18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12918/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,
розглянувши заяву Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»
про внесення виправлень до постанови Верховного Суду від 09.12.2025 у справі
№ 910/12918/20
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод Феросплавів»
до Акціонерного товариства «Комерційного банку «Приватбанк»
про визнання зобов'язань припиненими.
Верховний Суд постановою від 09.12.2025 у справі № 910/12918/20 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (далі - АТ «Запорізький завод феросплавів», заявник) залишив без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №910/12918/20 - без змін.
Від АТ «Запорізький завод феросплавів» 10.12.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про внесення виправлення до судового рішення, в якій заявник просив Суд виправити у пункті 8.30 постанови Верховного Суду від 09.12.2025 у справі № 910/12918/20 допущену описку щодо прізвища заявника в назві справи «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», шляхом заміни у словосполучення «Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).» на «Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).».
Заявник, мотивуючи заяву про внесення виправлення до судового рішення, зазначав, що у тексті постанови допущено описку щодо прізвища заявника в назві справи «Ашингдейн проти Сполученого Королівства». На думку заявника, для розуміння суті судового рішення важливо, щоб воно було чітким та однозначним, а його зміст відповідав усім вимогам, встановленим чинним законодавством.
Розглянувши заяву АТ «Запорізький завод феросплавів», Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 243 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (аналогічний висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, якими відмовлено в задоволенні заяви учасника справи про виправлення описки).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 817/777/16 сформульовано висновок про те, що можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.
Оцінюючи ступінь судової дискреції при виправленні помилки в рішеннях суду, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 243 ГПК України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
Так, у пункті 8.30 постанови Верховного суду від 09.12.2025 у цій справі зазначено: «8.30. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наведене заявником у пункті 8.30 постанови Верховного Суду від 09.12.2025 у справі № 910/12918/20 формулювання прізвища у справі Європейського суду з прав людини не містить описки у розумінні статті 243 ГПК України.
Заміна використаного у постанові варіанта транслітерації назви справи «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» на «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» зумовлена можливими змінами правил передачі іншомовних власних назв українською мовою, що застосовувалися у різні періоди, і не є усуненням описки. Таке формулювання не спотворює зміст судового рішення, не впливає на його правильне сприйняття, не змінює суті правової позиції суду та дозволяє однозначно ідентифікувати відповідне рішення Європейського суду з прав людини.
Отже, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення заяви АТ «Запорізький завод феросплавів» про внесення виправлень до постанови Верховного Суду від 09.12.2025 у справі № 910/12918/20.
Керуючись статтями 234, 243, 314 ГПК України, Верховний Суд,
Відмовити Акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» у задоволенні заяви про внесення виправлень до постанови Верховного Суду від 09.12.2025 у справі № 910/12918/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов