18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/781/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Грета"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до Приватного акціонерного товариства "Грета"
про стягнення 52 152 429,84 грн,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 позов задоволено в частині стягнення заборгованості за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47 873 981,03 грн, з яких: 41 758 135,61 грн заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена); 5 640 652,60 грн заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені); 475 192,82 грн заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718 109,72грн; в іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 28.03.2024.
На виконання рішення від 27.02.2024 судом видано наказ від 01.04.2024.
23.07.2025 до Господарського суду Донецької області від Приватного акціонерного товариства ?Грета? (далі - Товариство, скаржник) надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідачем вчинено односторонній правочин спрямований на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, а тому на цей час у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.
Обґрунтовуючи подану заяву боржник посилається на зарахування взаємних зустрічних вимог, згідно заяви про залік взаємних вимог (у порядку частини 3 статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України), оскільки вартість майна Товариства, прийнятого в рахунок погашення боргу, перевищує розмір кредиторської заборгованості перед банком, у зв'язку з чим боржник виконав свої зобов'язання перед банком в повному обсязі, що є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 заяву Товариства про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено частково; визнано наказ Господарського суду Донецької області від 01.04.2024, який був виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала мотивована тим, що враховуючи залік взаємних вимог між кредитором та боржником в розмірі 42 476 245,33 грн, розмір якого відповідає розміру задоволених вимог згідно з рішенням суду від 27.02.2024 по справі №905/781/22, відсутність ознак нікчемності одностороннього правочину щодо зарахування (суд позбавлений процесуальних повноважень щодо надання оцінки дійсності/недійсності одностороннього правочинну про зарахування зустрічних вимог), тому зобов'язання Товариства перед АТ ?Таскомбанк? є виконаними, що є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
За наслідками перегляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Таскомбанк", Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2025 ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 скасував; у задоволенні заяви Товариства про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовив.
Постанова мотивована тим, що враховуючи наявність у господарському суді міста Києва справи №910/15619/24, під час розгляду якої буде встановлюватися наявність або відсутність у АТ ?Такскомбанк? перед Товариством грошового зобов'язання, у зв'язку з набуттям банком права власності на заставлене майно, відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують виникнення у позивача перед відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 37 Закону України ?Про іпотеку? та статті 25 Закону України ?Про заставу?, судова колегія дійшла висновку щодо передчасності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для визнання наказу по цій справі таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з вчиненням відповідачем одностороннього правочину. Судова колегія також наголосила, що у разі задоволення позовних вимог у справі №910/15619/24, зазначеним рішенням буде доведено (встановлено) наявність зустрічного зобов'язання позивача перед відповідачем і, як наслідок, відповідач може звернутися до господарського суду у справі №905/781/22 із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наявністю одностороннього правочину про взаємозалік зустрічних грошових вимог.
Не погоджуючись із постановою, 04.12.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, перевіривши доводи, які викладені АТ ?Таскомбанк? у запереченні проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.
Згідно з пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини 2 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 9 частини 3 статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду першої інстанції стосовно розгляду заяви щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 23 частини 1 статті 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу. Також до такого переліку судових рішень не віднесено і оскаржену постанову суду апеляційної інстанції.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №922/4558/21, від 23.06.2024 у справі №918/740/18, від 19.06.2023 у справі №910/7446/18, від 17.05.2023 у справі №911/4610/15(911/3054/21), від 25.04.2022 у справі №917/223/20, від 21.02.2022 у справі №910/15779/17, від 03.02.2021 у справі №904/4441/19.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Отже, виходячи зі змісту приписів пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, якою скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 та відмовлено в задоволенні заяви Товариства про визнання наказу Господарського суду Донецької області від 01.04.2024 таким, що не підлягає виконанню, касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
При цьому слід зазначити, що ГПК України не віднесено до повноважень колегії суддів вирішувати питання про здійснення автоматизованого розподілу касаційної скарги як про це просить Товариство.
До того ж, у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства, клопотання про зупинення касаційного провадження розгляду не підлягає.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №905/781/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Грета" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов