Справа № 522/18283/25
Провадження № 3/522/6291/25
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Переверзева Л.І. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 301561 від 19.07.2025 року, який надійшов з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безробітного,
за статтею 173-2 ч. 1 КУпАП,
До Приморського районного суду міста Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов протокол відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 19.07.2025 року о 12-й годині перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 умисно погрожував нанесенням тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Статтею 173-2 ч.1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, інформація про час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, його провина у скоєні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами:
-Письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких, 19.07.2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ображав її, принижував честь та гідність та погрожував фізичною розправою;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.07.2025 року згідно якого, рівень ризику кривдника ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_2 оцінено як високий;
-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 160304 від 19.07.2025 року, згідно якого кривднику ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 строком на 10 діб заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч.1 КУпАП і він підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 КУпАП, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
На підставі викладеного та керуючись статтею 173-2 ч.3, 283 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеса, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси Л.І. Переверзева