Справа № 149/3561/25
Провадження №2/149/1442/25
Номер рядка звіту 38
іменем України
17.12.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ"Споживчий центр" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 06.04.2025 між сторонами укладено кредитний договір №06.04.2025-100000897, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 15000 грн. строком - 140 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.
Ухвалою від 12.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просить розглянути справу без його присутності.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
06.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 06.04.2025-100000897, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), заявки відповідача ОСОБА_1 від 06.04.2025 року та відповіді позичальника про прийняття пропозиції. Договір укладений на таких умовах: сума кредиту 15000,00 грн., комісія - 15% від суми кредиту, що становить 2250 грн., строк на який надається кредит - 140 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту- 23.08.2025. Неустойка 150 грн, що нараховується за кожен день невиконання кожного окремого зобов'язання (а.с. 21-25).
Згідно виписки з сервісу онлайн платежів iPay від 24.10.2025 №74-2410 на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 15000 грн. на карту № НОМЕР_1 за договором №06.04.2025-100000897 ( копія а.с. 29).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 06.04.2025-100000897 від 06.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 45750 грн. з яких 15000 грн. - основний борг; 21000 грн. проценти, 2250 грн.- комісія; 7500 грн.- неустойка( копія а.с. 11).
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в межах обумовлених сум, що підтверджується наявними матеріалами.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами на спростування тверджень позивача.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач передбачені кредитним договором зобов'язання щодо повернення суми кредиту, відсотків за його користування та комісії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно дост.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримавши грошові кошти, зобов"язався повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами та комісію. Крім того, в договорі сторони узгодили неустойку за невиконання кожного зобов"язання.
Доказів належного виконання відповідачем зобов"язання, у тому числі вчасної сплати кожного платежу (тіло кредиту, відсотків та комісії) матеріали справи не містять. Розрахунок заборгованості наданий позивачем, відповідач не спростував.
Аналізуючи встановлені на підставі наявних доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором від 06.04.2025, приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного кредитного договору із дотриманням вимог законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним кредитним договором, що зумовило виникнення у відповідача заборгованості за кредитом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Так, з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту в сумі 15000 грн та комісія за надання кредиту в сумі 2250 грн.
Що стосується заборгованості по відсоткам, то позивачем надано довідку-розрахунок , яка містить лише розмір боргу без його розрахунку та суперечить графіку платежів, згідно якого розмір процентів за користування кредитом в межах строку дії договору становить 15 059,26 грн.
Щодо вимоги про стягнення неустойки в сумі 7500 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом ТОВ "Споживчий центр" просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку, в сумі 7500 грн. 00 коп.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. на території України з 24.02.2022р. строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки розрахованої за кредитним договором укладеним з ним 06.04.2025 (під час дії воєнного стану) - задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене не заслуговують на увагу посилання представника позивача про правомірність нарахування відповідачу неустойки з посиланням ним на п. 6.1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону та позовні вимоги слід задоволити частково.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в , понесені позивачем при подачі позову слід стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних сумі 1 722 грн. 02 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 354,355 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ТОВ"Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 06.04.2025-100000897 від 06.04.2025 у розмірі 32 309 (тринцять дві тисячі триста дев'ять) грн. 26 коп., з яких 15000 грн основний борг; 15 059,26 грн.- проценти; 2250 грн. - комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) суму сплаченого Позивачем судового збору відповідно до розміру задоволених вимог у розмірі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 02 коп.;
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Марина РОБАК