м. Вінниця
16 грудня 2025 р. Справа № 120/17360/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про забезпечення позову до подання позовної заяви
15.12.2025 через підсистему "Електронний суд" до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить:
- заборонити Вінницькому відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які виконавчі дії в межах ВП №67371794, у тому числі:
реалізацію нерухомого майна,
арешт, оцінку, передачу на торги,
вчинення будь-яких дій щодо звернення стягнення на майно чи кошти заявника;
- зупинити виконавче провадження №67371794 до моменту набрання законної сили рішенням апеляційного суду у справі, яка наразі перебуває на розгляді;
- копію ухвали невідкладно направити до Вінницького ВДВС для негайного виконання.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Положеннями частини першої статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
В свою чергу стаття 152 КАС України визначає загальні вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Так, в силу вимог частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти.
Крім того за нормами частини четвертої статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За нормами частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Отже, 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,4 грн. (0,3х3028,00).
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зауважує, що заява про забезпечення позову подана в електронній формі, а тому заявник повинен сплатити за подання цієї заяви судовий збір у розмірі 726,72 грн.
Разом з тим до заяви про забезпечення позову заявником не додано документу (хоча в додатках зазначено про долучення квитанції про сплату судового збору), що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland", № 28249/95, п. 55).
Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду ("Urbanek v. Austria", № 35123/05).
Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 КАС України.
Відповідно до частини 7 статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин подана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Окрім іншого суд зважає на те, що ч. 7, 8, 10 ст. 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною першою статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
В матеріалах справи міститься сформований за допомогою підсистеми "Електронний суд" документ під назвою "заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви".
Проте зі змісту цього документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано заяву про забезпечення позову та яка не була сформована за допомогою підсистеми "Електронний суд", а додана до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відомості про формування саме заяви про забезпечення позову в підсистемі "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Отже, подана заява вважається не підписаною заявником.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року по справі № 440/17245/23, адміністративне провадження № К/990/19046/24.
Відповідної позиції також дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 03 квітня 2025 року по справі №990/134/25, від 15 квітня 2025 року по справі №420/13821/24 та від 07 травня 2025 року по справі №520/33633/23.
Наведені обставини є підставою вважати, що подана заява не підписана заявником належним чином, що вказує на її невідповідність вимогам процесуального закону та є додатковою підставою для її повернення заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 152, 154, 248, 256 КАС України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко Вячеслава Михайловича про забезпечення позову до подання позовної заяви,- повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна