17 грудня 2025 рокуСправа №160/12084/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
щодо проведення індексації пенсії із застосуванням заниженого показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії - збільшений на коефіцієнти збільшення;
визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії відповідно до ст 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 );
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити з 25.10.2024 року індексацію пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2015-2017 рік - 5399,90 грн., збільшену на коефіцієнти індексації, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії, починаючи з 25.10.2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 25.10.2024 року, та повернути різницю між пенсією, що виплачується та пенсією призначеною, з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та проведеної індексації.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не проведено індексацію пенсії позивача у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Також, позивач посилається на протиправну відмову у застосуванні при обчисленні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки має достатнього підтвердженого пільгового стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач надав відзив в якому зазначив, що позивач не має права на обчислення пенсії у розмірі 80 % згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язковою умовою для обчислення стажу відповідно до статті 8 Закону № 345-VI є виконання робіт по видобуванню вугілля, залізної руди тощо, виконання робіт на шахтобудівних підприємствах повний робочий день під землею. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє в межах та спосіб передбачений законодавством.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки позивачу пенсія нараховується та виплачується в повному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 06.03.2018 року отримує пільгову пенсію за Списком №1.
12.02.2025 року позивач звернулася з письмовою заявою до ГУПФ України в Дніпропетровській області в якій просила надати письмову інформацію як призначена пенсія та як вона перераховувалась у зв'язку зі змінами в пенсійному законодавстві.
05.03.2025 року сервісний центр №15 ГУПФ України в Дніпропетровській області підготували відповідь в якій зазначено:
«Статтею 1 Закону №345, передбачено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
На Вашу вимогу надаємо копію пільгової довідки від 27.02.2018 № 91, на підставі якої, було призначено пенсію.
Ваша пенсія розрахована згідно чинного законодавства та виплачується своєчасно та в повному обсязі.»
24.03.2025 року позивач повторно звернулась до ГУПФ України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог частин 2, 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просила зробити перерахунок пенсії із за набуття понаднормового стажу та індексації із середнього заробітку по Україні з якого сплачені страхові внески за 3 роки перед призначенням пенсії збільшений на коефіцієнти підвищенням, а саме 5377.90 грн, а не 3764.40 .
17.04.2025 року позивач отримала лист сервісного центру №15 ГУПФ України в Дніпропетровській області за № 18275-11974/М-01/8-0400/25 в якому зазначено:
«З 1 березня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2025 році» (далі -Постанова № 209) перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Середньомісячний заробіток для обчислення Вашої пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 складає 11649,48 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн х 1,30690).
Зважаючи на вищевикладене, з 01.03.2025 року Ваша пенсійна виплата перерахована з урахуванням вимог чинного законодавства та складає 5304,86 грн., де:
5116,10 грн - розмір пенсії за віком (11649,48 х 0,43917);
188,76 гри - доплата за 13 років понаднормативного стажу (1452,00 грн. х 13 %).»
Вирішуючи справу по суті суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.01.2020 року по справі № 640/4469/17, що враховується судом.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач працювала в період з 01.09.2010 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по теперішній час (на дату видачі довідки) на “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» машиністом конвеєра (на подачі сухої сировини в млин) збагачувальної фабрики, що підтверджується довідкою від 27.02.2018 № 91.
Відповідно до вказаної довідки, професія за якою працювала позивачка відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»; Розділ 2
підрозділ 3 «Розрізи (кар'єри), рудники і відвали з видобування корисних копалин завглибшки 150 метрів і глибше» -працівники, зайняті повний робочий день у розрізах, кар'єрах, рудниках і відвалах на роботах із видобування корисних копалин
(Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, розділ 2).
Суд зазначає, що з преамбули Закону № 345-VI вбачається, що цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Тому, виходячи з положень наведеної норми, в контексті ключового питання, що виникло у цій справі, суд зазначає, що положеннями Закону № 345-VI чітко визначено коло осіб, які мають право на особливі умови праці та соціального захисту через специфіку своєї роботи. Це працівники, зайняті на надзвичайно шкідливих і важких роботах, пов'язаних з видобутком корисних копалин та обслуговуванням шахт, посади яких передбачені Списком № 1, а саме:
працівники, які видобувають корисні копалини (вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди);
працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день;
працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості.
Тобто, Закон №345-VI розмежовує три категорії працівників, що має логічне та правове обґрунтування, яке базується на рівні ризику, специфіці виконуваної роботи та необхідності диференційованого соціального захист:
- видобувачі корисних копалин: безпосередньо займаються видобутком вугілля, залізної руди, кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих, озокеритних руд, постійно перебуваючи у середовищі з підвищеною запиленістю, токсичністю, радіоактивним впливом, високою вологістю та температурою. Фізичне навантаження та контакт із небезпечними речовинами призводять до професійних захворювань, значного скорочення тривалості життя та підвищеного ризику нещасних випадків;
- працівники шахтобудівних підприємств, зайняті на підземних роботах: на відміну від гірників, ці працівники не займаються безпосереднім видобутком корисних копалин, але виконують будівництво, укріплення та обслуговування шахт на гірничих підприємствах. Вони також працюють у підземних умовах, що супроводжуються ризиками обвалів, загазованості, високої вологості, температурних перепадів. Закон №345-VI включає їх до категорії захищених осіб, оскільки умови праці ідентичні до тих, у яких працюють гірники, а рівень небезпеки також є значним.
- працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості: виконують аварійно-рятувальні роботи у разі виникнення надзвичайних ситуацій у шахтах, тобто працюють у найекстремальніших умовах, часто піддаючись впливу вибухонебезпечних газів, обвалів, пожеж та інших небезпек. Через критичну важливість їхньої роботи та високий рівень ризику для життя, держава також надає їм право на спеціальні соціальні гарантії та пільгову пенсію.
Таким чином, Закон № 345-VI забезпечує диференційований соціальний захист осіб, чия професійна діяльність пов'язана з підвищеними ризиками, небезпечними умовами праці та негативним впливом на здоров'я. Розмежування цих категорій має правове обґрунтування, оскільки кожна з них виконує специфічні функції в гірничій промисловості, що відрізняються за рівнем ризику, характером роботи та умовами праці.
При цьому, стаття 1 Закону №345-VI містить чітко визначений перелік корисних копалин, видобуток яких є підставою для визнання особи шахтарем у розумінні цього Закону. Зокрема, до таких корисних копалин відносяться:
вугілля;
залізна руда;
руди кольорових і рідкісних металів;
марганцеві руди;
уранові руди;
магнієві руди (солі калієво-магнієві та солі магнієві);
озокеритні руди.
Будь-які інші види корисних копалин, включаючи кам'яну руду, не передбачені у зазначеному переліку. Тому діяльність підприємств, що займаються видобутком інших корисних копалин, не належить до сфери регулювання цього Закону і не дає права працівникам таких підприємств на пільгове пенсійне забезпечення або інші спеціальні гарантії, встановлені для шахтарів.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.03.2025 року по справі № 200/1767/24, що враховується судом.
Таким чином в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що пунктом 4.3 Розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7. цього ж Порядку визначено, що орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Тобто, відповідач був зобов'язаний розглянути надані позивачем документи, що стосуються перерахунку пенсії, перевірити наявність фактичних та законних підстав для здійснення перерахунку пенсії та прийняти відповідне рішення згідно наведеного вище Порядку, а не Закону України "Про звернення громадян".
Як встановлено судом, відповідач не прийняв рішення на підставі поданої позивачем заяви та наданих документів, а надав відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.03.2025 року та від 17.04.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 року та 24.03.2025 року з урахуванням висновків суду про застосування п.4.3, п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова