18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 464/3963/23
провадження № 61-12334ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання Офісу Генерального прокурора про повернення судового збору за подання касаційної скарги на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 22 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органів державної влади: Офісу Генерального прокурора України, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури,
У грудні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання Офісу Генерального прокурорапро повернення судового збору за подання касаційної скарги.
Подане клопотання не може бути прийняте до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено,
що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того,
що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва
(з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими,
що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості
з ЄДР як на достовірні.
Заявником не надано документів, визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України, а також відомостей з ЄДР.
Заява підписана Мурзою О. В., на підтвердження повноважень якої до касаційної скарги додано копію довіреності, якої недостатньо для засвідчення повноважень діяти від імені Офісу Генерального прокурорау судовому процесі за правилами самопредставництва.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, заява не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про повернення судового збору за подання касаційної скарги, відповідно вона підлягає поверненню заявникові на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Керуючись статтею 183 ЦПК України,
Заяву Офісу Генерального прокурора про повернення судового збору за подання касаційної скарги на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органів державної влади: Офісу Генерального прокурора України, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець