Справа №522/24282/25
Провадження №6/522/750/25
17 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
в складі: судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання: Єрганінової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - Павленка Сергія Валерійовича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за споживання природного газу з ОСОБА_1 ,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» - Павленко Сергій Валерійович звернувся 05.12.2025 до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про визнання судового наказу виданого у справі №522/24282/25 таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 повністю та добровільно виконала вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та погасила суму заборгованості разом з судовим збором, тому її обов'язок виконати судовий наказ наразі відсутній.
Суддя Бондар В.Я. у період з 27.11.2025 по 10.12.2025 перебував у відпустці.
Заяву разом з матеріалами справи передано судді 11.12.2025.
У судове засідання 17.12.2025 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Приморським районним судом м.Одеси 07 листопада 2025 року видано судовий наказ у справі №522/24282/25, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за споживання природного газу у розмірі 1 252,67 грн.
Згідно ч. 3 ст. 431 ЦПК України судовий наказ є виконавчим документом.
Статтею 173 ЦПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 зазначено, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Стягувач повідомив суд, про що ОСОБА_1 сплатила заборгованість добровільно, тому просить визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню.
Вказані обставини підтверджують те, що обов'язок боржника щодо сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги відсутній.
За таких обставин, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та визнання судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року у справі №522/24282/25 таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ст. ст. 251, 261 ЦПК України, суд,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - Павленка Сергія Валерійовича про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року у справі №522/24282/25, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за споживання природного газу у розмірі 1 252,67 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено 17 грудня 2025 року.
Суддя В.Я.Бондар