про повернення позовної заяви
м. Вінниця
16 грудня 2025 р. Справа № 126/2243/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з Бершадського районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, в межах даної позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування 19-20.08.2025 у державних інформаційних системах «Резерв+» та «Оберіг» записів про адміністративне правопорушення, накладення штрафу у розмірі 17 000 грн і встановлення статусу «в розшуку» без складення протоколу, розгляду справи та винесення постанови у порядку, визначеному КУпАП;
- зобов?язати відповідача вилучити з систем «Резерв+» та «Оберіг» усі записи, сформовані 19-20.08.2025, що стосуються позивача («в розшуку», «порушення правил військового обліку», «штраф 17 000 грн»), та повідомити про виконання рішення Міністерство оборони України і ГУ Національної поліції у Вінницькій області для внесення змін до відповідних баз даних;
- визнати, що в діях позивача відсутня подія та склад адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, оскільки вимоги повістки № 2042 від 13.05.2025 були виконані через державний електронний сервіс «Резерв+», повістка оформлена з порушенням Порядку №560, а відстрочка була чинною і підлягала автоматичному продовженню;
- визнати відсутність законних підстав для формування записів про адміністративне стягнення - визнати, що записи в системах «Резерв+» та «Оберіг», сформовані 19-20.08.2025, про статус «в розшуку», «порушення правил військового обліку» та «штраф 17 000 грн» не мають процесуальних підстав у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення, оформлених відповідно до вимог КУПАП;
- у разі виявлення в матеріалах справи постанови про адміністративне стягнення - скасувати її повністю як таку, що винесена з грубим порушенням процесуальних норм КУпАП (статей 254, 256, 257, 259, 268, 277-285) та без дотримання права на захист;
- зобов'язати відповідача внести до облікових систем відомості про чинну відстрочку, оформлену 08.08.2025 через «Резерв+», та поновити статус позивача як військовозобов'язаного, який має відстрочку без будь-яких позначок про «правопорушення» чи «розшук».
Ч. 1 ст. 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1 ст. 172 КАС України).
За змістом ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з аналізу наведених норм КАС України слідує, що, хоча позивач і наділений правом заявити кілька вимог в одній позовній заяві, реалізація такого права є обмеженою приписами частини четвертої статті 172 КАС України. Зазначена норма прямо встановлює, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше прямо не передбачено законом. Таким чином, законодавець пов'язує можливість об'єднання позовних вимог не лише з наявністю між ними фактичного чи правового зв'язку, а й з необхідністю їх розгляду в межах одного виду судочинства та єдиного процесуального порядку. У разі ж, коли заявлені вимоги за своєю правовою природою, предметом доказування або суб'єктним складом зумовлюють застосування різних процесуальних режимів судового розгляду, їх об'єднання в одному провадженні є неприпустимим, що виключає можливість спільного розгляду таких вимог у межах однієї позовної заяви.
Варто зауважити, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, статтею 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на вказані норми КАС України, вирішення питання у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, за правилами КАС України, з урахуванням того, що окружні адміністративні суди не наділені повноваженнями перевіряти дії/бездіяльність суб'єктів владних повноважень стосовно правовідносин, які вчинені за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналіз змісту наведених позовних вимог свідчить, що позивач у межах однієї позовної заяви фактично поєднав вимоги різної правової природи та різного процесуального порядку розгляду, що є несумісним із приписами статей 19, 20 та 172 КАС України.
Зокрема, значна частина заявлених вимог спрямована не лише на оскарження дій суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах, а безпосередньо на з'ясування наявності чи відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, а також на оцінку законності накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, вимоги про визнання відсутності події та складу адміністративного правопорушення; встановлення відсутності законних підстав для накладення адміністративного стягнення; скасування постанови про адміністративне стягнення (у разі її виявлення); оцінку дотримання процесуальних норм КУпАП (статей 254, 256, 257, 259, 268, 277- 285 КУпАП) за своєю суттю є вимогами, що стосуються провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Їх розгляд передбачає дослідження елементів складу правопорушення, процесуальної форми притягнення до адміністративної відповідальності, доказів вини особи та дотримання її права на захист.
За таких обставин позивач фактично поєднав в одній позовній заяві вимоги, що підлягають розгляду в межах адміністративного судочинства загального характеру, та вимоги, які повинні розглядатися у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами КУпАП місцевим загальним судом.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 172 КАС України, об'єднання таких вимог в одному провадженні є неприпустимим, оскільки вони підлягають розгляду в порядку різного судочинства та за різними процесуальними режимами.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відтак адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню на підставі положень п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 169, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна