18 грудня 2025 року
м. Київ
Cправа № 910/16718/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Галичфарм»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13 травня 2025 року (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О. М., судді: Козир Т. П., Сотніков С. В.)
у справі №910/16718/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леда»
до 1. Акціонерного товариства «Галичфарм», 2. Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Київмедпрепарат»,
про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг,
04 листопада 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Акціонерного товариство «Галичфарм» (далі - АТ «Галичфарм», скаржник), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 910/16718/20 й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В системі «Електронний суд» документ сформовано 03 листопада 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Малашенкова Т. М., Булгакова І. В.
Ухвалою від 20 листопада 2025 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу АТ «Галичфарм» на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишено без руху з підстав неналежного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень у справі №910/16718/20. Скаржнику надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків і роз'яснено, що у разі їх неусунення, Верховний Суд не прийме касаційну скаргу до розгляду і поверне її скаржнику.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України у разі якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною четвертою статті 116 ГПК України передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до довідок про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованих в автоматизованій системі документообігу суду КП «ДСС», копію ухвали від 20 листопада 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав в електронний кабінет 20 листопада 2025 року о 17:24, про що Суд отримав повідомлення о 17:49, а його представник 20 листопада 2025 року о 17:20, про що суд отримав повідомлення о 17:48.
Таким чином, останнім днем для усунення скаржником недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2025 року у справі №910/16718/20 було 01 грудня 2025 року.
02 грудня 2025 року до Касаційного господарського суду через систему «Електронний суд» від АТ «Галичфарм» надійшло 2 аналогічні заяви про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник доповнив касаційну скаргу та на підтвердження підстави пункту 4 частини другої статті 287 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначив, які докази не були дослідженні судами першої та апеляційної інстанцій і як недослідження наведених доказів унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже скаржник усунув недоліки, допущені у касаційній скарзі.
Для обґрунтування одноденного пропуску строку на подання заяви про усунення недоліків скаржник у заяві про усунення недоліків пояснив, що 01 грудня 2025 року цю заяву через систему «Електронний суд» помилково направив до Касаційного цивільного суду, який відмовив в реєстрації поданого доповнення та рекомендував звернутися до Касаційного господарського суду. Надавши докази зазначеного, а саме скріншот повідомлення від Касаційного цивільного суду, скаржник просив вважати подане доповнення до касаційної скарги у встановлений касаційним судом строк.
08 грудня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання АТ «Галичфарм», в якому скаржник наводить зазначені вище обставини та на підставі статті 119 ГПК України просить визнати поважними причини пропуску встановленого судом строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №910/16718/20 саме до Касаційного господарського суду; продовжити встановлений судом строк на усунення недоліків касаційної скарги; прийняти подане 02 грудня 2025 року доповнення до касаційної скарги як усунення недоліків касаційної скарги. В системі «Електронний суд» документ сформований 07 грудня 2025 року.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За приписами статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами першою, другою та четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі №904/5995/16 зазначено, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення (пункт 29 постанови).
Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк (пункт 30 постанови).
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (пункт 31 постанови).
З аналізу змісту частин першої та другої статті 119 ГПК України вбачається, що за заявою учасника або з ініціативи суду може бути продовжений встановлений судом строк, який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Однак у випадку, якщо суду процесуальним законом надано право встановити строк у межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України.
Зважаючи на те, що із заявою про усунення недоліків скаржник звернувся після закінчення строку, передбаченого статтею 174 ГПК України, однак подав заяву про усунення недоліків разом із доказами помилкового її надсилання до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, тобто вчинив процесуальну дію для вчинення якої був наданий строк, Суд розглядає клопотання скаржника, як клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.
Картками руху заяви у системі «Електронний суд», наданими АТ «Галичфарм» дійсно підтверджується, що документ «доповнення до касаційної скарги» надісланий до Суду (де Суд - це Касаційний цивільний суд) 01 грудня 2025 року о 17:44 і отриманий судом 02.12.2025 року о 07:29.
02 грудня 2025 року о 10:13 в реєстрації документа Касаційний цивільний суд відмовив, а вже о 16:37 АТ «Галичфарм» надіслало «доповнення до касаційної скарги» до Касаційного господарського суду.
З огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2025 року у справі №910/16718/20 у межах строку, наданого ухвалою від 20 листопада 2025 року, однак помилково подав до Касаційного цивільного, а не до Касаційного господарського суду, проте невідкладно після виявлення такої помилки виправив її, Суд вважає, що пропущений скаржником процесуальний строк належить поновити, тобто клопотання задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Частиною першою та другою статті 294 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження не надходило.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. Положеннями частини четвертої статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами для касаційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 13 травня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 910/16718/20 АТ «Галичфарм» зазначив пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
З огляду на те, що після усунення недоліків, зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідають вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, відсутні підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд виснував про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 301 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання Акціонерного товариства «Галичфарм» задовольнити частково. Поновити строк на подання заяви.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Галичфарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 13 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2025 року у справі №910/16718/20.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 29 січня 2026 року о 13:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, каб. №302.
4. Інші учасники справи можуть подати відзив на касаційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі №910/16718/20. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання є необов'язковою.
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/16718/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова