16 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 522/1821/23
провадження № 61-13672ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Ступак О. В.
розглянув касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМСУ в Одеській області), Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури, в якому просив відшкодувати матеріальну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нову постанову. Стягнуто з Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання
у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку грошових коштів на користь ОСОБА_1 , у рахунок відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних зі зверненням за професійною правничою допомогою до адвокатів у розмірі 64 322, 50 грн та упущену вигоду, у вигляді недоотриманої заробітної плати через відсторонення від посади та втрату посади, перебуваючи під слідством і судом у розмірі 109 286, 27 грн.
21 листопада 2025 року через підсистему Електронний суд представник Офісу Генерального прокурора - Тихонова О. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року (повний текст складено 22 жовтня 2025 року), в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги. Вимоги ухвали від 28 листопада 2025 року виконані.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 серпня 2018 року
у справі № 925/1265/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16,
від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 29 травня 2019 року
у справі № 310/11024/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі
№ 487/10132/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц,
від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 02 лютого 2021 року
у справі № 925/642/19, у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 28 листопада 2018 року у справі
№ 214/6982/13-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18,
від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 07 квітня 2020 року
у справі № 816/364/16, від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18,
від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16, від 14 липня 2020 року
у справі № 809/1466/15, від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 757/21608/18-ц, що передбачає вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора, подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк, та після усунення недоліків, з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.?
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
О. В. Ступак