м. Вінниця
17 грудня 2025 р. Справа № 120/6359/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу від 10.03.2025 №213 про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації та, як наслідок, протиправність прийнятого Військовою частиною НОМЕР_1 наказу від 11.03.2025 №70 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини.
Ухвалою від 14.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Станом на 17.12.2025 відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, не повідомив про причини неможливості реалізації такого права, а тому, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, як визнання позову.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ про зарахування у списки особового складу виходить за межі правовідносин між ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі. Окремо відповідач 2 наголосив на тому, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Оскільки відповідачем 1 у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не подано, суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.08.2000 працював у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова.
З 01.09.2017 згідно наказу №363-к від 29.08.2017 обіймав посаду старшого викладача закладу вищої освіти (1ставка) кафедри ортопедичної стоматології , що підтверджується Довідкою Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова від 07.03.2025 за №212 (а.с. 37).
Також, в матеріалах справи містяться накази Вінницької обласної військової адміністрації від 06.09.2024 за №578, від 20.02.2025 за №100, якими підтверджено статусу установи, в якій працював позивач, як критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (а.с. 26-30).
Згідно витягу з наказу Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова від 07.03.2025 за №149, наказано забронювати засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія) співробітників Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова згідно списків на бронювання (Додаток 1)
Так, за № 3 Додатку №1 до наказу №149 від 07.03.2025, в якості особи яка підлягає бронюванню визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 32).
За даними військово-облікового документу «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, якому станом на 10.03.2025 надано відстрочку до 20.02.202, тип відстрочки: «бронювання» (а.с. 24).
Разом з тим, як повідомлено представником позивача у позовній заяві та, за відсутності відзивів на позовну заяву, не заперечується відповідачами, 10.03.2025 ОСОБА_1 пішов у ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до відповідача, з метою оновити свої облікові дані.
Того ж дня, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2025 № 213 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" старшого лейтенанта ОСОБА_1 призвано та відправлено в складі команди № НОМЕР_2 ОМБР для проходження військової служби під час мобілізації (а.с. 41-43).
Згідно витягу з наказу командира військово! частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 11.03.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с. 45).
Вважаючи накази відповідачів протравними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі також - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі також - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 23 "Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації" Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі також - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як встановлено судом, на момент мобілізації позивача (10.03.2025), йому, як заброньованому, була надана відстрочка від призову до 26.02.2026, що підтверджується відомостями військово-облікового документу «Резерв+», а також Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова від 07.03.2025 за №149.
Отже, позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не міг бути призваним 10.03.2025 на військову службу під час мобілізації в силу наявного правового статусу заброньованого.
Таким чином враховуючи викладене та визнання позову ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.03.2025 № 213 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації є протиправним, а тому його слід скасувати.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №70 від 11.03.2025 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до Законів України «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про Державну спеціальну службу транспорту», «;Про національну безпеку України» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Мністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 була затверджена Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі також - Інструкція № 280).
Відповідно до п. 32 розділу ІІ Інструкції № 280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини; підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Беручи до уваги, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командир частини зобов'язаний був видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу частини у день його прибуття до військової частини, що і було зроблено шляхом видання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 70 від 11.03.2025, а тому суд вважає, що зазначений наказ є правомірним.
Також суд зазначає, що підстави звільнення військовослужбовця з військової служби передбачені ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яка визначає виключний перелік таких підстав та не передбачає таку підставу звільнення з військової служби, як порушення процедури призову на військову службу під час мобілізації (призов військовозобов'язаного, який був заброньованим на період мобілізації та на воєнний час).
При цьому суд звертає увагу на висновки, викладені в п. 56 постанови Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, згідно яких процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2025 № 213 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Відповідач 2: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна