Ширяївський районний суд Одеської області
28.11.2025 Справа №: 518/1452/25 Провадження № 2/518/526/2025
28.11.2025 року с-ще Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Алексєєвої О.В.,
секретаря Надир І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Ширяєве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області, місцезнаходження: 66822, Одеська область, Березівський район, с. Чогодарівка, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ 05384554, про тлумачення заповіту і визнання права на земельну частку (пай), -
Позивачка звернулась до Ширяївського районного суду Одеської області з зазначеним позовом до Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області про тлумачення заповіту і визнання права на земельну частку (пай), в якому просить суд здійснити тлумачення змісту заповіту, що складений 29 листопада 2010 року ОСОБА_2 , посвідчений за реєстром № 78 ОСОБА_3 , секретаря виконавчого комітету Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, за яким вона заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельні ділянки кадастровий номер 5125482200:01:002:0122 та кадастровий номер 5125482200:01:002:0132, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Малігонівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, і розуміти його так, що вона розпорядилась у цьому заповіті земельними частками (паями) у землях колективної власності колишнього КСП «Перемога» на території Малігонівської сільської ради Ширяївского району Одеської області, кожний розміром 10,50 в умовних кадастрових гектарах належними їй за сертифікатами на право на земельну частку (пай) - серії ОД №0042025 та ОД №0042026 від 16.12.1996 року. Також просить визнати за нею в порядку спадкування за вказаним заповітом право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії ОД №0042026 від 16.12.1996 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 за життя мала право на дві земельні частки (паї) за відповідними сертифікатами від 16.12.1996 року, які були виділені в натурі з видачею відповідного державного акту на її право власності на земельні ділянки площею 7,99 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 за сертифікатом серії ОД №0042026 та площею 5,14 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0132 за сертифікатом серії ОД №0042025.
Вказані земельні ділянки ОСОБА_2 заповіла позивачу ОСОБА_1 за заповітом від 29.11.2010 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Макарівської сільської ради Ширяївського району Одської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
За вказаним заповітом позивачка успадкувала, зокрема, земельну ділянку площею 7,99 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122, що була виділена ОСОБА_2 в натурі за сертифікатом ОД 0042026 на підставі розпорядження Ширяївської райдержадміністрації з видачею державного акту на право власності на цю земельну ділянку, та оформила спадкові права у встановленому законом порядку.
Проте рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 09 січня 2023 року у справі № 518/59/17, яке набрало законної сили 09.02.2023 року, були визнані недійсними та скасовані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 площею 7,99 га зазначені вище розпорядження райдержадміністрації, державний акт та свідоцтво про право на спадщину за заповітом н земельну ділянку з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122, а також припинене зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності позивачки на цю земельну ділянку.
Виходячи з цього, позивачка вважає, що ОСОБА_2 за життя не здійснила виділ в натурі (на місцевості) вказаного паю у вигляді земельної ділянки і тому це майнове право за її заповітом щодо цієї земельної ділянки на користь позивачки увійшло до складу її спадщини, було успадковане позивачкою та перейшло у її власність.
Позивач вважає за необхідне здійснити тлумачення заповіту на її користь виходячи з того, що загальноприйняте у сфері земельних правовідносин значення терміну «земельний пай» та тієї обставини, що внаслідок реалізації за життя свого права на дві земельні частки (паї) спадкодавець ОСОБА_2 оформила право на дві земельні ділянки і на випадок своєї смерті розпорядилась у заповіті належними їй земельними частками (паями), що вже були виділені в натурі (на місцевості) як дві земельні ділянки.
Посилається на необхідність вирішення спірних питань у судовому порядку, оскільки нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за вказаним заповітом через відсутність оригіналу сертифіката серії ОД №0042026 від 16.12.1996 року, а відповідач відмовив їй у надані дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв'язку з необхідністю її звернення до суду щодо посвідчення свого права на отримання у власність земельної ділянки.
29.08.2025 року судом відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.
Ухвалою від 02.10.2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 та витребувано у приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Ланової Н.А. копію спадкової справи №64/2015, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 27.10.2025 року.
21.10.2025 року до суду надійшла копія спадкової справи №64/2015.
Ухвалою від 27.10.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 листопада 2025 року.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з встановленими судом наступними обставинами.
Відповідно до листа №3395/340-24 від 04.11.2024 року Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та доданих до неї витягів титульної та відповідних сторінок з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ширяївською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у землях колективної власності колишнього КСП «Перемога» на території Малігонівської сільської ради Ширяївского району Одеської області», розміром 10,50 в умовних кадастрових гектарах, що було посвідчено наступними сертифікатами на право на земельну частку (пай): серії ОД №0042025 від 16.12.1996 року на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрований за № 82 в Книзі реєстрації; серії ОД №0042026 від 16.12.1996 року на ім'я ОСОБА_5 , зареєстрованого за № 113 у Книзі реєстрації, в якій наявна відмітка про перехід права до ОСОБА_2 30.08.2001 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2523 від 28.08.2001 року (а.с. 10-15).
Розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області від 11 липня 2005 року № 439 (далі - розпорядження райдержадміністрації) була затверджена технічна документація із землеустрою щодо передачі в натурі земельних часток (паїв) громадянам, власникам сертифікатів, із земель колективної власності колишнього КСП «Перемога» та складання державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малігонівської сільської ради Ширяївского району Одеської області; передано у приватну власність земельну ділянку площею 167,97 га громадянам, власникам сертифікатів та видано їм державні акти на право власності на земельну ділянку.
Згідно архівного витягу №167 від 26.11.2024 р. з додатку до розпорядження під номером 5 вказана ОСОБА_2 , що проживає в с. Копійкове, якій за сертифікатами ОД 0042052 і ОД 0042026, на полях № 7, 14-31 надані земельні ділянки за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 загальною площею 13,13 га ріллі (а.с. 17).
У складі вказаної у розпорядженні технічної документації перебуває «Викопіювання з плану розміщення земельних часток (паїв) на землях колективної власності колишнього КСП «Перемога» на території Малігонівської сільської ради Ширяївского району Одеської області», з якого вбачається передача у власність ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки № НОМЕР_3 на масиві № НОМЕР_4 площею 7,99 га та земельної ділянки № НОМЕР_2 на масиві № НОМЕР_5 площею 5,14 га, що встановлено рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 09 січня 2023 року у справі № 518/59/17, яке набрало законної сили 09.02.2023 року
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№853790, виданого 27 січня 2006 року Ширяївським районним відділом земельних ресурсів та Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі вказаного розпорядження та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010653700016 (далі - державний акт), ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 13,13 га, розташовані на території Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області у межах згідно з планом, на якому зображена земельна ділянка площею 5,14 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0132 та земельна ділянка площею 7,99 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 (далі - земельні ділянки).
У спадковій справі № 64/2015, заведеної приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Лановою Н.А. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , наявні, зокрема, наступні документи:
свідоцтво про смерть, видане на підставі актового запису № 34 складеного 23.01.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області, за яким ОСОБА_2 (далі - спадкодавець) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Чогодарівка Ширяївського району Одеської області;
інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.07.2015 року, за якою 11.05.2006 року за № 39678145 був зареєстрований заповіт спадкодавця, посвідчений 13.02.2001 року за реєстром № 11 Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, а також заповіт, за яким сертифікат на земельну частку (пай) серії ОД №0042025 виданий КСП «Перемога» Ширяївського району Одеської області від 16.12.1996 року розміром 10,50 в умовних кадастрових гектарах спадкодавець заповідала ОСОБА_6 ;
інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.06.2016 року, за якою 27.08.2015 року за № 57860942 був зареєстрований заповіт спадкодавця посвідчений 29.11.2010 року за реєстром № 78 Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, а 11.11.2015 року за № 58194096 був зареєстрований дублікат цього заповіту від 18.09.2015 року за реєстром № 23;
дублікат від 18.09.2015 року за реєстром № 23 заповіту, посвідченого 29 листопада 2010 року за реєстром № 78 ОСОБА_3 , секретарем виконавчого комітету Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, за яким ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 земельні ділянки кадастровий номер 5125482200:01:002:0122 та кадастровий номер 5125482200:01:002:0132 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Малігонівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, які належать їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 853790 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010653700016 від 27.01.2006 року;
свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.06.2016 року за реєстром № 520, за яким позивачка ОСОБА_1 на підставі дублікату заповіту ОСОБА_2 успадкувала належну їй земельну ділянку площею 5,1397 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0132;
свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.06.2016 року за реєстром № 517 (далі - свідоцтво про право на спадщину), за яким позивачка на підставі дублікату заповіту ОСОБА_2 успадкувала належну спадкодавцю земельну ділянку площею 7,9900 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 (а.с. 71-151).
Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 09 січня 2023 року у справі № 518/59/17, яке набрало законної сили 09.02.2023 року, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Березівської районної державної адміністрації Одеської області, Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг 15» визнано незаконним та скасовано розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області від 11 липня 2005 року № 439 про затвердження технічної документації із землеустрою, передачу у приватну власність земельних ділянок та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку в частині п. 5 додатку до цього розпорядження щодо земельної ділянки № 168 на полі (масиві) № НОМЕР_4 в загальній площі 13,13 га ріллі на території Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, переданій у власність ОСОБА_2 ; визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №853790, виданий 27 січня 2006 року Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010653700016, в частині видачі ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,99 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122, що розташована на території Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 03 червня 2016 року за реєстром №517 Лановою Н.А., приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області у спадковій справі № 64/2015 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: с. Макарове, Ширяївський район, Одеська область, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,99 га, з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122, розташовану на території Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_2 ; припинено зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.06.2016 року за номером запису про право власності 14876266 право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,99 га ріллі з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122, розташовану території Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив № НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_3 ; припинено зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року за номером запису про інше речове право 18469774 право оренди фермерського господарства «Оберіг 15» (з 08.11.2021 року правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг 15»), код ЄДРПОУ 40179015, строком на 10 років земельної ділянки площею 7,99 га ріллі з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 орендодавця ОСОБА_1 (а.с. 22-33).
Підставою задоволення позовних вимог у справі №518/59/17 було те, що виділена в натурі (на місцевості) земельна частка (пай) та передана у власність ОСОБА_2 на полі №31 ділянка № НОМЕР_3 площею 7,9900 га ріллі з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 раніше вже була передана у власність ОСОБА_7 .
Оцінюючи описані вище та встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить із законодавства, що було чинним на день виділу в натурі належних ОСОБА_2 земельних часток (паїв) за сертифікатами ОД 0042025 і ОД 0042026, що було документовано розпорядженням райдержадміністрації від 11 липня 2005 року № 439 та виданим на його підставі державним актом.
Згідно з п. «ґ» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Розділом X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного Кодексу України було визначено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю (п. 16); сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. (п. 17).
Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Частина 1 статті 126 цього Кодексу передбачала, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та наведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 за сертифікатом ОД 0042025 була виділена в натурі земельна ділянка № НОМЕР_2 на масиві № НОМЕР_5 площею 5,14 га, а за сертифікатом ОД 0042026 була виділена в натурі земельна ділянка № НОМЕР_3 на полі № НОМЕР_6 площею 7,99 га.
Описані вище обставини щодо скасування розпорядження райдержадміністрації, державного акту і свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,99 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122 свідчать про те, що ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у землі колективної власності колишнього КСП «Перемога» за сертифікатами ОД 0042025 і ОД 0042026, проте використала належне їй на право на виділ в натурі (на місцевості) цих земельних паїв тільки щодо однієї земельної частки (паю) за сертифікатом ОД 0042025 на полі № 7 ділянка № НОМЕР_7 площею 5,14 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0132.
Стосовно належного померлій ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) за сертифікатом ОД 0042026, то виходячи зі змісту судового рішення про скасування розпорядження райдержадміністрації та державного акту в частині земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,99 га з кадастровим номером 5125482200:01:002:0122, здійснення виділу в натурі (на місцевості) у вигляді земельної ділянки відбулося з порушенням закону та прав іншої особи. Тобто, отримавши фактично у власність земельну ділянку, яка вже належала іншій особі ( ОСОБА_7 ) ОСОБА_2 не набула власності на неї.
При цьому, суд погоджується з доводами позивачки про необхідність здійснення тлумачення заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 29 листопада 2010 року за реєстром № 78 на користь позивачки для з'ясування її дійсного волевиявлення, для чого підлягають застосування наступні норми законодавства та висновки щодо їх застосування, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.
Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. «ґ» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю); а пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» цього Кодексу визначає, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Чинне земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельна частка (пай). Разом з тим у сфері земельних відносин загальноприйнятим є використання поняття «земельний пай» не тільки як земельна ділянка, яка не виділена в натурі, а і як земельна ділянка, яка отримана в результаті розпаювання землі (виділення в натурі).
Фактичні обставини справи та описані вище положення законодавства свідчать про те, що заповідаючи позивачці дві земельні ділянки, заповідач/спадкодавець ОСОБА_2 мала на увазі не тільки зазначені в описаному державному акті земельні ділянки, сформовані за рахунок виділу в натурі належних їй двох земельних паїв, але і самі ці земельні частки (паї) посвідчені сертифікатами, оскільки вважала, що немає різниці між земельним паєм та власне земельною ділянкою, на яку вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, отримані внаслідок розпаювання землі.
Отже, відповідно до першого рівня тлумачення, зважаючи на загальноприйняте у сфері земельних правовідносин значення терміну «земельний пай» та тієї обставини, що внаслідок реалізації за життя свого права на дві земельні частки (паї) спадкодавець ОСОБА_2 оформила право на дві земельні ділянки, можна дійти висновку, що спадкодавець на випадок своєї смерті розпорядилась у заповіті належними їй земельними частками (паями), що вже були виділені в натурі (на місцевості) як дві земельні ділянки.
Зазначені висновки про застосування норм матеріального права містяться у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №576/2742/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 136/1124/19 Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду також міститься висновок про те, що заповідач реалізувала своє право на земельну частку (пай) та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, і за життя не склала нового заповіту та не скористалася правом на внесення змін до заповіту, то заповіт, у якому заповідач розпорядився правом на земельну частку (пай), не втрачає чинність на підставі частини четвертої статті 1236 ЦК України, а визначення спадкоємців на земельну ділянку має відбуватися згідно з цим заповітом.
Главою 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, передбачено наступне:
при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (п. 4.16.);
видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п. 4.18.).
Статтею 6 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» було, зокрема, передбачено, що після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації
Виходячи з цього, за відсутності у позивачки оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0042026 від 16.12.1996 року, вона позбавлена можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 щодо належного їй зазначеного вище сертифікату.
Зазначена обставина підтверджена листом № 38/01-16 від 07.03.2025 року приватного нотаріуса Ланової Н.А., в якому вона на заяву позивачки про видачу їй свідоцтва про право на спадщину щодо сертифіката ОД №0042026 за заповітом ОСОБА_2 рекомендувала їй звернутися до суду щодо визнання за нею в порядку спадкування права на земельну частку (пай). Нотаріус зазначила, що за заповітом ОСОБА_2 остання заповідала позивачці зазначені вище земельні ділянки, на які були видані свідоцтва про право на спадщину. Інше майно відповідно до заповіту позивачці не заповідали. Повідомлено, що позивачкою не надано документів, підтверджуючих належність права на земельну частку (пай), а саме сертифікат ОД № 0042026 від 16.12.1996 року.
За висновком щодо застосування відповідних норм права, які містяться у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 201/1883/21, письмова відповідь нотаріуса фактично і є відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину. Оформлення відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді на заяву, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документу нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», були визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Одеської області згідно з додатком, в якому до складу Чогодарівської територіальної громади ввійшли Бранкованівська і Малігонівська.
Судом враховується та обставина, що позивачка зверталась до відповідача Чогодарівської сільської ради із заявою від 04.09.2024 року, в якій просила прийняти рішення, яким надати їй, як спадкоємцю належної ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної частки (паю) у землі колективної власності колишнього КСП «Перемога» Малігонівської сільської ради Ширяївского району Одеської області, дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Відповідач рішенням ХХХХVIII позачергової сесії VIII скликання № 799 від 27 вересня 2024 року відмовив позивачці у наданні такого дозволу і рекомендував звернутися до суду щодо посвідчення свого права на отримання у власність земельної ділянки.
Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-IV передбачено, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, і громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом (стаття 1); а також визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Встановлені судом та описані вище фактичні обставини справи та положення законодавства і висновки щодо застосування норм права надають підстави для задоволення позовних вимог щодо тлумачення заповіту ОСОБА_2 на користь позивачки та визнання за позивачкою в порядку спадкування за цим заповітом права на земельну частку (пай) спадкодавця ОСОБА_2 .
При цьому, беручи до уваги. що позивач реалізувала свої спадкові права на земельну ділянку кадастровий номер 5125482200:01:002:0122, суд не вбачає необхідності у тлумаченні заповіту щодо вказаної ділянки.
Керуючись ст.ст. 2,4,10,259,263,264,265,268,351-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області, місцезнаходження: 66822, Одеська область, Березівський район, с. Чогодарівка, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ 05384554, про тлумачення заповіту і визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити частково.
Зміст заповіту, що складений 29 листопада 2010 року ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за №78, посвідчений секретарем виконавчого комітету Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області Ґедзь Володимиром Івановичем, відповідно до якого ОСОБА_2 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Копійкове Ширяївського району Одеської області, зареєстрована в АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ), заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельні ділянки кадастровий номер 5125482200:01:002:0122 та кадастровий номер 5125482200:01:002:0132, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Малігонівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, які належать їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 853790 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010653700016 від 27.01.2006 року, розтлумачити таким чином, що спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядилась земельною часткою (паєм) у землях колективної власності колишнього КСП «Перемога» на території Малігонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, розміром 10,50 в умовних кадастрових гектарах, належною їй за сертифікатом серії ОД №0042026 від 16.12.1996 року на ім'я ОСОБА_5 , зареєстрованого за № 113 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ширяївською районною державною адміністрацією, в якій наявна відмітка про перехід права до ОСОБА_2 30.08.2001 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2523 від 28.08.2001 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі 10,50 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Малігонівської сільської ради Березівського (колишнього Ширяївського) району Одеської області, на підставі сертифікату серії ОД №0042026, виданого 16.12.1996 року Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області ОСОБА_5 як члену КСП «Перемога», яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №2523 від 28.08.2001 року, в порядку спадкування за заповітом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.В. Алексєєва