16 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3416/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників учасників справи:
відповідача - Максимова М. І. (адвоката)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2025
(суддя Хотенець П. В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025
(головуючий - Стойка О. В., судді: Істоміна О. А., Попков Д. О.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАР"
про зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С КАР" (далі - відповідач, Товариство), в якій просив суд зобов'язати відповідача протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати позивачу належним чином засвідчені копії наступних документів Товариства:
- статутів Товариства у редакціях, що були чинними з дати реєстрації підприємства по дату отримання цієї вимоги;
- протоколів загальних зборів засновників та учасників Товариства за 2011-2024 роки;
- документів Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них;
- переліку дебіторів, кредиторів станом на 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, а також за кожний звітній квартал 2024 року (станом на 31.03.2024, 30.06.2024);
- перелік контрагентів, яким з 2020 року по сьогодні здійснювалось відчуження товарів;
- перелік контрагентів, з якими було укладено договори концесії у період з 2020 року до теперішнього часу, а також копії договорів із ними;
- перелік контрагентів, з якими у Товариства укладено договори на надання бухгалтерських послуг, а також копії таких договорів;
- договорів оренди приміщень з 2020 року до теперішнього часу;
- угод, укладених з постачальниками-нерезидентами за 2021-2024 роки та стан розрахунків з ними, підтверджений документально;
- копії платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками-нерезидентами;
- документів (в тому числі, протоколів засідання загальних зборів учасників Товариства, якими було прийнято рішення щодо виплати дивідендів його учасникам та/або щодо розподілення прибутку та/або інші документи, якими було визначено прибутки Товариства та прийнято рішення щодо їх подальшої долі).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є учасником ТОВ "С КАР". У межах здійснення корпоративних прав щодо Товариства останній звернувся до такого із запитом про надання вказаної вище інформації. Водночас у встановлені законом строки ТОВ "С КАР" ані відповіді на листи ОСОБА_1 , ані запитуваної інформації не надало, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 статуту ТОВ "С КАР", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "С КАР" та оформленого протоколом від 01.02.2021 №1-17/02/2021 (далі - Статут), учасниками Товариства є: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 та 6) ОСОБА_6 .
4. Пунктом 10.1 статті 10 Статуту визначені права учасників, а саме:
- брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (10.1.1);
- брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частину (дивіденди) (10.1.2);
- вийти з Товариства у порядку, встановленому Статутом (10.1.3);
- отримувати інформацію про діяльність Товариства у порядку, встановленому Статутом (10.1.4);
- відступати повністю або частково свою частку в статутному капіталі в порядку та на умовах, передбачених Статутом та чинним законодавством (10.1.5);
- отримати в разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість (10.1.6);
- подавати пропозиції для розгляду органами управління Товариством (10.1.7);
- передавати свої повноваження іншим особам шляхом видачі належним чином оформлених довіреностей (10.1.8).
5. Пунктом 10.2 статті 10 Статуту визначені зобов'язання учасників, а саме:
- дотримуватись положень Статуту та виконувати рішення зборів учасників (10.2.1);
- виконувати зобов'язання, пов'язані з майновою участю у Товаристві, а також вносити вклади до статутного капіталу у розмірі, порядку та засобами, передбаченими Статутом та рішеннями зборів учасників (10.2.2);
- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства (10.2.3);
- сприяти Товариству у досягненні мети його статутної діяльності та утримуватись від дій, які можуть завдати збитків Товариству або зашкодити його діловій репутації (10.2.4);
- своєчасно інформувати Товариство про зміну свого місцезнаходження (10.2.5);
- виконувати інші зобов'язання, покладені на учасників зборами учасників та Статутом (10.2.6).
6. Наданим законом правом позивач ОСОБА_1 скористався неодноразово, надіславши на адресу відповідача ТОВ "С КАР" запити від 05.08.2024 та 12.08.2024 про надання належним чином засвідчених копій наступних документів:
- статутів ТОВ "С КАР" у редакціях, що були чинними з дати реєстрації підприємства по дату отримання цієї вимоги;
- протоколів загальних зборів засновників та учасників ТОВ "С КАР" за 2011-2024 роки;
- документів Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них;
- переліку дебіторів, кредиторів станом на 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року, а також за кожний звітній квартал 2024 року (станом на 31 березня 2024, 30 червня 2024);
- перелік контрагентів, яким з 2020 року по сьогодні здійснювалось відчуження товарів;
- перелік контрагентів, з якими було укладено договори концесії у період з 2020 року до теперішнього часу, а також копії договорів із ними;
- перелік контрагентів, з якими у Товариства укладено договори на надання бухгалтерських послуг, а також копії таких договорів;
- договорів оренди приміщень з 2020 року до теперішнього часу;
- довідки про відсутність заборгованості перед АТ "СЕНС БАНК";
- угод, укладених з постачальниками-нерезидентами за 2021 - 2024 роки та стан розрахунків з ними, підтверджений документально;
- копії платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками-нерезидентами;
- документів (в тому числі, протоколів засідання загальних зборів учасників Товариства), якими було прийнято рішення щодо виплати дивідендів його учасникам та/або щодо розподілення прибутку та/або інші документи, якими було визначено прибутки Товариства та прийнято рішення щодо їх подальшої долі.
7. Відповідно до інформації, наданої Укрпоштою, при відстеженні статусу відправлень, зазначені листи відповідачем було отримано 14.08.2024 та 20.08.2024.
8. Однак на дату подання позовної заяви жодної відповіді позивач не отримав, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. 11.12.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025, яким позов задовольнив частково, а саме, зобов'язав відповідача протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати позивачу належним чином засвідчені копії наступних документів:
- статутів Товариства у редакціях, що були чинними з дати реєстрації підприємства по дату отримання вимоги;
- протоколів загальних зборів засновників та учасників Товариства за 2011-2024 роки;
- документів Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них;
- документів (в тому числі, протоколів засідання загальних зборів учасників Товариства), якими було прийнято рішення щодо виплати дивідендів його учасникам та/або щодо розподілення прибутку та/або інші документи, якими було визначено прибутки Товариства та прийнято рішення щодо їх подальшої долі;
- в іншій частині позову відмовив.
10. 25.12.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив додаткове рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025, яким заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, в іншій частині - відмовлено.
11. 21.05.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 в оскаржуваній частині скасував, а справу в цій частині передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області; в іншій частині оскаржувані судові рішення залишив без змін.
12. За результатами нового розгляду справи 29.07.2025 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково, зобов'язав відповідача протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати позивачу належним чином засвідчені копії наступних документів Товариства:
- переліку дебіторів, кредиторів станом на 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, а також за кожний звітній квартал 2024 року (станом на 31.03.2024, 30.06.2024);
- договорів на надання бухгалтерських послуг, договорів оренди приміщень з 2020 року до теперішнього часу, договорів концесії у період з 2020 року до теперішнього часу, а також копії договорів із ними;
- угод, укладених з постачальниками-нерезидентами за 2021- 2024 роки.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
13. 01.09.2025 Господарський суд Харківської області ухвалив додаткове рішення про задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу та відшкодовано позивачу за рахунок відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
14. 08.10.2025 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства на рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у цій справі - залишив без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін; апеляційну скаргу Товариства на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у цій справі -задовольнив частково; додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 - змінив у частині розміру відшкодованих витрат на правничу допомогу, зменшивши їх до 10 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу.
15. 06.11.2025 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо надання належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю.
16. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу.
17. В обґрунтування скаржник зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача надати належно засвідчені копії платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами, суперечать пункту 11 частині першій статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", де чітко зазначено "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства", та пункту 13 статті 43 вказаного Закону, де зазначено "документи бухгалтерського обліку" без будь-якого переліку, що слід розуміти як "всі документи бухгалтерського обліку". На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних відносин положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб із зазначенням строків зберігання документів, затверджений Міністерством юстиції 12.04.2012. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, а також не виконали повністю вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2025 у цій же справі.
18. Верховний Суд ухвалою від 12.11.2025 відкрив касаційне провадження у справі та призначив до розгляду касаційну скаргу.
19. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Відзив мотивовано, зокрема, тим, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 та надання відповідачем запитуваних копій документів позивачу, оскільки чинним законодавством, а саме - положеннями Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" прямо не передбачено обов'язку з надання учасникам товариства доступу до документів, запитуваних позивачем, а також такі підстави відсутні у зв'язку з тим, що запитувані позивачем документи не є ані документами бухгалтерського обліку, ані в цілому не підпадають під визначений у Законі перелік документів, надання яких на вимогу учасника товариства є обов'язковим.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
20. Відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. Здійснюючи касаційне провадження, Суд зазначає таке.
22. Предметом касаційного оскарження в цьому випадку є рішення судів першої та апеляційної інстанцій виключно в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо надання належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами.
23. Згідно з частинами першою та другою статті 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
24. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
25. Згідно із частиною шостою цієї норми, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Пунктами 1, 5 частини третьої статті 96-1 ЦК України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:
- брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
- одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.
26. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
27. Колегія суддів відзначає, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю".
28. Так, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.
29. Частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов'язано зберігати такі документи:
1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
2) статут товариства та зміни до статуту;
3) протоколи загальних зборів учасників;
4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
8) річну фінансову звітність;
9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
12) документи, що підтверджують права товариства на майно;
13) документи бухгалтерського обліку.
Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (частина третя даної статті).
30. Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
31. Із аналізу положень частини п'ятої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається обов'язок товариства (виконавчого органу) протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати такому учаснику копії відповідних документів. Указаний обов'язок не ставиться в залежність від згоди чи незгоди учасника отримати такі документи у запропонований товариством спосіб.
32. Отже, зі змісту норм статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у сукупності із положеннями статей 96-1, 116 ЦК України вбачається, що закон встановлює для юридичної особи імперативний обов'язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При чому перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.
33. При цьому, частина перша статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містить перелік документів з якого неможливо однозначно та вичерпно встановити усі конкретно визначені документи (назви таких), до яких товариство зобов'язано надати доступ його учаснику/учасникам (засновнику/засновникам), адже деякі з пунктів є загальною назвою пакета документів (зокрема, але не виключно, документи звітності; документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; документи бухгалтерського обліку), а деякі з них взагалі є відсилочними нормами (зокрема, "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства").
34. Суд наголошує, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.
35. Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19 (на яку також посилається скаржник), від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20.
36. У свою чергу, для задоволення позову про зобов'язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов'язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.
37. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, ОСОБА_1 неодноразово надсилав на адресу відповідача ТОВ "С КАР" запити від 05.08.2024 та 12.08.2024 про надання належним чином засвідчених копій документів. Однак на дату подання позовної заяви жодної відповіді позивач не отримав, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
38. Розглядаючи справу під час нового розгляду в частині направленій на новий розгляд Верховним Судом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, частково задовольнив позов та відмовив у його задоволенні в частині зобов'язання відповідача надати позивачу, зокрема, належним чином засвідчені копії платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами, що й оскаржує позивач.
39. Суди, розглянувши справу у скасованій Верховним Судом частині та задовольняючи частково позов виходили з того, що вимоги позивача про надання переліку контрагентів та інших подібних документів є обґрунтованими, оскільки такі документи цілком підпадають під дію пункту 13 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", складаються систематично, за звітними періодами, в тому числі місяцями та роками, з дотриманням вимог статей 1, 3, 4, 8 - 10, 13, 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правил ведення бухгалтерського обліку, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції з його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 № 291.
40. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
41. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
42. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.
43. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
44. Разом з тим, судові рішення в оскаржуваній частині зазначеним вимогам не відповідають, оскільки відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про надання належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами, суди попередніх інстанцій не обґрунтували та не навели жодних мотивів такої відмови.
45. При цьому, направляючи цю справу на новий розгляд, судом касаційної інстанції у вказаній постанові від 21.05.2025 викладено вказівки, зокрема про те, що при новому розгляді судам у розгляді справи належить дослідити та встановити:
- чи містять оспорюванні (запитувані позивачем) документи інформацію про здійснення Товариством своєї діяльності (у тому числі, господарської);
- чи підпадають такі документи, з огляду на їх зміст та правову природу, під правове регулювання пунктів 11, 13 частини першої статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 96-1, 116 ЦК України.
46. Відповідно до частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
47. Всупереч наведеному, судами попередніх інстанцій виконано вказівки Верховного Суду не в повному обсязі та не встановлено наведеного щодо вимоги позивача про надання платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду щодо порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні судових рішень в оскаржуваній частині знайшли своє підтвердження.
49. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Разом з тим, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про необхідність дослідження та встановлення фактичних обставин справи, що не було належним чином здійснено судами попередніх інстанцій, а в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України дослідження та встановлення фактичних обставин справи виходить за межі повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
50. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
51. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій виконали не в повному обсязі вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2025 у цій справі, не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи мотиви цієї постанови та доводи сторін, оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог підлягають скасуванню в оскаржуваній частині, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
52. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові та у постанові від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
Судові витрати
53. Оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі підлягають частковому скасуванню, а справа у вказаній частині передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, то розподіл судових витрат здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 922/3416/24 в частині відмови у задоволенні позову щодо вимог про надання належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують взаєморозрахунки з постачальниками - нерезидентами скасувати, а справу № 922/3416/24 у скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
3. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №922/3416/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко