18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 462/7787/24
провадження № 61-15705ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петелька Олександра Олексіївна, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у розмірі 986 866,83 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11 250,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу Петельки О. О. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 січня 2025 року залишено без змін.
13 грудня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петелька О. О., звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 11 листопада 2025 року, справу направити на новий розгляд.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої-другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У постанові Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року вказано, що її повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року. Таким чином, останнім днем на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року є 11 грудня 2025 року.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Заявник не порушує клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених процесуальним законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести відповідні підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного, заявнику необхідно порушити клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, вказати причини пропуску цього строку та надати достовірні докази на їх підтвердження.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник має зазначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петелька О. О., не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Заявник узагальнено посилається на незгоду із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, проте не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявникам необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України, додати її копії відповідно до кількості учасників справи або докази надсилання скарги іншим учасникам справи.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктів 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2024 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15 789,87 грн
(986 866,83 грн* 1% * 200% * 0,8 = 15 789,87грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, пунктом першим частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петелька О. О., подана в електронній формі через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», однак доказів направлення касаційної скарги та копій доданих матеріалів відповідачу ОСОБА_2 заявником не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петелька О. О., необхідно надати суду докази надсилання копій касаційної скарги відповідачу.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 43, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Петелька Олександра Олексіївна, на рішення Залізничного районного суду
м. Львова від 24 січня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 02 січня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников