16 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 990/176/23
провадження № 11-180заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М. Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ткача І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Лук'яненко О. О.,
представника позивача - Кузнець Ю.А.,
представника Національного банку України - Тіхонової І.С.
розглянула в судовому засіданні справу № 990/176/23 за позовом громадянина Французької Республіки ОСОБА_1 (ОСОБА_1) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ради національної безпеки і оборони України, Національного банку України, про визнання протиправним та нечинним Указу в частині
за апеляційною скаргою Президента України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року (судді Шарапа В. М., Єзеров А. А., Стародуб О. П., Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.) і
У серпні 2023 року громадянин Французької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 19 лютого 2023 року №82/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (ОСОБА_1) - позиція 273 у Додатку 1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2023 року (далі - Указ).
Касаційний адміністративний суд рішенням від 10 лютого 2025 року позов громадянина Французької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) задовольнив.
Визнав протиправним та нечинним Указ Президента України від 19 лютого 2023 року №82/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (ОСОБА_1) - позиція 273 у Додатку 1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2023 року.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення, на обґрунтування якої представник відповідача зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у цьому рішенні висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до статті 317 КАС України є підставою для його скасування.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 квітня 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Президента України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року, а ухвалою від 5 червня 2025 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
3 грудня 2025 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у цій справі з підстави, визначеної пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України.
На обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що на підставі рішення РНБО від 4 жовтня 2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 4 жовтня 2025 року № 749/2025, виключено позицію 273 у додатку 1 до рішення РНБО від 19 лютого 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
У запереченнях на вказане клопотання представник позивача зазначає, що підстави для задоволення цього клопотання відсутні, оскільки прийняття Указу №749/2025 не призвело до повноцінного відновлення прав позивача, зокрема права на захист його ділової репутації, у тому обсязі, в якому воно існувало до прийняття оскаржуваного Указу. Також представник позивача вказує на те, що зазначений Указ підтверджує безпідставність застосованих до позивача санкцій. Вважає, що єдиним способом повного відновлення прав позивача є визнання Указу №82/2023 в частині застосування санкцій до позивача протиправним та нечинним.
Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб'єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення.
Іншими словами, закриття провадження у справі з наведеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, суб'єкт владних повноважень повинен самостійно виправити оскаржувані порушення і, по-друге, таке виправлення суб'єктом владних повноважень допущених порушень має повністю відновити законні права та інтереси позивача.
Як встановила Велика Палата Верховного Суду, згідно з рішенням РНБО від 4 жовтня 2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 4 жовтня 2025 року № 749/2025, позивач виключений з переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішення РНБО від 19 лютого 2023 року, уведеного в дію Указом № 82/2023.
Мотивом такого рішення було твердження, що застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування (як це передбачено положеннями частини сьомої статті 5 Закону України «Про санкції»).
Виходячи з наведеного, Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що виключення суб'єктом владних повноважень позивача з переліку фізичних осіб відбулося не з метою виправлення порушень, які оскаржував позивач (тобто не у зв'язку з помилковим або необгрунтованим застосуванням санкцій), і відповідно це не призвело до повного відновлення законних прав (інтересів) позивача.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав, передбачених пунктом 8 частини першої ст. 238 КАС України, для задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у задоволенні клопотання представника Президента України про закриття провадження у справі № 990/176/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді: О. О. Банасько В. В. Король
О. В. Білоконь О. В. Кривенда
О. Л. Булейко М. В. Мазур
І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв
М. М. Гімон К. М. Пільков
О. А. Губська С. О. Погрібний
А. А. Ємець Н. С. Стефанів
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
Повний текст ухвали на підставі частини 3 статті 355 КАС України оформив суддя М. В. Мазур