Справа № 522/11234/25
Провадження № 2-а/522/330/25
18 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання -Запольської А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
21.05.2025 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог Конституції України, КУпАП та законодавства, що регулює правовідносини у сфері архітектурно-будівельної діяльності в частині дотримання вимог проведення позапланової перевірки та притягнення до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу, позивач просить суд визнати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 015/25 від 04.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП з накладенням на неї штрафу в сумі 6 800,00 грн протиправною та скасувати її, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.
26.05.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
18.06.2025 від позивача на виконання ухвали суду від 21.05.2025 надійшла заява про усунення недоліків.
04.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.07.2025 від представника відповідача надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні якої протокольною ухвалою суду від 17.12.2025 відмовлено.
04.08.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Управління заперечує проти позову в повному обсязі, вважає його вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 1 п. 1 ст. 34, ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, натомість Управлінням дотримано вимоги чинного законодавства в частині проведення перевірки та винесення постанови про накладення штрафу за порушення вимог ч. ст. 188-42 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи і заперечення представників сторін, судом встановлено наступне.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (від 02.08.2024 № 01-17/45-гл); висновку комісії Управління щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.08.2024 № 854; наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.10.2024 № 1131 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю»; наказу Управління від 17.10.2024 № 01-13/34ДАБК та направлення проведення планового (позапланового) заходу Управління від 18.10.2024 № 000012, відповідно до п.п. 7 та 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Порядком № 553, Управлінням з 28.10.2024 до 08.11.2024 проводилась позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час виїзду на місце 28.10.2024 за адресою: м. Одеса, Хаджибейський район, вул. Академіка Філатова 82/2, зафіксована наявність прибудови до квартири першого поверху № 90 на землях територіальної громади міста Одеси шляхом влаштування залізобетонної плити на стовпчастих фундаментах площею забудови 3,5м х 5,44 м (19,04 кв.м) із втручанням в несучі та огороджувальні стіни житлового будинку (фотофіксація додається). Рішень щодо передачі у власність або оренди земельної ділянки за вказаною адресою Одеською міською радою не приймалось.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр прав власності) встановлено, що 30.11.2021 ОСОБА_1 набула право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 43,4 кв.м на підставі договору купівлі- продажу, серія та номер від 30.11.2021, серія та номер: 923, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І.І. В Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо одержання ОСОБА_1 права на виконання будівельних робіт за зазначеною адресою.
У технічному паспорті на кв. АДРЕСА_2 , виконаному КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010, зазначено, що квартира складається з двох житлових кімнат та має загальну площу 43,4 кв.м. Прибудована залізобетонна плита до зазначеної квартири розмірами 3,5 м х 5,44 м у вказаному технічному паспорті відсутня.
Управлінням направлено ОСОБА_1 лист № 01-17/45-гл від 21.10.2024 на адресу реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_3 ) та на адресу об'єкта будівництва ( АДРЕСА_1 ) з вимогою прибути особисто до управління у триденний термін з моменту отримання цього листа та бути присутньою 28.10.2024, 31.10.2024 та 08.11.2024 о 13:30 за адресою: АДРЕСА_1 , а також з проханням надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі. Крім того, позивача було повідомлено засобами телефонного зв'язку про проведення позапланової перевірки з а адресою: АДРЕСА_1 з 28.10.2024 по 08.11.2024.
31.10.2024 Управлінням було зареєстровано заяву від ОСОБА_1 за вх. № 01-17/45-гл з проханням перенести перевірку, що свідчить про належне інформування суб'єкта містобудування про проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
28.10.2024, 31.10.2024 та 08.11.2024 Управлінням були здійснені виїзди за адресою: АДРЕСА_1 (будівельні роботи виконувались, власник або уповноважений представник були відсутні).
08.11.2024 за результатом перевірки стосовно ОСОБА_1 складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000012 від 08.11.2024, протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2024 та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24 з вимогою привести самочинно реконструйований об'єкт будівництва до первісного стану відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер від 30.11.2021, серія та номер: 923 та технічного паспорту на кв. АДРЕСА_2 , виконаного КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010, або отримати в установленому законом порядку права на виконання будівельних робіт.
За результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення від 21.11.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф, який сплачений нею у повному обсязі, що свідчить про визнання нею вчиненого адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2025 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ № 01-13/26ДАБК про проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і прави на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
04.03.2025 заступником начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - начальником інспекційного відділу № 1 видано направлення № 000019 для проведення планового (позапланового) заходу - здійснення позапланової перевірки на об'єкті: реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/26ДАБК від 04.03.2025. Строк дії направлення з 12.03. до 25.03.2025.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що з метою перевірки виконання вимог вищезазначеного припису від 08.11.2024 № 015/24 на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 27.02.2025 № 356 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю», наказу Управління від 04.03.2025 № 01-13/26ДАБК та направлення для проведення планового (позапланового) заходу Управління від 04.03.2025 № 000019 посадовою особою Управління 12.03.2025 здійснено виїзд на місце за адресою: АДРЕСА_1 . Під час виїзду на місце за вказаною адресою зафіксована наявність прибудови до квартири першого поверху № 90.
Перед початком проведення позапланового заходу державного архітектурно будівельного контролю Управлінням було направлено ОСОБА_1 лист № 01-17/45-гл від 04.03.2025 на адресу реєстрації місця проживання, ( АДРЕСА_3 ) та на адресу об'єкта будівництва ( АДРЕСА_1 ) повідомлення про проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24 з 12.03.2025 до 25.03.2025 та вимогою прибути особисто (або забезпечити присутність уповноваженого представника) до Управління у триденний (три робочих дні) термін з моменту отримання цього листа та бути присутньою (або забезпечити присутність уповноваженого представника) 12.03.2025 14.00 та/або 18.03.2025 o 10.00, та/або 25.03.2025 о 10.00 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , а також з проханням надати необхідні документи, вказані у вищезазначеному листі.
Також ОСОБА_1 було проінформовано 04.03.2025 о 12.23 повідомленням на застосунок «VIBER» на номер НОМЕР_1 про проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , а також додатково надіслано у pdf форматі направлення про проведення планового (позапланового) заходу з 12.03.2025 до 25.03.2025 та відповідну вимогу.
Крім того, на об'єкті будівництва за зазначеною адресою 04.03.2025 було залишено копію вищевказаної Вимоги від 04.03.2025 № 01-17/45-гл з інформацією про проведення позапланової перевірки на даному об'єкті з 12.03.2025 до 25.03.2025 та відповідними вимогами, зазначеними у її тексті.
Однак, ОСОБА_1 (або її уповноважений представник) до Управління не з'явилась та необхідні документи не надала, а також не з'явилась до вищевказаного об'єкту будівництва у зазначену у вимозі дату та час, а саме 12.03.2025 о 14.00 за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час виїзду на місце 12.03.2025 будівельні роботи за вказаною адресою не виконувались, об'єкт не демонтовано.
Додатково на об'єкті будівництва за зазначеною адресою 12.03.2025 повторно було залишено копію відповідної вимоги від 04.03.2025 № 01-17/45-гл про необхідність бути на об'єкті будівництва за вказаною адресою 18.03.2025 o 10.00 із відповідними документами, зазначеними у вищевказаній вимозі.
Під час виїзду на місце 18.03.2025 будівельні роботи за вказаною адресою не виконувались, об'єкт не демонтовано.
Додатково на об'єкті будівництва за зазначеною адресою 18.03.2025 повторно було залишено копію відповідної вимоги від 04.03.2025 № 01-17/45-гл про необхідність бути на об'єкті будівництва за вказаною адресою в останній день перевірки 25.03.2025 10.00 із відповідними документами, зазначеними у вищевказаній вимозі.
Посадовими особами Управління із залученням посадової особи Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради 25.03.2025 о 10.00 здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , в останній день проведення позапланової перевірки із подальшим складанням та підписанням матеріалів перевірки.
У приписі Управління про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24, виданого ОСОБА_1 , вимагалось привести самочинно реконструйований об'єкт будівництва до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер від 30.11.2021, серія та номер: 923 та технічного паспорту на кв. АДРЕСА_2 , виконаного КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010, або отримати в установленому законом порядку права на виконання будівельних робіт.
Під час виїзду на місце 25.03.2025 будівельні роботи за вказаною адресою не виконувались, об'єкт не демонтовано, власник або уповноважений представник були відсутні. Будівельний стан квартири АДРЕСА_4 назовні за період проведення позапланової перевірки з 12.03.2025 до 25.03.2025 не змінювався.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги припису Управління про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24, а саме не привела самочинно реконструйований об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер від 30.11.2021, серія та номер: 923 та технічного паспорту на кв. АДРЕСА_2 , виконаного КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010, а також не отримала в установленому законом порядку права на виконання будівельних робіт, чим порушила пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного контролю, затвердженого архітектурно-будівельного Постановою Кабінету Міністрів України за № 553 від 23.05.2011.
За результатом перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000019 від 25.03.2025 та протокол про адміністративне правопорушення стосовно від 25.03.2025.
08.04.2025 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у сумі 6 800,00 грн про що винесено постанову № 015/25.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Норми статті 7 КУпАП вказують на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 статті 256 КУпАП в протоколі про притягнення про адміністративне правопорушення наряду з іншими відомостями зазначаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол має бути підписаний такою особою, у разі відмови від підписання протоколу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання та такій особі при складенні протоколу роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановив наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, та іншими документами.
За правилами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, орган (посадова особа), яка винесла постанову зобов'язана повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого - прийняти мотивоване, законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою цієї ж статті Закону №3038-VI встановлено, що порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вищевказаної правової норми Урядом України затверджено Порядок №553, який за змістом його абзацу першого пункту 1 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
За змістом п. 7 вказаного вище Порядку однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
При цьому пунктом 9 вищеназваного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 12 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;
- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;
- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
Згідно пп. 3-5 п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Системний аналіз положень Порядку № 553 дає підстави для висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб'єктів містобудування або їх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки.
При цьому законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Зокрема, Верховний Суд й у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16) вказав, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами Закону України №3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Прядок №553), з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.
У постановах від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі №153/876/17, від 10.07.2019 у справі №521/17659/17 Верховний Суд дійшов висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника.
У постанові від 09.02.2021 у справ № 826/10284/16 Верховний Суд також дійшов висновку, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
У постанові від 22.06.2022 у справі № 826/3561/17 Верховний Суд дійшов висновку, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не подавав доказів попереднього повідомлення позивача про проведення заходу контролю. Враховуючи, що позаплановий захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, висновки, зроблені в ході такої перевірки, не можуть бути допустимими доказами у цій справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.
Відповідачем у якості доказів повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки надано копію списку згрупованих відправлень «Укрпошта» від 04.03.2025, зокрема ОСОБА_1 на адреси її місця проживання та проведення перевірки, проте докази отримання ОСОБА_1 зазначеного повідомлення у матеріалах справи відсутні.
Повідомлення ОСОБА_1 на застосунок «VIBER» на номер її мобільного телефону та залишення повідомлення на дверях об'єкту будівництва за зазначеною адресою, не є належним доказом повідомлення про проведення позапланової перевірки.
У матеріалах справи міститься лише рекомендоване повідомлення про вручення 31.03.2025 ОСОБА_1 документів складених відповідачем за результатами проведення позапланової перевірки 25.03.2025 та повідомлення її про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо неї відбудеться о 10 год. 30 хв. 01.04.2025 у приміщенні Управління. В результаті отримання вказаних документів позивачкою було подано заяву про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї на іншу дату у зв'язку з хворобою.
01.04.2025 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було направлено лист № 01-17/45 ОСОБА_1 з повідомленням про призначення повторної дати розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї на 10 год. 30 хв. 08.04.2025, проте поштове направлення повернулось на адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Водночас представниками обох сторін зазначено про те, що ОСОБА_1 не була присутньою 08.04.2025 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови щодо неї, проте з'явилась до Управління пізніше в цей же день та 08.04.2025 отримала копію оскаржуваної постанови.
Отже, дії відповідача свідчать про неналежне повідомлення суб'єкта містобудування про позапланову перевірку 25.03.2025, що є порушення встановленої процедури та наслідком для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відповідно до п. 24 Порядку № 553 позивач вважався повідомленим про проведення перевірки з моменту направлення йому повідомлення відповідачем, а не з моменту його вручення позивачу, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 24 Порядку № 553 матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку та/або електронного кабінету. Матеріали перевірок вважаються врученими суб'єкту містобудування з моменту їх відправлення.
Отже, положення зазначеного пункту Порядку № 553 стосуються направлення матеріалів перевірки (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу), а не повідомлення про проведення позапланової перевірки, як помилково вважає представник відповідача.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись, ст.ст. 72-74, 77, 90, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08 квітня 2025 року № 015/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188- 42 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складено 18.12.2025.
Суддя І.А. Павлик