Справа № 523/25077/25
Номер провадження 3/523/5588/25
"08" грудня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м.Одеси Боков О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є студенетом Фахового коледжу Міжнародного університету, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП,
Згідно наданих матеріалів, 08.11.2025 року о 21-00 год., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Лексус» з д/н « НОМЕР_1 » в м.Одеса по вул.Академіка Сахарова, 3д, не маючи права керування таким транспортним засобом, та якого 19.12.2024 року відповідно до постанови Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/4946/24 вже було притягнуто протягом року до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.п.2.1.а «Правил дорожнього руху», за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Римар Д.В. просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення, був складений у відношенні ОСОБА_1 без законного представника, представника служби у справах дітей, педагога чи адвоката, оскільки останній є неповнолітнім, що є грубим порушенням ст.270 КУпАП. Крім того, зазначила, що обставини зазначені у протоколі, щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом не відповідають дійсності, оскільки жодного факту керування з долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається, а транспортний засіб стоїть в смузі для руху велосипедів.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміінстративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За нормами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею встановлено, що ОСОБА_1 на день вчинення правопорушення не досяг повноліття.
Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно із ч.1, ч.2 ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.270 КУпАП Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (ч.3 ст.270 КУпАП).
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Аналізуючи дані статті суд вбачає, що особи віком від 16 до 18 років несуть відповідальність за адміністративне правопорушення передбачене статтею 126 КУпАП, але в межах заходів впливу передбачених статтею 24-1 цього Кодексу та за процедурою, що застосовується до неповнолітніх.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, усвідомлювала, що складає протокол відносно неповнолітнього, тим самим не ознайомила неповнолітнього ОСОБА_1 із спеціальним правом, визначеним у ст.270 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що працівником поліції були відібрані пояснення у неповнолітньої особи без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Крім того, суду не надано доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Встановивши, що поліцейські спілкуються з неповнолітнім, вони був зобов'язані забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак у порушення вимог ст.270 КУпАП, ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» цього не зробили.
Наведені обставини вказують на порушення прав ОСОБА_1 на захист та роблять недопустимими докази у справі.
Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не було доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 256, 284-285 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.М.Боков