Справа № 145/1750/25
Провадження №2-о/145/102/2025
"18" грудня 2025 р. с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 2, у порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 24.11.2025 звернулася до Тиврівського районного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області померла її мати ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який належав її матері на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом і розташований в АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 0524510500:01:024:0093, яка розташована за тією ж адресою, що і житловий будинок і право власності на яку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
За життя її мати розпорядилась своїм майном, склавши заповіт, яким належне їй на день смерті майно, вона заповіла в рівних частках (по 1/2 частці) їй та її рідному брату ОСОБА_2 . На день відкриття спадщини заповіт не змінений і не скасований.
Вона бажає прийняти спадщину після смерті матері, 07.11.2025 вона подала до Тиврівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, заведена спадкова справа № 74840102, а її рідний брат, ОСОБА_2 , подав заяву про відмову від своєї частки в даній спадщині на її користь.
Але перешкодою в видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері стало те, що в свідоцтві про її народження в графі мати записано ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть матері та в документах, які засвідчують її право власності на майно записано ОСОБА_3 .
Просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, була її матір'ю.
Ухвалою суду від 24.11.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду та визначено заінтересованій особі строк для подання заперечень на заяву.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, просить їх задоволити із зазначених у заяві підстав. Указала, що єдиною спадкоємицею після смерті своєї матері ОСОБА_3 , однак реалізувати своє право не може, оскільки нотаріус усно відмовила їй у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки в її свідоцтві про народження її дівоче прізвище зазначене як ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 - як у свідоцтві про смерть її матері.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності, та прийняти рішення на користь його сестри ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_6 дала показання, що є дружиною брата заявниці ОСОБА_2 . Одружилася зі ОСОБА_2 у 1993 році, після чого почала проживати в батьків чоловіка ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Також з ними проживала і рідня сестра її чоловіка ОСОБА_1 . У подальшому вони з чоловіком переїхала в інше житло, однак продовжували підтримувати родинні відносини. Може підтвердити, що її свекруха ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 . Коли свекруха захворіла, то за нею доглядала донька ОСОБА_1 , яка і проводила в подальшому поховання. Їй відомо, що в прізвищі заявниці зроблено помилку, а саме замість ОСОБА_5 , указано ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_8 , дала показання, що переїхала в м. Гнівань у 1975 році, де познайомилася зі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у яких було двоє дітей ОСОБА_9 , яка є заявницею та ОСОБА_2 . З указаною сім'єю підтримувала дружні стосунки, а в подальшому батько заявниці ОСОБА_7 хрестив її сина. Коли ОСОБА_3 захворіла, то за нею доглядала донька ОСОБА_1 , яка і проводила в подальшому поховання матері. Може підтвердити, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши в судовому засіданні заявницю, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив такі фактичні обставини.
Факт, що ОСОБА_3 була матір'ю заявниці стверджується: свідоцтвом про народження матері заявниці ОСОБА_10 (а.с.8), свідоцтвом про шлюб батьків заявниці (а.с.10), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054822624 від 18.11.2025 (а.с.13), свідоцтвом про народження заявниці (а.с.9), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №00054825549 від 18.11.2025 (а.с.14), свідоцтвом про смерть матері заявниці (а.с.7) ім'я по батькові матері заявниці у цих документах є однаковими, актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 14.11.2025 (а.с.6), у якому зазначено, що заявниця проводила поховання своєї матері ОСОБА_3 , довідками Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області № 09-24/2094 від 10.11.2025 (а.с.5) та № 09-24/2120 від 18.11.2025 (а.с.4), а також показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Суд визнає достовірність показів свідків з урахуванням того, що покази відповідають і не суперечать іншим, вказаним вище доказам, дослідженим і перевіреним судом.
Крім того, судом за клопотанням заявника витребувано з Тиврівської державної нотаріальної контори спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 07.11.2025 № 151/2025. У матеріалах спадкової справи міститься копія посвідченого нотаріусом заповіту ОСОБА_3 , відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частки кожному. З заявою про прийняття спадщини 07.11.2025 до нотаріуса звернулася заявниця ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 цього ж дня звернувся з заявою про відмову від спадкування за заповітом.
Отже, юридичний факт, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 підтверджений показами свідків та письмовими доказами, дослідженими та перевіреними судом, встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація її права на отримання спадщини після смерті матері, як спадкоємиці по заповіту і іншого порядку його встановлення не має.
За правилами п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Проаналізувавши та оцінивши докази безпосередньо в судовому засіданні, суд установив, що ОСОБА_1 на підтвердження заяви надала належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву у суду і є достатніми для встановлення юридичного факту родинних відносин між заявником та померлою як матір'ю та донькою. Встановлення цього факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація її права на оформлення спадщини і іншого порядку його встановлення немає.
Керуючись ст. 4, 7, 10, 13, 18, 76-81, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Гнівань Вінницького району Вінницької області була матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 18 грудня 2025 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя Іванець В. Д.