Справа № 522/26209/25
Провадження №2-о/522/684/25
18 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
02 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій заявник просить встановити факт належності йому свідоцтва про право власності від 30.04.2001 року № НОМЕР_1 , виданого Жовтневою районною адміністрацію на квартиру АДРЕСА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку окремого провадження. Залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 . Засідання по справі призначено на 18 грудня 2025 року.
18 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи без участі, у якій заявниця просила здійснити розгляд справи за відсутності, заяву підтримала у повному обсязі.
Також, 18 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просив здійснити розгляд справи за його відсутності. Також, просив долучити до матеріалів справи копію довідки з КП «БТІ» ОМР та копії квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг.
У судове засідання, призначене на 18 грудня 2025 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Матеріали справи містять копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - село Малі Ягури Туркменського району Ставропольського краю.
30 квітня 2001 року Жовтнева районна адміністрація Виконавчого комітету Одеської міської ради видала свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Зі змісту вказаного свідоцтва вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У заяві заявник вказує, що для проведення державної реєстрації права власності він звернувся до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, однак в ході надання первинної консультації було з'ясовано, що його прізвище, зазначене у свідоцтві про право власності не збігається з прізвищем, зазначеним в паспорті громадянина України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.12.2025 року №455039771, відомості про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 - відсутні.
На підтвердження того, що заявнику дійсно належить свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , ним також подано довідку з КП «БТІ» ОМР від 12.12.2025 року №64852/04-04, зі змісту якої вбачається, що станом на 31.12.2012 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за фізичними особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Жовтневою районною адміністрацією 30.04.2001 року №013438, про що зроблено реєстраційний запис 18.06.2001 року за реєстровим номер 596 у реєстровій книзі 392 пр на сторінці 198.
Також, заявником подано до суду квитанції про оплату житлово-комунальних послуг щодо квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України вказано, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
КЦС ВС у постанові від 20.09.2023 у справі № 756/5681/22 вказав, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року по справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17) зазначено, що «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».
Як зазначено у п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Зі змісту статті 319 ЦПК України випливає, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про те, що факт належності правовстановлюючих документів - доведено, а заява ОСОБА_1 - підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.19, 76-81, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , належить свідоцтво про право власності від 30.04.2001 року № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , що видане Жовтневою районною адміністрацією.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 18 грудня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.