповідальності» не ідентичне поняттю “юридична відповідальність».
Норми Конституції України, зокрема, містять терміни: “за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність» (частина друга статті 60); “ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» та “юридична відповідальність особи має індивідуальний характер» (стаття 61); “особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом» (частина перша статті 63), “незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності» (частина друга статті 68); “за посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону» (частина друга статті 105); “за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності» (частина п'ята статті 129). У контексті змісту положень названих статей Конституції України терміни “притягнення до юридичної відповідальності» та “юридична відповідальність» розмежовуються.
Притягнення до юридичної відповідальності передує юридичній відповідальності.
У згаданому рішенні Конституційний Суд України в аспекті порушених у конституційному поданні Міністерством внутрішніх справ України питань положення частини третьої статті 80 Конституції України розтлумачив так:
“ 1.1. Кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
1.2. Притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину».
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Крім того, статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З системного аналізу наведених правових норм КУпАП слід дійти висновку про те, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.
Така позиція відповідає і практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення Великої палати Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2016 року по справі “А та Б проти Норвегії» зазначено: “Суд також переконливо підтвердив, що стаття 4 Протоколу №7 не обмежується правом не бути покараним двічі, але поширюється і на право не піддаватися кримінальному обвинуваченню або засудженню двічі. Якби це було не так, то не було б необхідності використовувати слово “засуджений», а також слово “покараний», оскільки це було би дублюванням. Таким чином, Суд підтвердив, що стаття 4 Протоколу № 7 застосовується навіть коли людина була притягнута до відповідальності в провадженнях, які не призвели до визнання винним у вчиненні правопорушення. Стаття 4 Протоколу №7 містить три різних гарантії і встановлює, що за одне і те саме правопорушення ніхто не може бути (І) притягнутий до відповідальності, (ІІ) засуджений, і (ІІІ ) покараний».
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду, суд вважає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які вносять до Реєстру, зокрема, належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема відомості про протокол, якщо він складався.
Водночас, частинами шостою та сьомою статті 258 КУпАП передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу не складається.
У таких випадках до Реєстру можуть бути внесені лише відомості щодо постанови про адміністративне правопорушення.
Такий висновок суд робить безпосередньо зі змісту положення пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, який передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Так, вжите у вказаній нормі поєднання сполучників “та/або» означає, що можливі обидва варіанти одночасно або кожен окремо, тому до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості щодо дати, номера, короткого змісту або протоколу, або постанови про адміністративне правопорушення, або одночасно протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.
При цьому, враховуючи правовий висновок Верховного Суду у справі №824/1164/18-а, суд також звертає увагу, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, у цій справі суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку особою, щодо якої відсутній факт притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а саме якщо відсутні протокол, пред'явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та/або постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, навіть за умови, що підстави для такої відповідальності, за оцінкою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, наявні.
Як встановив суд, відповідач не довів наявності складених стосовно позивача протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, а отже відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно, у відповідача відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем.
Оскільки за приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області видалити інформацію (персональні дані) відносно ОСОБА_1 з бази інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст 210, 210-1 КУАпУ, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке зареєстровано за № 24573 від 09.12.2024 у ВП № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП, та внесено до ІПНП ІНФОРМАЦІЯ_4 за № Е718069 суд зазначає таке.
Діям поліції щодо видалення вказаної інформації має передувати визнання підстав щодо внесення такої інформації неправомірними. У цьому випадку, підставою для внесення інформації є відповідне звернення ТЦК. Оскільки вказане звернення не відкликане, підстав для зобов'язання органів поліції видалити цю інформації наразі немає, а відповідна позовна вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача дослідити обставини щодо направлення звернення до органів Національної поліції України.
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).
Відповідно до п. 16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), серед іншого: організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Отже, ТЦК та СП мають повноваження звертатися до поліції у разі, коли протокол обов'язково підлягає складенню, але це неможливо зробити на місці правопорушення. Водночас пункт 79 Порядку № 1487 містить бланкетну норму - звернення має відбуватись “в установленому законом порядку», тобто за правилами, визначеними КУпАП.
Відповідно до ст. 259 КУпАП, доставлення особи допускається з метою складення протоколу, якщо це неможливо зробити на місці. Адміністративне затримання (ст. 260 КУпАП) є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Протокол не складається у випадках, визначених ч. 6 і 7 ст. 258 КУпАП, зокрема, коли особа:
- не з'явилася на виклик ТЦК та СП без поважних причин, попри належне повідомлення, і наявні підтверджені документи про отримання виклику;
- або подала заяву, у якій не заперечує порушення і згодна на притягнення до відповідальності за відсутності.
У цих випадках складення протоколу не вимагається, отже, ТЦК та СП не мають підстав звертатися до поліції щодо доставлення особи. В інших випадках, коли протокол є обов'язковим, таке звернення можливе.
Разом з тим, зверненню до поліції має передувати повідомлення особи про намір скласти протокол, дату, час і місце цього. Це випливає зі ст. 256 КУпАП, яка вимагає внесення до протоколу пояснень особи та її підпису. Без відповідного повідомлення реалізація цього права є неможливою.
Таким чином, під час розгляду спорів щодо законності звернення ТЦК та СП до поліції необхідно з'ясувати, чи було:
- обов'язковим складення протоколу в конкретному випадку;
- повідомлено особу про намір скласти протокол, дату, час і місце його складення.
У справі, яка розглядається, відповідач не надав доказів ні наявності підстав, передбачених ч. 6 і 7 ст. 258 КУпАП, ні факту повідомлення особи про намір скласти протокол.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності підстав звертатися до поліції щодо затримання та доставлення особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи вимоги частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги належить задовольнити шляхом зобов'язання ТЦК повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_2 , щодо якого надсилалося звернення.
Клопотання про заміну відповідача є необґрунтованим, оскільки фактично не відбулося заміни сторони у справі, а лише перейменування тієї ж юридичної особи.
Отже, підстав для процесуальної заміни сторони немає.
Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов поданий через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання позову у цій справі становить 968,96 грн. (1211,20 грн.*0,8).
Решта судового збору може бути повернута позивачу за відповідною заявою.
Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20а, м.Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) та звернення до органів Національної поліції України щодо затримання і доставлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виключити з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ), щодо якого надсилалося звернення.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко