15 грудня 2025 рокуСправа №160/13516/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин в Полтавській області (вул. Центральна, 39, с-ще Чорнухи, Полтавська область, 37101, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
09 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення № РВ-5300223792025 від 03.04.2025 року Державного кадастрового реєстратора Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру;
- зобов'язати Відділ №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки орієнтовною загальною площею 0,0751 га для індивідуального садівництва, розташованої в межах населеного пункту міста Дніпро, с/т "Резинщик-79", діл. №70 Дніпровського району Дніпропетровської області, відповідно до поданої мною заяви від 31.03.2025 року (реєстраційний номер ЗВ-9701730822025).
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (реєстраційний номер ЗВ-9701730822025) разом із відповідними документами.
03.04.2025 року Державним кадастровим реєстратором Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийнято Рішення № РВ-5300223792025 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Згідно з Витягом з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 424260249 від 25.04.2025 року, за земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 будь-які відомості відсутні.
На думку позивача, відповідач безпідставно відмовив позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та оскільки позивач є власником садового будинку та бажає здійснити реєстрацію прав власності цього садового будинку.
Ухвалою від 14 травня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02 червня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Відповідач зазначає, що за поданими матеріалами щодо реєстрації земельної ділянки площею 0,0751 га з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, на підставі документації із землеустрою на території Дніпропетровської області, розробленої ТОВ «Земля і право», відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) № РВ-5300223792025 від 03.04.2025 року з таких підставі: відповідно до п.6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 111 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» підставою для відмови є розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. В результаті перевірки обмінного файлу встановлено, що наявний перетин з раніше зареєстрованою земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109, площа співпадає на 24,5150%.
Таким чином, Державний кадастровий реєстратор правомірно відмовив у внесенні змін до Державного земельного кадастру, оскільки наявний перетин двох земельних ділянок, який є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки згідно з п.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», отже обґрунтовані підстави для визнання протиправним та скасування вказаного рішення відсутні.
Також пілотний проект із запровадження принципу випадковості в державній реєстрації земельних ділянок реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за: проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Пунктом 8 цього Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №455 передбачено, що після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.
Виходячи з вищезазначеного, на думку відповідача, вимога позивача не може бути задоволена, оскільки реєстрація кожної земельної ділянки відбувається за принципом випадковості, що унеможливлює потрапляння такої заяви до того самого Відділу або Державного кадастрового реєстратора.
Враховуючи вищевказане, рішення державного кадастрового реєстратора Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки у Державному земельному кадастрі містяться дані про перетин земельних ділянок, що згідно з п.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є підставою для відмови у реєстрації такої ділянки.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч.1, 2 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
21.02.2025 року позивач набув право власності на садовий будинок загальною площею 197,7 кв.м., що складається з: А-2 - садовий будинок, Б - сарай, В - вбиральня, №1-3,І споруди, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, "Резинщик-79" садівниче товариство" обслуговуючий кооператив, будинок 79, що підтверджується Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 77413949 від 21.02.2025 року, виданим та зареєстрованим Глеюватською сільською радою Дніпропетровської області, за номером відомостей про речове право 58682425, що підтверджується матеріалами справи.
Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3500146.4837691.20250221.25.0000.87.
Позивач є членом ОК с/т "Резинщик-79", що підтверджується Довідкою про членство та внесення пайового внеску в повному обсязі, виданою Головою ОК с/т "Резинщик-79" 02.12.2024 року.
31.03.2025 року позивач подав до відповідача заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (реєстраційний номер ЗВ-9701730822025) разом із відповідними документами.
03.04.2025 року Державним кадастровим реєстратором Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийнято Рішення № РВ-5300223792025 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з таких підстав:
- Електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;
- Розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- Невідповідність поданих документів законодавству, а саме: п. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр, пункт 111 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" - Перетин ділянки з ділянкою 1210100000:02:036:0109; Площа співпадає на 24.515%.
Згідно з Витягом з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 424260249 від 25.04.2025 року, за земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 будь-які відомості відсутні.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура й підстави внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру врегульовані Законом України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 та Порядком ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі-Порядок № 1051).
У Земельному кодексі України закріплено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (частина перша статті 153 ЗК України).
Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частинами першою-третьою статті 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
У відповідності до частини 5 статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно із частиною 4 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до частин 6-7 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Статтею 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
У відповідності до частин 3-4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, серед іншого, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Частиною 10 статті 24 цього Закону встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 року у справі № 480/749/23.
Зміст вищенаведених норм також свідчить, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 640/10412/21.
Державний кадастровий реєстратор Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняв Рішення № РВ-5300223792025 від 03.04.2025 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, посилаючись на п. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункт 111 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", вказуючи на перетин ділянки з ділянкою 1210100000:02:036:0109 з площею співпадіння 24.515%.
Згідно з Витягом з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 424260249 від 25.04.2025 року, за земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 будь-які відомості відсутні.
Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Відсутність інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що або така земельна ділянка фактично не сформована, або протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не було зареєстроване.
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок 1051).
Згідно із пунктом 67 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Відповідно до пункту 107 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Згідно із пунктом 109 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); 4) замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву); 5) власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); 6) особи, визначеної частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.
Пунктом 110 Порядку № 1051 встановлено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, в електронній формі подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки; 3) електронний документ.
Пунктом 111 Порядку № 1051 передбачено, що Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 3) наявність документа, що підтверджує згоду органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи про поділ, об'єднання земельних ділянок, з нотаріально засвідченою справжністю підпису на такому документі - у разі, коли відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами.
Згідно із пунктом 114 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; 3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб'єктів таких прав.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком №1051 чітко встановлено повноваження саме державного кадастрового реєстратора на проведення реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі.
В свою чергу, підстави для скасування реєстрації земельної ділянки передбачені частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
Слід врахувати те, що позивач є власником садового будинку, розташованого на вказаній земельній ділянці та членом ОК с/т «Резинщик-79», тому є необґрунтована відмова відповідача у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі перетину з земельною ділянкою, щодо якої відсутні будь-які відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд вважає, що відсутність інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з набутим позивачем правом власності на садовий будинок загальною площею 197,7 кв.м., в Державному земельному кадастрі позбавляє позивача можливості присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 197,7 кв.м та здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, що, в свою чергу, порушує його право, як власника нерухомого майна, відтак таке право підлягає захисту.
Доказів наявності речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:02:036:0109 відповідач суду не надав, проте суд також не встановив наявності таких прав або обтяжень, у зв'язку із чим суд не вирішує, відповідно, і питання про їх припинення.
Враховуючи викладене, суд робить висновок , що єдиним можливим способом захисту порушених права позивача у спірних правовідносинах є визнати протиправним та скасувати рішення № РВ-5300223792025 від 03.04.2025 року Державного кадастрового реєстратора Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки орієнтовною загальною площею 0,0751 га для індивідуального садівництва, розташованої в межах населеного пункту міста Дніпро, с/т "Резинщик-79", діл. №70 Дніпровського району Дніпропетровської області, відповідно до поданої позивачем заяви від 31.03.2025 року (реєстраційний номер ЗВ-9701730822025), суд зазначає таке.
14 червня 2021 р. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/32455/19 Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача, який наполягав, що суд мав здійснити заміну відповідача.
Верховний Суд вказав, що розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі № 757/43355/16 ц).
Отже філії, представництва та інші структурні підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Також, варто звернути увагу на правову позицію, викладену у справі №676/5955/18-ц, згідно з якою філія, яка в силу положень ст. 95 ЦК України не є юридичною особою, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.
Враховуючи вищевикладене, Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не може бути відповідачем у цій справі з огляду на те, що він є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та не наділений процесуальною дієздатністю.
Таким чином, належним відповідачем у справі є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Водночас, оскільки судом скасовано рішення № РВ-5300223792025 від 03.04.2025 року Державного кадастрового реєстратора Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2025 року про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (реєстраційний номер ЗВ-9701730822025) з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішення та прийняти відповідне рішення за результатами цього розгляду.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 03127100688 від 05.05.2025.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в сумі 605,60 грн., що становить 50 % від суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин в Полтавській області (вул. Центральна, 39, с-ще Чорнухи, Полтавська область, 37101, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення № РВ-5300223792025 від 03.04.2025 року Державного кадастрового реєстратора Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2025 року про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (реєстраційний номер ЗВ-9701730822025) з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішення та прийняти відповідне рішення за результатами цього розгляду.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Затишна, будинок 23, код ЄДРПОУ 39767930) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук