Справа № 522/24016/25
Провадження № 1-кс/522/6150/25
18 грудня 2025 року Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВнП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025163520000642 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
СВ ВнП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження зареєстрованого в ЄРДР за № 12025163520000642 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні останнього необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Слідчий та/або прокурор до суду не з'явились, не обґрунтували клопотання та не надали доказів визнання речовими доказами речей, на які необхідно накласти арешт.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173 КПК України,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВнП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна, яке було вилучене в ході проведення огляду місця події 25.10.2025 року,за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 12, у громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: предмет ззовні схожий на ніж, за написами «Пантера», «Сталь 65х13» - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
18.12.2025