16 грудня 2025 рокуСправа №160/22507/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
04.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.07.2025року №032960901 в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що фактична перевірка господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 - кафе, була проведена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з порушеннями вимог чинного податкового законодавства щодо порядку проведення фактичних перевірок. Свої доводи в цій частині позивач аргументує тим, що згідно наказу від 22.05.2025 №3464-п про проведення перевірка визначено період діяльності який підлягає перевірці: «з 18.10.2024 по дату закінчення перевірки», натомість з положень статті 75 ПК України вбачається, що в межах фактичної перевірки не можуть досліджуватися розрахункові та інші документи за минулі періоди. Крім того, зазначено, що дії відповідача щодо ненадання позивачу акта, у встановлений Податковим кодексом України строк, подальше надання його не в повному обсязі та встановлення нереального терміну для ознайомлення з матеріалами перевірки позбавили позивача права та можливості надати пояснення і документи щодо фактів, наведених в акті до прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення. Також вказує, що з огляду на те, що копію акту позивачем отримано лише 18.07.2025, то оскаржуване рішення від 09.07.2025 прийнято відповідачем з порушенням порядку та строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, а тому лише з цих підстав є протиправним та підлягає скасування. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного представник позивача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
12.08.2025 позивачем було надано докази на підтвердження усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10.09.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
27.08.2025 представником відповідача через систему “Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального на підставі наказу №3464-п від 22.05.2025 “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » (код РНОКПП НОМЕР_1 ). Перевірка була призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 820.2 статті 80 ПК України.
На підставі цього наказу та направлень від 22.05.2025 №5659 та №5662 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (кафе, за адресою: АДРЕСА_1 , №103, приміщення 1). Посадовими особами було вручено наказ проведення перевірки та направлення на перевірку керуючій Ритяковій О.С. під підпис. У ході проведення фактичної перевірки встановлені порушення:
- п.9 ст. 65 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закону №3817-ІХ), а саме: зберігання, реалізація тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка;
- ст. 62 Закону №3817-ІХ, а саме: зберігання, реалізація алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка;
- п.7 ст. 71 Закону №3817-ІХ, а саме: реалізація алкогольних напоїв на розлив зі споживання на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування.
За результатами перевірки складено акт в якому зафіксовані порушення. Представник ФОП Хведелідзе Г.Т. відмовився від підписання акту, про що було складено акт про відмову, тому акт було надіслано рекомендованим повідомленням про вручення суб'єкту господарювання. Отже, відповідачем були дотримані вимоги щодо порядку складання і направлення акту. Стосовно періоду за який було проведено перевірку, представник відповідача наголошує, що норми Податкового кодексу України не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки, та не встановлюють такого обмеження, як фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.
17.09.2025 на адресу суду через систему “Електронний суд» від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, підтримує доводи позовної заяви в повному обсязі, вважає, що наведені відповідачем аргументи не спростовують факти, викладені у позовній заяві. Твердження відповідача щодо відмови представником ФОП ОСОБА_1 від підпису акту перевірки не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами.
19.09.2025 на адресу суду через систему “Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позов.
26.09.2025 на адресу суду через систему “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що від підписання та від отримання акту перевірки ФОП ОСОБА_2 та/або представник ФОП ОСОБА_1 не відмовлявся, отже у відповідача не було законних підстав направляти акт перевірки поштою.
26.09.2025 представник відповідача звернулась до суду з додатковими поясненнями у яких наполягала, що відповідачем були дотримані вимоги щодо порядку складання і направлення акту фактичної перевірки, а права позивача на ознайомлення з актом, його отримання і надання заперечень порушені не були.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.05.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України, Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» прийнято наказ №3464-п “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 )», яким вирішено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , №103, приміщення 1 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, який буде перевірятись: з 18.10.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 22.05.2025, тривалість не більше 10 діб.
На підставі наказу від 22.05.2025, направлень на проведення фактичної перевірки від 22.05.2025 №5659 та №5662 Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку кафе ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що копії наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено представнику ФОП ОСОБА_1 - керуючій Ритяковій О.С..
За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки №2525/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 02.06.2025 (дата реєстрації акту в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання).
У акті перевірки №2525/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 02.06.2025 зазначено, що перевіркою встановлено:
-зберігання, реалізація тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразку, а саме: здійснено продаж тютюнових виробів (Кальян «Середній», що складається з тютюну для кальяну «Dead Horse» без марки акцизного податку (фото додається);
- за результатами аналізу та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках РРОР//ПРРО номерів та серії марок акцизного податку встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: згідно фіскальних чеків проведених 07.12.2024 року з використанням ПРРО фіскальний №4000978644 реалізовано алкогольні напої (віскі «Jamson», об'ємом 1,8л) марковані МАП - AGKY150135 (копії фіскальних чеків з баз даних ДПС додаються). Зазначені алкогольні напої марковані з відхиленням до вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та вважаються такими, що не марковані ;
-реалізація алкогольних напоїв на розлив зі споживанням на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування.
За висновками акту перевірки зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 :
- п. 7 ст. 71, п.9 ст. 65, ст. 62 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напої, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затверджене постановою КМУ від 27.12.20210 №1251;
- п. 226.7, п.226.9 ст. 226 Податкового кодексу України.
