15 грудня 2025 рокуСправа № 160/25454/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
05.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 та про порушення ним правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити певні дії, які полягають у приведенні у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про розшук та порушення правил військового обліку.
09.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження
Вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи, суд зазначає наступне.
Так, предметом спору у даній справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 та про порушення ним правил військового обліку.
В обґрунтування позову зазначено, що до адміністративної відповідальності за ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП позивача притягнуто не було.
У цьому контексті, суд наголошує на тому, що відповідно до ч.5 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють, зокрема, ТЦК та СП або командири військових частин.
Статтею 27 цього Закону також передбачені заходи впливу.
Так, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч.ч.1,3 ст.22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК та СП.
Пунктом 15 “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560) передбачено, що керівники районних (міських) ТЦК та СП з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, зокрема, організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) ТЦК та СП перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) ТЦК та СП осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 КУпАП.
У свою чергу, відповідно до п.16 цього Порядку, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):
організовують за зверненням ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК та СП або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 КУпАП, провадження у справах за якими здійснюється ТЦК та СП;
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК та СП.
У силу ст.259 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до ТЦК та СП, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
За правилами ст.260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами чи водними мотоциклами і огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до ст.235 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються ТЦК та СП.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.ст.222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст.255 КУпАП).
Згідно зі ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Як передбачено у ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За особливостями розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 Кодексу, визначених ст.279-9 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Крім цього, суд зазначає, що ст.1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII передбачено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ст.8 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ст.9 Закону).
За змістом ст.6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, згідно зі ст.8 даного Закону, належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях.
Таким чином, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або ж резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.ст.210, 210-1 КУпАП), уповноважена ТЦК та СП особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту саме виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У свою чергу, у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до ТЦК та СП (ст.259 КУпАП).
Крім того, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративне правопорушення допускається адміністративне затримання особи (ст.260 КУпАП).
Таким чином, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення останнім саме адміністративного правопорушення, а дії відповідача щодо направлення звернення до відповідного органу Національної поліції України про здійснення доставлення позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП, що мало наслідком внесення до відповідних баз даних відомостей про розшук позивача, є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Тобто, встановлення обставин правомірності або ж протиправності дій відповідача відносно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як вже було зазначено, заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з виявленням ним обставин порушення правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, а також направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, варто наголосити, що за усталеною судовою практикою Верховного Суду, висловленою у постановах від 31 жовтня 2024 року у справі №420/14902/23, від 25 січня 2024 року у справі №191/1565/22, від 28 червня 2022 року у справі №679/1344/16-а, від 20 лютого 2020 року у справа №308/12685/14-а, факт наявності/відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, а тому розгляд таких справ здійснюється в порядку статті 286 КАС України.
Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, з огляду на заявлені позивачем вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування, а також враховуючи предмет позову у цій справі, даний спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.
За змістом ст.20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч.ч.1 та 3 цієї статті.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (ч.1 ст.20 КАС України).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи, відповідно, віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду.
За приписами ч. 1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі чи після відкриття суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 1 ст. 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Так, згідно копії паспорту, місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне передати дану адміністративну справу на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області (за місцем зареєстрованого місця проживання позивача).
Частиною 6 статті 29 встановлено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За правилами ч. 8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 26, 29, 30, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
Адміністративну справу № 160/25454/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв