Провадження № 2-а/522/586/25
Справа № 420/36283/25
17 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач в особі представника Баринової Л.Г. 24.10.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо залишення без розгляду та не надання відповіді на звернення адвоката - представника позивача по справі ОСОБА_2 від 01.09.2025 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути звернення від адвоката Баринової Людмили Геннадіївни - представника позивача по справі у встановленому законом порядку;
- визнати протиправним направлення відповідачем звернення до поліції відносно ОСОБА_1 про порушення правил військового обліку з метою розшуку та зобов'язати відповідача по справі вчинити дії щодо скасування інформації у зверненні до ГУНП в Донецькій області з метою виключення ОСОБА_1 з бази даних розшуку поліції ГУНП в Донецькій області і ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» як особи, що порушила Правила військового обліку та мобілізації.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року справу передано для розгляду за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.
Справа 13.11.2025 надійшла до Приморського районного суду м.Одеси та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.11.2025 передана судді Бондарю В.Я.
Направлячи справу до Приморського районного суду м.Одеси, Одеський окружний адміністративний суд зазначив, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, пов'язані з виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку, тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.11.2025 відкрито провадження у справі, судове засідання призначене на 26.11.2025. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_4 копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи у судовому засіданні 26.11.2025 відкладено на 17.12.2025, внаслідок задоволення однойменної заяви представника позивача Баринової Л.Г.
До суду 10.12.2025 надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_5 у якому вказують, що ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністративної відповідальності не притягувався. Відповідач заперечує проти задоволення позову, адже вважає, що заходи забезпечення у справах про адміністративні правопорушення окремо від рішення про притягнення до адміністративної відповідальності оскарженню не підлягають.
У судове засіданні 17.12.2025 учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу помилково передано до Приморського районного суду м.Одеси.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 серпня 2019 року при розгляді справи №855/364/19 виснувала, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені у статті 286 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У ч.3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначена норма визначає вичерпний перелік рішень, які може ухвалити загальний місцевий суд як адміністративний суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У вказаній нормі відсутнє посилання на те, що місцевий загальний суд, як адміністративний суд може ухвалити рішення про визнання дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності - протиправними.
Тому, загальний місцевий суд як адміністративний суд не може розглядати в порядку статті 286 КАС України справи, пов'язані із визнанням дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - протиправними та зобов'язання вчинити певній дії, а вказана категорія справи підлягає розгляду окружним адміністративним судом на загальних засадах.
Окрім того, оголошення в розшук не є заходом забезпечення провадження у справах притягнення до адміністративної відповідальності.
Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовані главою 20 КУпАП.
У статті 260 КУпАП визначено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно статті 267 КУпАП, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Проте, оголошення особи в розшук статтею 260 КУпАП не віднесено до заходів забезпечення провадження у справах притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відсутні підстави вважати, що оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо оголошення особи в розшук пов'язано з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 21 КАС України закріплено, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Вимоги про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов'язання виключити відомості з реєстру та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 не можуть розглядатися Приморським районним судом м.Одеси, адже відносно ОСОБА_1 постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймалась.
Вищевказані позовні вимоги пов'язанні з діями суб'єкта владних повноважень які не випливають з притягненням позивача до адміністративної відповідальності, тож такі позовні вимоги не підлягають розгляду місцевим судом як адміністративним.
Таким чином, ця адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 не підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Статтею 317 КАС України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або часткова, п.1 ч.3 даної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
З наведеного вище суд вважає, що дана справа підлягає передачі за підсудністю Одеському окружному адміністративному суду, адже вимоги заявлені позивачем належить до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що П'ятий апеляційний адміністративний суд скасовує ухвали Одеського окружного адміністративного суду про передачу справ щодо оскарження розшуку позивача до місцевих загальних судів як адміністративних, наприклад, у справі №420/32130/25 (постанова від 27.11.2025), у справі №420/25983/25 (постанова від 24.11.2025), у справі №420/25076/25 (постанова від 21.11.2025), у справі №420/29734/25 (постанова від 14.11.2025).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.29,171 КАС України, суд
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - направити до Одеського окружного адміністративного суду (65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя В.Я. Бондар