Акт перевірки №2525/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 02.06.2025 з додатками було надіслано позивачу засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були винесено податкове повідомлення- рішення №0392960901 від 09.07.2025 форми “С», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 72000,00 грн на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п.11 ч.2 та п. 24 ч.2 ст. 73 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0392960901 від 09.07.2025.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.4., 19-1.1.13. - 19-1.1.20 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
За змістом підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9, 20.1.14, 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Зазначеним пунктом передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
За змістом пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.8 статті 86 ПК України).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення, у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 09.07.2025 №032960901 стали висновки фактичної перевірки, що викладені в акті від 02.06.2025 №2525/04-36-09-01/3206700673, призначеної наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 №3464-п.
Обґрунтовуючи протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає про допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення фактичної перевірки, що виразились у проведенні перевірки за попередній період, примірник атку не було вручено/надано або надіслано позивачу в порядку та у строки встановлені п.42.2 ст. 42 та п.86.1 ст. 86 ПК України, в розділі 3 акту перевірки вказано про пропозицію керівнику 02.05.2025 о 10.00 годині прибути до органу ДПС для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених у акті, але на день складання акту 02.06.2025 цей термін вже сплив, податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з порушенням порядку та строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
Доводів стосовно суті виявлених контролюючим органом порушень позивачем у позовній заяві не зазначено.
Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17, де міститься наступний правовий висновок: “У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».
Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процедурних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 22.05.2025, направлень на проведення фактичної перевірки від 22.05.2025 №5659 та №5662 Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку кафе ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що копії наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено представнику ФОП ОСОБА_2 - Ритяковій О.С., дані обставини не спростовано позивачем.
Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом під час проведення перевірки періоду, за який її було здійснено, суд зазначає.
У наказі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 №3464-п “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 )» зазначено період діяльності, який буде перевірятись: з 18.10.2024 по дату закінчення перевірки та дату з якої належить перевірку розпочати - з 22.05.2025, і визначено тривалість її проведення - тривалість не більше 10 діб.
Стаття 80 ПК України визначає порядок проведення фактичної перевірки.
Пунктом 80.8 ст. 80 ПК України передбачено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Відповідно до підпунктів 14.1.264. пункту 14.1. статті 14 ПК України хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.
Таким чином, питання щодо проведення хронометражів господарських операцій під час здійснення фактичних перевірок врегульовано нормами ПК України, відповідач визначив період діяльності за який призначено проведення фактичної перевірки, що відображено у наказі від 22.05.2025 №3464-п.
З огляду на викладене вказані доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Стосовно доводів позивача про порушення контролюючим органом порядку та строків вручення акту перевірки, суд зазначає наступне.
У акті перевірки від 02.06.2025 №2525/04-36-09-01/ НОМЕР_1 міститься запис: «представник ФОП ОСОБА_1 відмовився від підпису матеріалів перевірки, про що складено відповідний акт. При цьому, матеріали справи не містять акту, складеного контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.
Відповідно до положень пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Таким чином, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акта перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.
Разом з цим, контролюючим органом було порушено зазначену вимогу, адже акт перевірки не містить підпису посадової особи позивача. При цьому, з матеріалів справи не вбачається складення акту про відмову позивача від підпису в акті.
Обґрунтувань наведеному відповідачем не зазначено.
У ході судового розгляду встановлено, що примірник акту перевірки від 02.06.2025 №2525/04-36-09-01/ НОМЕР_1 було надіслано ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою: АДРЕСА_3 (адреса відповідає запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 ), проте поштовий конверт повернувся з відміткою «повернення за терміном зберігання».
Разом з тим, суд зауважує, що доводи позивача стосовно відсутності у такому разі, у відповідача підстав для направлення акту перевірки засобами поштового зв'язку на адресу суб'єкта господарювання суд вважає безпідставними, оскільки у разі відмови від підписання акту (позначка міститься у самому акті) у контролюючого органу виникає обов'язок надіслати такий примірник акту суб'єкту господарювання засобами поштового зв'язку.
Відтак, не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про порушення строків прийняття податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 висловив правову позицію, відповідно до якої порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватися з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Разом із тим, у постанові від 20.10.2020 у справі № 816/4605/15 Верховний Суд зазначив, що допущені територіальним органом доходів і зборів процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов'язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов'язку.
Отже, що за відсутності належних доказів та обґрунтувань щодо відсутності порушень податкового законодавства в діях позивача, а також наявність належних та достатніх доказів, які дійсно підтверджують вчинення позивачем порушення, скасування податкового повідомлення-рішення лише через залишення без розгляду заперечення на акт перевірки є не припустимим.
Натомість суд наголошує, що позивач як підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення вказує саме на процедурні порушення, що пов'язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкового повідомлення-рішення, а не заперечує щодо суті виявлених податковим органом порушень.
З урахуванням встановлених у ході судового розгляду справи обставин, суд доходить висновку, що зазначені позивачем процедурні порушення при оформленні результатів фактичної перевірки об'єктивно не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець