18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/619/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. (головуючого), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича
про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 922/619/25
за позовом фізичної особи - підприємця Чорноштана Романа Івановича
до фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича
про розірвання договору та стягнення 241 331,89 грн.
Історія справи
1. Фізична особа - підприємець Чорноштан Роман Іванович (далі - ФОП Чорноштан Р. І., позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича (далі - ФОП Лісових Д. С., Лісових Д. С., відповідач) з вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 241 331, 89 грн.
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року позовні вимоги задоволено частково: розірвано договір оренди; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 250, 00 грн. В решті позову відмовлено.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року заяву представника ФОП Лісових Д. С. про ухвалення додаткового рішення задоволено та стягнуто з Чорноштан Р. І. на користь ФОП Лісових Д. С. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000, 00 грн.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року в частині стягнення з Чорноштан Р. І. витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн скасовано, в цій частині заяви відмовлено.
5. Позивач та відповідач звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
6. Позивач оскаржував постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року, рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року з підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7. Позивач просив: постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги Чорноштана Р. І. ; рішення суду першої інстанції - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 241 331, 89 грн; ухвалити в цій частині нове рішення, яким відповідні позовні вимоги задовольнити. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач просить змінити та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 6 647, 98 грн судового збору та 22 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року у справі № 922/619/25 залишити без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року у справі № 922/619/25 скасувати. Здійснити перерозподіл судових витрат.
8. Відповідач оскаржував постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року в частині покладення витрат ФОП Лісових Д. С., понесених у зв'язку із апеляційним розглядом справи, на його рахунок, з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Також відповідач оскаржував ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року про відмову в прийнятті додаткового рішення.
9. Відповідач просив: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року в частині віднесення на рахунок ФОП Лісових Д. С. його судових витрат, пов'язаних із апеляційним переглядом; скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року про відмову в прийнятті додаткового рішення; ухвалити нове рішення в частині віднесення судових витрат ФОП Лісових Д. С., пов'язаних із апеляційним переглядом справи (зокрема, витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн), на користь Чорноштан Р. І.; в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
10. Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року у справі № 922/619/25 касаційну скаргу Чорноштана Р. І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року залишено без задоволення; касаційну скаргу ФОП Лісових Д. С. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року задоволено частково; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року у справі № 922/619/25 скасовано; постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі № 922/619/25 в частині розподілу судових витрат відповідача на правову допомогу, пов'язану з розглядом апеляційної скарги позивача - скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі № 922/619/25 залишено без змін.
Короткий зміст вимог заяви
11. 15 грудня 2025 року ФОП Лісових Д. С. звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за касаційний перегляд справи № 922/619/25 за касаційною скаргою Чорноштана Р. І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року.
12. Зазначає, що у першій заяві по суті під час касаційного перегляду - відзиві на касаційну скаргу Чорноштана Р. І. - ФОП Лісових Д. С. вказував про те, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком він очікує понести судові витрати в сумі 120 000, 00 грн - за ведення адвокатським об'єднанням "АРХОНТ" справи №922/619/25 у Верховному Суді за касаційною скаргою Чорноштана Р. І., просив у прохальній частині відзиву на касаційну скаргу стягнути з Чорноштана Р. І. на користь ФОП Лісових Д. С. 120 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв'язку з касаційним переглядом справи №922/619/25.
13. У мотивувальній частині постанови Верховного Cуду від 11 грудня 2025 року у справі № 922/619/25 зазначено, що оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ФОП Чорноштана Р. І. без задоволення, то судові витрати, пов'язані з її касаційним розглядом, покладаються на позивача. При цьому в резолютивній частині вказаної постанови не вирішено питання щодо компенсації витрат ФОП Лісових Д.С. на правничу допомогу.
14. У матеріалах справи наявні копії: додаткової угоди № 4 від 27 листопада 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 01/1804/2024 від 18 квітня 2024 року; звіту № 04/2025 від 27 листопада 2025 року до вказаного договору та рахунку-фактури від 27 листопада 2025 року.
15. Також у матеріалах справи наявні докази направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачу - Чорноштану Р. І.
Надходження заяви до Верховного Суду
16. Верховний Суд ухвалою від 15 грудня 2025 року призначив заяву ФОП Лісових Д. С. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу до розгляду у порядку письмового провадження.
Короткий зміст письмових пояснень іншої сторони стосовно заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
17. Заперечення позивача про ухвалення додаткового рішення не надходили.
18. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат
19. Згідно з частинами першою, другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
20. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
21. Верховний Суд враховує, що ФОП Лісових Д. С. у відзиві на касаційну скаргу Чорноштана Р. І. вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи у Верховному Суді.
Щодо подання доказів понесення судових витрат
22. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
23. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
24. На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу ФОП Лісових Д. С. подав разом із відзивом на касаційну скаргу Чорноштана Р. І. та повторно разом із заявою про ухвалення додаткового рішення копії таких документів: додаткової угоди № 4 від 27 листопада 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 01/1804/2024 від 18 квітня 2024 року; звіту № 04/2025 від 27 листопада 2025 року до вказаного договору та рахунку-фактури від 27 листопада 2025 року.
25. Верховний Суд вважає можливим здійснити перевірку наданих ФОП Лісових Д. С. доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та надати їм оцінку.
Щодо доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу
26. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
27. Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
28. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, ФОП Лісових Д. С. надав копії: додаткової угоди № 4 від 27 листопада 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 01/1804/2024 від 18 квітня 2024 року; звіту № 04/2025 від 27 листопада 2025 року до вказаного договору та рахунку-фактури від 27 листопада 2025 року.
29. Відповідно до додаткової угоди № 4 від 27 листопада 2025 року Лісових Д. С. доручив адвокатському об'єднанню "АРХОНТ" представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі, але не обмежуючись тільки цим, відзиву на касаційну скаргу Чорноштана Р. І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року, додаткове рішення від 22 липня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі № 922/619/25 за позовом ФОП Чорноштана Р. І. до ФОП Лісових Д. С. про розірвання договору та стягнення грошових коштів; клієнт доручає адвокатському об'єднанню вивчення та підготовку (в разі необхідності) додаткових пояснень, заяв, клопотань, заперечень, вивчення та долучення до справи матеріалів судової практики з метою обґрунтування правової позиції у спорі, належне оформлення поштових відправлень і надсилання процесуальних документів засобами поштового зв'язку відповідно до вимог процесуального законодавства (та/або через кабінет Електронного суду), участь у судових засіданнях у Верховному Суді (у тому числі в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми ЄСІТС) в інтересах клієнта в судовій справі № 922/619/25 за касаційною скаргою Чорноштана Р. І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року, додаткове рішення від 22 липня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі № 922/619/25, поданою Чорноштаном Р. І. до Верховного Суду.
30. Гонорар адвокатського об'єднання за ведення справи за касаційною скаргою Чорноштана Р. І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року, додаткове рішення від 22 липня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі № 922/619/25 встановлюється у фіксованому розмірі та становить 120 000, 00 грн. Цей гонорар сплачується клієнтом на підставі рахунка-фактури (який може виставлятися. клієнту як до, так і після завершення розгляду справи Верховним Судом) протягом 6 місяців з дня виставлення відповідного рахунку-фактури.
31. Відповідно до звіту № 04/2025 від 27 листопада 2025 року до вказаного договору про надання правової допомоги адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв наступну правничу правову допомогу: 24 листопада 2025 року - виїзд до Верховного Суду та ознайомлення з матеріалами справи; 27 листопада 2025 року - підготовка відзиву на касаційну скаргу Чорноштана Р. І. та заперечень на клопотання Чорноштана Р. І. про зупинення виконання судових рішень, надсилання цих документів Верховному Суду через систему "Електронний суд"; 27 листопада 2025 року - участь у судовому засіданні у Верховному Суді, що має відбутися 11 грудня 2025 року, та подальших судових засіданнях в разі відкладення розгляду справи.
32. Своїм підписом під цим звітом Лісових Д. С. підтвердив отримання вказаної професійної правничої допомоги.
33. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
34. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
35. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
36. Чорноштан Р. І. не скористався своїм правом подати клопотання про безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, їх необґрунтованість, зменшення розміру чи заперечення.
37. Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
38. Верховний Суд враховує, що за результатами розгляду цієї справи касаційну скаргу Чорноштана Р. І. залишено без задоволення, судові витрати, пов'язані з її касаційним розглядом, покладено на позивача.
39. ФОП Лісових Д. С. скористався правом подати до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Чорноштана Р. І., а також подав заперечення на клопотання Чорноштана Р. І. про зупинення виконання судових рішень попередніх інстанцій; у судовому засіданні Верховного Суду з касаційного перегляду справи № 922/619/25 від 11 грудня 2025 року інтереси ФОП Лісових Д. С. представляли два адвокати.
40. Також Верховний Суд враховує, що касаційний перегляд справи № 922/619/25 здійснювався за касаційними скаргами позивача та відповідача. Чорноштан Р. І. оскаржував постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року, рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року. ФОП Лісових Д. С. оскаржував постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року.
41. За таких обставин Верховний Суд вважає, що не всі заявлені у звіті № 04/2025 від 27 листопада 2025 року послуги Адвокатського об'єднання "АРХОНТ" з надання правової допомоги ФОП Лісових Д. С. були безпосередньо пов'язані лише із розглядом касаційної скарги Чорноштана Р. І. та не були пов'язані із розглядом касаційної скарги ФОП Лісових Д. С.
42. У вирішенні заяви ФОП Лісових Д. С. про ухвалення додаткового рішення Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
43. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).
44. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
45. У постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
46. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
47. Частини четверта - шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України, визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
48. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
49. Верховний Суд неодноразово вказував, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
50. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19).
51. Верховний Суд неодноразово також наголошував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
52. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
53. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).
54. До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
55. Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
56. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
57. В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
58. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані ФОП Лісових Д. С. докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими.
59. Вирішуючи питання про відшкодування витрат ФОП Лісових Д. С. на професійну правову допомогу, Верховний Суд звертається до критеріїв, зазначених у цій постанові, та зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
60. Суд враховує, що справа № 922/619/25 не є складною, вирішена судами однаково, правова позиція ФОП Лісових Д. С. з моменту подачі позову до суду є сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося; представники відповідача в судовому засіданні у Верховному Суді від 11 грудня 2025 року представляли інтереси свого клієнта також стосовно заявленої ним касаційної скарги.
61. Таким чином, дослідивши заяву ФОП Лісових Д. С. про ухвалення додаткового рішення та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшла висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн на Чорноштана Р. І., та покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн як таких, що є безпосередньо пов'язаними з розглядом касаційної скарги Чорноштана Р. І. у Верховному Суді та відповідають критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Чорноштана Романа Івановича на користь фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
3. У задоволенні іншої частини заяви фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов
Суддя І. В. Булгакова
Суддя Т. М. Малашенкова